«Втрачене покоління», або чим цікавляться підлітки сьогодні

Чого хочуть діти? З давніх-давен це запитання було чи не найважчим для дорослих у всьому світі. Батькам, дідусям, старшим дітям у родині здавалося, що цілком неможливо зрозуміти, чого насправді хоче менша дитина. І так було доти, доки щось не трапилось, і малих дітей різко змінило старше покоління. Це підлітки, які мають все та не мають нічого. Це ті, хто знають про все нове, але не пам’ятають нічого старого. Це діти 21 сторіччя.


Хто ж такі сучасні підлітки? Якщо можна було б створити модель сучасного тинейджера, то певно вона б виглядала так: розхитані, неначе зуби в малої дитини, нерви, червоні, наче маків цвіт, очі, насичене, подібне до кадру з кінофільму життя, розв’язна поведінка, всебічна обізнаність. Вони пам’ятають тексти пісень улюблених співаків, найкращі місця для відпочинку, дівчата з абсолютною точністю можуть сказати, де можна придбати ті чи ті прикраси, поміряти норкову шубу та отримати вигідну знижку на взуття. Та коли справа доходить до історичних фактів, навіть рідної країни, математичних формул, вивчених буквально тиждень тому в школі, та всіляких наукових фактів, то феноменальна пам’ять кудись швидко зникає, не лишаючи і сліду. Тож у чому основна проблема сучасних підлітків?

Безліч молодих людей сьогодні буквально виховує вулиця. І справа зовсім не в тому, що вони не мають батьків, або їхні родини не здатні забезпечити своїх дітей усім необхідним. Справа в тому, що молоде покоління бачить на вулиці інакший, кращий світ. Юні дивляться на старших, які безсоромно попивають пиво в столичних парках і малюють у своїй ще зовсім юній голові прекрасний образ прикладу для наслідування. І все було б не так страшно, якби справа закінчувалася лише на пиві. Діти йдуть далі, наслідуючи приклад дорослих щодо татуювань, пірсингів тощо. Взагалі ця проблема сьогодні стає дуже гострою. А все тому, що тинейджери, особливо безробітні, не мають достатню кількість коштів для забезпечення себе належною безпекою в тату-салоні. Натомість вони користуються послугами не зовсім досвідчених майстрів, крім того, звертаються за послугами в надто дешеві салони. Після того виникає низка проблем: пошкодження шкіри, нанесення малюнка, який суперечив бажанням клієнта, через брак професіоналізму майстра, а найгірше — зараження всіма можливими хворобами через голку.

Таблиця на дверях «Ми не робимо тату неповнолітнім» уже давно не привертає увагу, сьогодні тату роблять усім. Вероніка Чухрай чотири роки робила тату всім охочим у себе вдома. Вона художник і чудово орієнтується в малюнках та текстурах фарби. Зараз Вероніка працює в одному з найкращих тату-салонів Києва і ніколи не нехтує законодавством. «Я не розумію, як в людей підіймається рука зачіпати голкою ще молоде тіло. Я обожнюю тату, маю понад п’яти і прагну зробити ще, але мої тату були зроблені вже після 18 років. І я чудово пам’ятаю себе у віці 16 років, коли в голові вітер ще лунав. Я знаю, які бувають наслідки нехтування законодавством. Мої знайомі розповідали, що робили тату неповнолітнім, натомість мали справу з їхніми невдоволеними батьками, які й уявлення не мали, що збирається робити їхнє чадо. І це ще, дякувати Богу, не дійшло до суду. А бувають випадки, що й салони закривають, ліцензії забирають. Мені це непотрібно. Моя душа буде спокійною, клієнти задоволені, я не прагну зробити тату якомога більшій кількості людей, для мене не так важливо заробити, як прикрасити тіло», — ділиться Вероніка.

