27.07.2014 - Подорожі

Залізний Порт: «плюси» і «мінуси»

Не секрет, що влітку більшість людей вирушають у подорож, щоб трохи розвіятись від місцевої метушні. Їдуть хто-куди: хто в інші країни, хто просто на море, але факт є факт, люди хочуть відпочивати і для цього найбільше їм імпонує море! Що може бути ліпшим від наших морів, Чорного та Азовського? Для мене мабуть нічого, тому кожного року я неодмінно вирушаю на відпочинок. Вибираючи з цих двох морів я надаю перевагу все-таки Чорному морю, адже воно просто звичніше, так як більшість поїздок я відбув саме там.
Цьогорічний відпочинок запам’ятається мабуть на все життя, бо першого разу я поїхав на море зі своїми найкращими друзями, а отже на нас чекали неабиякі пригоди. Місцем свого відпочинку ми обрали селище в Херсонській області під назвою Залізний Порт. Нам було дуже цікаво, адже ніхто з нас ще там не був.


Прев’ю
Відразу ми отримали потрібні координати через своїх знайомих і вийшли на достатньо симпатичну сім’ю, яка пообіцяла нас забезпечити житло, як тільки ми приїдемо. Для цього потрібно було лишень зробити перший грошовий внесок, а саме по 25 гривень з кожного (нас було четверо). Отже, на початку поїздки ми вже мали заброньоване житло і це був великий плюс, адже можна було не хвилюватися, де ми будемо жити. До речі, трохи про саму оселю: це був такий собі котедж, де було шість кімнат, також тут була кімната розваг, де ми могли пограти в настільний теніс чи більярд, був ще невеличкий басейн, але це було швидше для малят, ніж для дорослих хлопців, душ, туалет та інші привілеї були на місці. Сама ж кімната була звичайною: чотири стіни, чотири ліжка і одна шафа. Що ще треба для повного щастя? Мабуть, що телевізор, але його не було, проте не біда. Ми ж на морі і це – головне.
Отже, забезпечивши себе житлом, ми вирішили наступного дня купити білети на поїзд. Обрали саме поїзд, тому що їхати на автобусі нехай і менше (а саме дванадцять годин), проте дуже некомфортно. В поїзді ж можна виспатись і провести гарно час. Купуючи білети, нас спіткала маленька неприємність, через яку наша поїздка ледь не закінчилась достроково. І все це через те, що наш товариш Ярослав купив собі білети вдвічі дешевше, ніж ми. Як це вийшло? Дуже просто! Студентський квиток! Ось у чому річ… Порада, яку мабуть і так усі знають, але про яку зовсім забули ми. Навіщо платити більше, якщо є звичайнісінький студентський, який зменшить твої витрати при купівлі білета на половину. У день від’їзду все пройшло дуже легко і швидко. Зібравши всі необхідні речі і продукти, ми вирушили в дорогу. Звісно вибір найнеобхідніших речей, це прерогатива кожного з відпочиваючих, тому не буду на це звертати увагу.
Правильна економія – твій кращий друг у подорожі
Другого серпня ми були майже на місці. Херсон…Ось тут я хочу чи не вперше застерегти людей, щоб не поспішали сідати в будь-яку маршрутку, адже ціни у всіх, як я помітив, дуже різні. Ми ж по своїй дурості сіли в першу ліпшу і проїхались за 40 гривень, тоді як звичайний білет у касах Херсону до Залізного Порта коштує всього лише 25 гривень. Економте, друзі мої! По дорозі нічого надзвичайного я не побачив за вікном, тому всю дорогу можна спокійно спати, що я й зробив, коли ми поверталися додому. Приїхавши до місця нашого призначення, мене одразу вразив замок, який зустрічає всіх туристів. На моє здивування, у тому замку можна ще й житло винаймати, але ми були вже поселені у менш затишному місці. Майже забув, саме житло нам обійшлося у 300 гривень за 10 днів. Достатньо непогана ціна, на мою думку. Звісно, у Залізному Порту було ще безліч вільних житлових місць, адже там чи не кожен місцевий житель заробляє на цьому гроші, скрізь тільки й видно, що написи «Здаю житло» і тому подібне. Санаторії, дитячі табори – все там є!

