Їсти чи ні: чому молодь відмовляється від м’яса?

Все більше молоді відмовляються від м’яса. Чому? Найрізноманітніші підстави можуть привести до такого рішення. Ознайоммося з найпоширенішими з них.


«Я стану вегетаріанцем і схудну»

Є така думка, що за допомогою відмови від м’яса можна прибрати зайві сантиметри. І правда, багато людей, які перейшли на таку форму дієти, спочатку скидають кілька кілограмів. Це відбувається внаслідок того, що організму потрібна енергія для перебудови на новий режим. Через те, що м’ясо є одним з найбільш висококалорійних продуктів, припинення його споживання піде на користь вашій стрункості. Люди, які відмовилися від вживання м’яса, замінюють його іншими продуктами, часто відкриваючи для себе світ вегетаріанської, веганської і сироїдницької кухні. Вони коштують специфічні страви, про існування яких раніше могли і не здогадуватись. Раціон стає більш різноманітним та насиченим мінералами, вітамінами і вуглеводами. Кілька місяців організм, так би мовити, «очищується» від продуктів тваринного походження і фаза «стресу», викликана новим раціоном, закінчується. Перебудова може тривати від одного до чотирьох місяців, а то і більше. Це залежить виключно від особливостей та індивідуальних нюансів кожного людського організму.

Така дієта може бути успішною, якщо замінювати м’ясо на дійсно корисні продукти, а не поглинати булки, смажені пиріжки і макарони. Плюс до цього всього, якщо просто щось не їсти, але всі інші аспекти своїх стосунків з їжею залишити тими ж: їсти на ніч, багато, всуху, на ходу і не регулярно, то навряд ви досягнете бажаного ефекту. Ще існує ризик набрати знову вагу, коли організм звикне до нового меню.

«НЕ гуманно»

Ця причина більш поширена і більш значна, оскільки це проблема морально-етична. Гуманність стосовно тварин може проявлятися різним чином, і кордон допустимого відносно братів наших менших встановлюється кожною людиною індивідуально.
Думки про вегетаріанство відносяться до сфери роздумів про усвідомленість вибору: «Я знаю, що я вживаю, бо думав про це і вивчав своє меню, знаю свої смакові уподобання і особливості організму». Вивчати своє меню можна на різних рівнях: деякі, не дивлячись, беруть з полиць консерви першої ліпшої марки, дехто може звертати увагу на термін придатності, інші ж вибирають серед кількох варіантів продукції ту, що найшвидше псується, а отже і більш корисна. Є люди, які вивчають склад на предмет наявності добавок «Є» і віддають перевагу знайомим перевіреним маркам, є такі, які купують тільки ту продукцію, що рекомендується Міністерством охорони здоров’я, а дехто воліє базари магазинам, а молоко та сметанку тільки бабусі Каті, яка на ринку лише щоп’ятниці, зате точно не годує свою корову чим прийдеться.

Негуманне вбивство. Сюди віднесемо людей, які замислюються про способи вбивства тварин. На промислових фермах, звідки надходить все м’ясо, птиця та риба на наші прилавки, існують способи гуманного забою тварин. Вони полягають у тому, щоб оглушити жертву перед смертю, щоб та була не в свідомості під час вбивства. За кордоном свиней і велику рогату худобу б’ють струмом або, якщо шокер не спрацьовує з першого разу, що відбувається частіше, ніж в 20 випадках зі ста, оглушують за допомогою спеціального пристрою, який падає на голову тварині, заганяючи в череп сталевий шип. Риб, наприклад, переміщують у чани з вуглекислим газом, де вона від нестачі кисню втрачає свідомість (задихається) або для оглушення б’ють по голові (потрібно потрапити в одну точку, що дуже проблематично, враховуючи, що риби слизькі і вириваються з рук).
На промислових фермах приділяється більше уваги швидкому вирощуванню, а не безболісній смерті. За офіційними даними, мінімум 20 % тварин під час свого вбивства все відчувають.

Деяких людей турбують не тільки методи вбивства, а й способи утримання тварин. Суть не в тому, наскільки безболісно їх уб’ють, а в тому, що навіть при своєму житті вони не знали ні хвилинки радості і щастя, а тільки страждання. У більшості промислових ферм тварини утримуються в тісноті і без свіжого повітря, вони вмирають у підлітковому віці (як людина в 12 років), не знають пестощів, вживають все життя разом з їжею антибіотики, навіть якщо не хворіють, не бачать сонця, не розмножуються природним шляхом (самців, до речі, каструють без знеболювальних) і не бігають через неможливість пересуватися в маленьких клітках. Свиней каструють, обрізають в дитинстві їм хвости, виривають зуби, курям обрізають дзьоби. Люди, які знають, як вирощують тварин на забій на фермах, частіше вдаються до вживання м’яса з ринків, купленого з рук у селян, а ще частіше вирішують його не їсти.