Салон «Планета тату» визнано також одним із найкращих. Майстри салону щороку відвідують виставку «Tattoo collection», де представляють ескізи своїх робіт, виставляють на продаж фарби та техніку для татуювань, а деякі навіть пропонують зробити татуювання прямо на виставці. Салон спеціалізується на найрізноманітніших видах послуг: татуювання, пірсинг, перманентний макіяж (татуювання на обличчі, що підкреслить зовнішність), тимчасове тату хною тощо. При салоні існує також своя школа тату, де майстри навчають усіх охочих цьому мистецтву. За словами майстрів, які працюють у «Планеті тату», неповнолітніх без присутності батьків вони не обслуговують взагалі. «Бувало так, що приходили молоді люди і просили записатися на сеанс тату. Ми відмовляли, адже не було документів. Справа в тому, що ми не готові жертвувати репутацією нашого салону. Неповнолітня дитина має обов’язково приходити з батьками до салону, де ті заповнюють спеціальну анкету, яка є згодою на нанесення татуювання дитині. Також вони ставлять свій підпис, а ми в свою чергу — печатку. На жаль, за нашими спостереженнями, дуже мало салонів практикують саме такий спосіб домовленості між клієнтом і майстром, через те згодом мають низку проблем», — розповідає один із майстрів «Планети тату» Роман Лисенко.

Продовжуючи тему татуювання, слід також наголосити на тому, що більшість підлітків, які роблять тату в не зовсім зрілому віці, зазвичай наслідують приклад своїх улюблених зірок естради. Як наслідок — часте відвідування концертів, які також є не зовсім безпечним видом дозвілля. Якщо ж люди більш старшого віку надають перевагу комфортним концертним залам, на кшталт Національного палацу мистецтв «Україна», Оперного театру та подібних, то сучасна молодь просто в захваті від так званих «open air» («на відкритому повітрі»), тобто вечірок чи концертів на свіжому повітрі у спеціально відведеному для цього місці. Часто такі концерти бувають надто небезпечними, через фактичну відсутність будь-якого порядку на них. Скажімо, на відомому українському музичному фестивалі «Казантип» було зафіксовано безліч випадків прийому наркотичних речовин, зловживання алкоголем, непристойних дій прямо на фестивалі. Багато молоді вбачає в таких заходах щось нове та екстремальне, а певна кількість навіть наслідує.

Ще одне потенційно небезпечне захоплення — комп’ютер та всілякі різноманітні гаджети. Ці захоплення, безперечно, не такі небезпечні, як татуювання та відвідування концертів та фестивалів, але можуть також неабияк зашкодити здоров’ю. Про негативний вплив пристроїв на очі та спину користувача годі говорити, про це вже давно є багато інформації від медиків. А ось про психіку варто поговорити детальніше. На сьогодні, на жаль, неможливо простежити за перебігом усіх матеріалів у всесвітній мережі Інтернет. Діти, які користуються Інтернетом задля пошуку інформації, часто натрапляють на рекламу, яка має не зовсім цензурний характер. Соціальні мережі, ресурси рефератів, джерела пошуку різноманітної інформації — все це містить рекламу, а часом і відеофайли, які суперечать законодавству. Дитина може бути відсторонена від такої «брудної» інформації, але рано чи пізно з’явиться інтерес до того, що ж все-таки криється під таємничою назвою «18+», і тоді психіка дитини може бути пошкоджена. Звичайно, сьогодні неможливо повністю убезпечити дитину від подібних матеріалів, але можна хоч трохи зменшити їхній обсяг, ввівши ліміт користування Інтернетом.

Сучасним батькам буває нелегко в боротьбі за відсторонення свого чада від пагубних звичок та небезпечних захоплень. Чи можна вважати сучасних підлітків «втрачених поколінням»? Можливо не всіх, але, на жаль, більшість. У будь-якому разі ще є надія на тих, хто не потрапив у пастку моди та наслідування інших, тих, кого вже точно можна назвати «втраченим поколінням».

Юлія Беренштейн