Проте найбільше мене вразили помешкання, які були одразу біля моря. Це були білі будиночки, на подвір’ї яких були розкішні басейни, а на балконах було затишно з них відкривалися фантастичні краєвиди Чорного моря. Чим не мрія для мене? Наступного разу буду прагнути саме до такої оселі, проте і коштує вона утричі більше. Щодо місцевих цін, то вони цілком прийнятні. Тримаються приблизно на рівні столичних. Нічого особливого…Достатньо просто було і з харчуванням. Безліч ресторанів та кафе, можливість харчуватися тричі на день у санаторіях та таборах, та, враховуючи помірні ціни на продукти, найкращим варіантом я вважаю приготування їжі самотужки, що ми, на здивування наших сусідів, і робили.
“+” чи “-”, що переможе?
Що мені не сподобалось у Залізному Порту найбільше, то це вузькі вулички, якими треба було йти 10 хвилин, щоб дістатися до моря. Не так гнітили самі вулички, як автомобілі, що постійно тобі сигналили, щоб ти поступився їм й так завузькою доріжкою. Це великий мінус, адже настрій псується майже гарантовано. Одним з мінусів також є замалий пляж, на якому ніде пройти і ледь-ледь можна знайти місце для відпочинку. Щодо самого ж моря, то воно мене не втішило, адже весь час нашого перебування воно було дуже холодним. Що цьому причина я навіть не знаю, можливо до нас був чималий шторм, та проте за 10 днів вода могла все ж таки трохи й потеплішати. Як результат, майже всі відпочиваючі лежали на пляжі й мирно засмагали. Морські атракціони буду згадувати тільки з прикрістю. Моя порада для всіх моїх друзів, рідних та відпочиваючих: ніколи не катайтеся на такій собі тарілці, бо це буде велика прикрість і помилка, адже я зі своїм другом там ледь собі ноги не повідбивали, коротко підсумовуючи – жодного задоволення. Найбільше мене вразили місцеві нічні клуби. Там із задоволенням можна провести час, адже там не буває сумно ніколи. Класна розважальна програма гарантує фантастичні враження, що залишаться з тобою ще надовго. Місцева набережна зачаровує своєю красою та «манить своїми розвагами»: це досить банальні речі, без яких не проходить відпочинок жодного із нас, а саме «незвичайне» караоке, «фантастичні» атракціони, які є майже у кожного великому місті, звичайні «забігайлівки», в яких можна просто напитися пивом і бути задоволеним собою, чого, на нашу честь, ми не наважилися зробити, тир, можливість виграти усілякі призи – все це доволі знайоме та відверто остогидле. Проте це все традиція, як без цього, тому й ми стріляємо, співаємо, адже робити по суті майже нічого, крім як валятись на пляжі, зрідка плавати та ходити до клубу.
Їхати чи не їхати, ось у чому питання
Підсумовуючи сказане перед цим, то я б наврядчи ще раз з’їздив у Залізний Порт. Однак була ще й інша сторона нашого відпочинку, найголовніша. Міцна та велика дружба – ось те, що нас може ще раз затягнути у це місце. Білоруси, росіяни та врешті-решт чарівні дівчата українки – ось найліпші враження від поїздки. Вперше в житті моїми сусідами по помешканню були надзвичайні та цікаві люди, які стали згодом моїми друзями. Вони з найрізноманітніших міст! Бобруйськ та Іваново – це ж справжні знаменитості!
Хочу зробити висновок, порівнявши те, що пишуть на українських сайтах про Залізний Порт зі своїми враженнями. Отже, увага.
Приморське селище Залізний Порт розташоване в одному із затишних місць чорноморського побережжя. На захід від нього бере початок Чорноморський державний заповідник, на схід – курортна зона завдовжки близько 100 кілометрів. Відпочинок у Залізному Порту приємний і корисний завдяки теплому морю, прекрасним пляжам, цілющій грязі солоних озер, розташованих поряд. Велика кількість фруктів і риби роблять це місце унікальним для відпочинку і зміцнення здоров’я.
Ну розпочну з того, що теплого моря я так і не дочекався, про «прекрасні пляжі» я вже казав, та й рибу я майже не спостерігав на місцевому ринку. Єдине про що жалкую, так це про те, що не побував на цілющих грязях солоних озер, оце би й справді могло змінити враження від поїздки.
Залізний Порт знаходиться географічно в унікальному місці. Це відкрите тепле море — вода не застоюється на тривалий час. Це піщано-черепашкові пляжі. Це достаток фруктів і риби. Усе перераховане робить це місце привабливим для відпочинку і зміцнення здоров’я. Рисова система, що знаходиться поруч із селищем, давно не діє, що гарантує відсутність у морській воді залишків пестицидів і мінеральних добрив. Глибина дозволяє прогріватися морю за короткий термін. Тут море ніколи не буває тим самим, воно завжди непередбачуване. Якщо 3-5 днів тому коло берега були водорості чи медузи, то сьогодні ні однієї і видно дно, навіть на великій глибині. Крім того, тільки тут є сполучення клімату сухих південних степів Таврії і вологого, багатого іонами йоду, морського. Як гриби після дощу, виростають акуратні приватні пансіонати, що пропонують з кожним роком усе більш широкий вибір умов для відпочинку біля моря. Невпізнанно перетворюються маленькі приморські селища, перетворюючись в курортні містечка. Дикі пляжі поступово цивілізуються й от уже доглянуті набережні затягають приїжджих туристів яскравими пляжними парасольками, музикою і смачними запахами кафе, барів і ресторанів, вогнями нічних атракціонів, стрип-барів і дискотек. Тут немає гір і печер, як у Криму, але є те ж Чорне море, величезні паркові зони, цілюще повітря, кілометри широких піщаних пляжів і чиста морська вода.
Коментарі: знову та сама ситуація з морем. «Вода не застоюється на тривалий час», але ж 10 днів – це достатньо тривалий термін перебування!
Вирушати до Залізного Порту з компанією найліпших друзів – це весело, проте перебування там приносить лише той необхідний мінімум задоволення, за який може зачіпитися і вирушити туди ще раз. Моя найголовніша порада: якщо ви хочете заощадити в коштах, то Залізний Порт є досить непоганим варіантом, проте якщо ви бажаєте по-справжньому крутого відпочинку, то нехай вашим вибором стане все що завгодно, тільки не Залізний Порт. То ж відпочиваймо із задоволенням! До побачення, Залізний Порт!

Артем Діхтяренко