З іншого боку футбольного поля

Хобі

Їх називають фанатами, хуліганами, активними вболівальниками. Та вони воліють іменувати себе — «ультраси». Поговоримо про невід’ємних учасників футболу.


Знайомство

Черговий матч. Ні, це не престижний євротурнір під назвою «Ліга чемпіонів», а всього-на-всього звичайний поєдинок чемпіонату. Трибуни майже порожні. Проте є сектори, які заповнюються завжди. Домашня чи виїзна гра – не так важливо. Підтримка звідси лунає з першої і до останньою хвилини. Перемагає чи програє команда, з нею маєш бути до кінця, — таке в них правило. Вони – це «ультраси». Інтернет-пошук видає різні визначення даної течії, проте, на мою думку, ні одне з них не описує її повністю. Люди цього світу по-іншому дивляться на футбол.

«Коли я приходжу на фанатський сектор, я викладаюся на повну, кожен має заряжати (співати кричалки) до самого зриву горла, гнати команду вперед щосили. На секторі я відчуваю єднання, кожен чи не брат один для одного. Ти знаєш, що ці люди виручать тебе в біді, а вони знають, що ти виручиш їх. Півтори години на трибунах — це не просто футбольний матч, це півтори години свободи, щирості, того, що ти любиш більше за на світі,» — розповідає учасник одного з українських ультраc-рухів Богдан.

Історія

Родоначальниками футболу більшість вважає англійців. Тож ви справедливо могли подумати, що саме ця країна задала тон активної культури вболівання. Проте, це не так. У 60-х роках XX століття міланські вболівальники об’єдналися в угрупування «Fossa del Leoni» («Львина яма» з італійської). Вони стали новаторами та задали тон такому явищу як «світ ультрас», яке стрімко розросталося і докотилося до України. Почалося все з Києва і команди «Динамо».  Молоді хлопці почали об’єднуватися, підбирати гардероб під клубні кольори та разом вболівати за улюблену команду. Місця обирали найдешевші (переважно за воротами). Інші міста теж стали підтримувати цю тенденцію.

Діяльність

Будь-яке угрупування ультрас — це своєрідна організація. Вона має свої фірми (групи людей, які становлять більшість), фанатів, які існують самостійно та лідерів. Останніх обирають за авторитетом у русі. Фанати заробляють його своєю корисною діяльністю та кількістю відвіданих поєдинків. З лідерами погоджують організаційні питання, наприклад, робити піротехнічне або модульне шоу перед матчами, чи ні. Такі акції часто проводяться на центральних поєдинках із принциповими ворогами. Саме так, світ ультрас ділиться на друзів і противників. Цьому сприяє ідеологія різних рухів (права, ліва), історичний підтекст, бажання бути головними у місті тощо. Друзі підтримують одне одного, перед ворогами фанати захищають честь свого клубу. Завдання завоювати елемент атрибутики суперника є принциповою у численних бійках. За словами самих ультрас такі заходи сприяють також поліпшенню фізичного здоров’я молоді. Інший момент боротьби — це замальовування ворожих графіті та заклеювання чужих стікерів, які є елементом популяризації свого клубу. Поїздка в «лігво» ворога, тобто на виїзний матч — це завжди концентрація і відповідальність за честь твого угрупування.  Проте, варто зазначити, що у зв’язку з трагічними подіями на сході в останні роки українські ультраси заключили мир між собою. Тепер бійки між угрупуваннями можна побачити тільки на тренуваннях.

Коли красиво

Підтримка своєї команди — це найголовніше для ультрасів. Саме тому, кожного разу, вони намагаються підвищувати свій рівень вболівання.  Синхронність у «кричалках», піснях, а також яскраві шоу. Одними з кращих у цій справі є фанати польських, іспанських та німецьких клубів.

Навколо футболу

Активні вболівальники також ведуть діяльність поза межами футболу: відвідують дитячі будинки, збирають кошти для людей, яким потрібна допомога. Багато з українських ультрасів пішли воювати в АТО.  Вони мають принципову позицію щодо ситуації, як в своєму клубі, так і у країні в цілому, висловлюють її маршами, банерами, «кричалками». І це не проходить повз. До них дослухаються, їхню думку поважають.

Як потрапити

«Ті, хто по-справжньому люблять свій клуб, готові підтримати його і в радості, і в біді, приходять не тільки на ігри з топ-клубами, не тільки, коли тепла погода, і коли клуб на першій сходинці в таблиці, а навпаки. Якщо людина готова повістю віддавати себе клубу, то вона без проблем може стати ультрас», — таку формулу запропонував Богдан. Тож якщо ви відповідаєте всім цим критеріям і хочете підтримувати улюблену команду на новому рівні, то за бажання у вас є всі шанси потрапити до лав ультрас!

Владислав Зініченко