Як Україна пише свою спортивну історію

Історія слави українських спортсменів, діячів у галузі фізичного виховання й спорту, призерів та чемпіонів Олімпійських Ігор та їхніх тренерів є незаперечним фактом належності України до активних учасників Олімпійського руху.


Місце України в Олімпійському русі

З початку відродження сучасних Олімпійських Ігор і до сьогодення українці виявляли інтерес до них  і брали активну участь у процесах, пов’язаних з розвитком і становленням сучасного Олімпійського руху.

Завдяки наполегливій праці фахівців та українських спортсменів на державному та міжнародному рівнях вдалося створити Національний олімпійський комітет. У 1991 році в Україні була створена і Національна олімпійська академія.

Сьогодні Україна має авторитет серед країн світу, які є учасниками Олімпійського руху. Про це свідчать численні перемоги українських спортсменів на світових аренах, активна позиція НОК на міжнародному рівні й завзята боротьба вищих навчальних закладів з підготовки фахівців. Це зумовило ряд подій, пов’язаних з міжнародним визнанням України як спортивної держави.

Іспит на відповідальність

У 2007 році відбулася неординарна подія в спортивному житті країни. Україна спільно з Польщею у важкій боротьбі отримали право провести Чемпіонат Європи з футболу в 2012 році. Тоді  ми довели, що заходам характеру «Євро» в Україні бути. Це був іспит, який ми склали на гідному рівні. Кожен причетний до цього процесу доклав максимум зусиль. І як результат – загальнодержавний успіх. Гідне проведення чемпіонату Європи відкрило Україну міжнародному співтовариству в нових барвах і частково знищило її радянський стереотип.

На початку 90-х різко погіршилася демографічна ситуація в країні. У результаті такої суспільної кризи виникли проблеми, які негативно вплинули на сферу фізичного виховання і спорту. Це алкоголізм, куріння, наркоманія, корупція в спорті, відсутність фінансування, зубожіння спортивних шкіл.

Реклама алкоголю й тютюнових виробів нерідко на спортивних об’єктах і змаганнях часто здійснюється й самими спортсменами, які мали б пропагувати здоровий спосіб життя. До прикладу, генеральними спонсорами боксу й футболу зазвичай є виробники пива й горілки. Усе це сприяє формуванню негативних стереотипів у свідомості дітей та молоді.

Сьогодні важливо ініціювати перспективні для України тенденції, які прискорять впровадження реформ, зміцнять економічне, соціальне, культурне становище країни і сприятимуть інтегруванню суспільства в європейське співтовариство.

Незважаючи на всі проблеми, які існують в суспільстві, Україна посідає гідне місце у світовому спортивному союзі. Про це свідчать перемоги українських спортсменів на світових аренах, участь і постійне активне представництво України в міжнародних спортивних організаціях. Незаперечним фактом такої поваги є довіра в проведенні Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.

Перспективи та амбіції

Серед позитивних факторів останнього часу можна виділити значне стимулювання розвитку галузі фізичного виховання і спорту. Про це свідчить вихід збірної України з футболу на Євро-2016 та численні перемоги українських спортсменів на міжнародних аренах.

Гарні результати нашої збірної на Євро-2016 зміцнили авторитет України як спортивної, стабільної та прогресивної країни. Однією з перспектив, яка відкривається перед Україною, є амбіції щодо проведення Олімпійських Ігор 2026.

Крім того, Україна має високі шанси на проведення Всесвітніх Ігор «Спорт для всіх-2020». «Ці ігри – своєрідний майданчик для змагань з непрофесійних видів спорту, а також для організації фізкультурно-оздоровчих заходів або якихось невизнаних видів спорту, які дуже популярні серед населення в усьому світі», –говорить директор всеукраїнського центру «Спорт для всіх» Сергій Пчелін. «У нас, в принципі, все готово. На Євро-2012 ми показали, як вміємо працювати, будувати і проводити такі форуми », – зазначив директор центру і додав, що цей проект об’єднає 10-15 тисяч осіб з понад 100 країн.

Проведення Євро-2012 було своєрідним випробуванням для України: тест на здатність до організації спортивного свята такого масштабу. Крім цього, проведення грандіозних спортивних змагань в Україні може сприяти популяризації занять спортом, пропаганді здорового способу життя, зміцненню інфраструктури спорту,  стимулюванню притоку інвестицій, активізації співробітництва України з країнами Європи і поліпшенню політичної стабілізації в суспільстві.

Саме спорт може об’єднувати під загальним гаслом велику кількість людей з різною політичною, релігійною, расовою чи культурною приналежністю.

Універсалізм олімпійських цінностей завжди об’єднував усі народи світу, пропагував взаємоповагу і толерантність. Надзвичайно важливою для нашої держави є стабілізація політичної та економічної ситуації в країні. А про українську гостинність, ввічливість, гуманність, рівень організації у сфері послуг, медицини, транспорту і зв’язку знають по проведенню Євро-2012.

Історія спортивної слави України та досягнення українських спортсменів на міжнародному рівні та Олімпійських Іграх сучасності переконливо свідчить про належність нашої країни до міжнародного Олімпійського руху. Зростає авторитет і довіра до нашої держави в міжнародних спортивних організаціях. Але попереду ще велика і кропітка робота, яку має підтримати вся країна – від пересічного громадянина до її перших осіб.

Ельвір Сагірман