Є люди, які не знають специфіку вирощування худоби, птиці та риби на забій, але вони вегетаріанці. Цим людям не важливо, в яких умовах була вирощена тварина, або як «гуманно» її вбили, ними не сприймається сама ідея того, що сьогодні потрібно їсти подібних собі істот, які ще вчора могли радіти життю так само, як і ми. Сформовані хижацькі звички в їжі, вирощені століттями за допомогою сімейних традицій і культур, підживлювані міфами і фольклором, ставлять проблему споживання в їжу тварин у вигляді вже вирішеної, що не вимагає уваги, усвідомлення і розуміння що до чого, адже «так склалося історично».

«М’ясо – це шкідливо»

Існує версія, що безліч хвороб, які сидять у людей в організмах, мають одне коріння — це кров іншої істоти і його плоть, яка в нас побувала. Збалансована вегетаріанська або веганська дієта сприяє збереженню здоров’я і довголіття.

Розглядаючи можливість перейти на вегетаріанську дієту і вивчаючи м’ясо з урахуванням шкоди, яке воно приносить, люди, в першу чергу, вдаються в запитання: «Чи дійсно тваринний білок необхідний людському організму?». Виявляється, не потрібен. Стало відомо, що в організмі поступово відбувається пристосування до вегетаріанського харчування, в кишківнику з’являються бактерії — сапрофіти, які перероблюють клітковину, що надходить разом з їжею, і дають організму ті ж самі незамінні амінокислоти. Тобто, якщо м’ясоїд залежить від надходження м’яса разом з їжею, то вегетаріанець залежить від стану власної мікрофлори в кишківнику. Підтримувати потрібну мікрофлору складніше, ніж просто з’їсти шматок м’яса, але і у м’ясоїдів потрібний рівень амінокислот залежить не тільки від споживання тваринного білка.

Також серед суворих вегетаріанців менші показники смертності від ішемічної хвороби серця, у них рідше розвивається гіпертонічна хвороба і інсулінозалежний цукровий діабет, деякі форми раку.

Проблеми вегетаріанської дієти вивчає психолог-психотерапевт, біохімік і веган-дієтолог Олена Кондурова: «Перехід на вегетаріанське харчування дуже впливає на організм. При цьому треба враховувати, на якій саме вегетаріанський тип харчування ви перейшли — ово-лакто-вегетаріанство, суворе вегетаріанство (веганство) або, наприклад, сироїдіння.

Звичайній людині зі змішаної (традиційної) дієти рекомендують поступово переходити на рослинне харчування, оскільки таким чином організм перебудовується більш плавно, без різких стресів. Звичайно, коли, людина вирішує відмовитися від м’ясних, рибних страв, яких досить багато в її раціоні, організм буде реагувати перебудовами на рівні обміну речовин і це впливатиме на його самопочуття. В одних стан поліпшується  (як правило, у більш молодих і відносно здорових), а в інших це відзначається суб’єктивним погіршенням (частіше у літніх людей, обтяжених хронічними захворюваннями). Пояснити це можна і тим, що літні і не зовсім здорові люди більш недовірливі, а також дійсними змінами в біохімії організму: тіло завжди пристосовується, навіть до шкідливих продуктів.

Перехід на новий тип живлення досить сильно відбивається на стані мікрофлори кишківника людини. У веганів він принципово відрізняється від «всеїдних». Але таке становлення веганської мікрофлори, яка не тільки допомагає переробити рослинний раціон, а й дає незамінні амінокислоти, вітаміни (навіть В12) вимагає часу і правильного складу харчування. За часом це не менше 0,5 року. А що стосується збалансованості вегетаріанського харчування, то вегетаріанцю-початківцю, особливо суворому, добре б почитати відповідну літературу та ознайомиться хоча б азами анатомії та фізіології людини.

Плюс вегетаріанства – це і тренування власних систем метаболізму, які були закладені еволюцією з давнини, але почали здавати позиції в умовах м’ясоїдства. Це, наприклад, засвоєння негемового заліза: в організмі дві паралельні метаболічні системи засвоєння заліза.

З розвитком м’ясоїдства вживання гемового заліза (з м’яса) стало пригнічувати більш давню систему, внаслідок чого та стала, так би мовити, втрачати свою ефективність. Або синтезування власного холестерину в печінці пригнічується надходженням чужого холестерину тварин, який практично повністю витісняє власний. А це дуже небезпечна тенденція – формування залежності від зовнішнього джерела, редукування і втрата власних шляхів (принцип, що не працює – відмирає). Відстрочені наслідки експансії чужого холестерину – порушення жирового обміну, проблеми з судинами (холестеринові бляшки, крихкість), складом крові тощо.

Головне — уважно ставитись до свого організму і читати літературу на цю тему.»

Анна Боєнкова