27.07.2012 - Сім'я

Жіночий погляд на чоловічу психологію

Чоловіки – дивні створіння. Принаймні так вважають жінки. Дуже часто ми не розуміємо представників сильної половину людства, а вони, відповідно, нас. Певно, так і має бути, адже життя без складних стосунків між протилежними статями не буде таким цікавим. Тому ми, жінки, повинні навчитися розуміти їх, таких складних, дивакуватих, але водночас коханих і рідних, хоча б тому, що ми також не ідеальні…


Життя за правилами

Більшість чоловіків обирає для себе правила й за ними живе. Одним із постулатів є такий: не можна жити лише заради себе. Адже кожен, хто не є егоїстом і допомагає людям, які цього потребують, заслуговує на повагу. Такі чоловіки вважають, що потрібно діяти. Замість того, щоб жалітися на абсурдність світу, намагаються покращити те, що в них уже є, і здобути нове. Звичайно, людина – істота не всемогутня. Вона не може змінити світ. Але кожен може обрати собі за мету щось конкретне. Чоловіки, наприклад, прагнуть правильно вибрати справу, якою їм подобається займатися, ґрунтовно вивчити її та стати справжнім професіоналом. Для цього, перш за все, необхідно вірити у власні сили. Той, хто буде сміливим, цілеспрямованим, і зможе змінити життя на краще. Чоловік вважає так: навіть якщо я не в силі виграти битву, то принаймні можу бути хоробрим воїном і виконати свій обов’язок. Тому їм необхідно завжди бути в тонусі, не лінуватися й не боятися майбутнього.

Варто сказати й про вірність. Так, це взагалі окрема тема для дискусій. Проте тут доцільно буде процитувати французького письменника Андре Моруа: «Вірність – доброчесність не з легких. Потрібно ніколи не підводити інших, бути вірним слову, обов’язкам, самому собі. Чоловіка чекає тисяча спокус. І потрібно вистояти. Вірність не має бути сліпою. Однак не варто забувати, що часто в основі невірності закладений не тільки неправильний вибір, а й звичайнісінька вередливість».

Усе це, звичайно, чудово та благородно. Щоправда, виникає питання: а чи дотримуються чоловіки всіх самостійно обраних постулатів?

– Чоловіки і справді створюють певні правила, – коментує Ольга Прущак, психолог. –  Однак дехто з них просто пливе за течією, не зважаючи ні на що. На мою думку, чоловіки повинні жити згідно зі своїми правилами, теоріями. Тоді вони стають цілеспрямованими, впевненими в собі.

Кохання по-чоловічому

Для повної гармонії у стосунках між чоловіками та жінками має існувати кохання. Спочатку воно нібито є: побачення, поцілунки, ніжні погляди… Але після одруження (здебільшого) все кудись дівається. І тоді жінки не розуміють: що ж трапилось? Чому він так себе поводить? Невже я зробила щось погане? А згодом доводиться ставити діагноз – не зійшлися характерами.

Проблема в тому, що обидві сторони не дослухаються одне до одного. Здебільшого чоловіки у всьому звинувачують свою другу половинку. Зрозуміло, вони рідко визнають себе винними, навіть якщо і справді не мали рації. Для них промовити слова «вибач, я помилився» – це просто героїчний вчинок! Хоча трапляються й такі «екземпляри», які аж надто часто повторюють, що винні у всьому. Такі жінкам теж не подобаються. Адже хочеться відчувати себе захищеною, маленькою, коханою дівчинкою, про яку турбуватимуться, яку берегтимуть, поважатимуть…

Жінки часто відкидають безліч перспективних стосунків лише через те, що шукають «суперчоловіка». Яким він повинен бути? Розумним, сильним, вродливим, сексуальним, хитрим, сміливим і далі за списком. Проте в цій гонитві за ліпшим ми забуваємо, що ідеальних не існує. Навіть тому ж чоловіку хочеться ласки та турботи. Вони теж хочуть тихесенько полежати у коханої на колінцях та розповісти про наболіле. Про начальника, який вже дістав, про проблеми особистого характеру, страхи, переживання. Ніхто з них не зізнається (навіть собі особисто) у тому, що він, такий кремезний та сильний, насправді в душі дитина та залишиться таким назавжди.

Егоїсти та нерішучі матусині синочки

Найскладніше, напевно, з чоловіками, самовпевненість яких перевищує всі норми здорового глузду. «Я неперевершений! Цінуй мене таким!» Такого мачо взагалі важко спіймати. Він може не телефонувати, не писати. Зрештою, взагалі зникнути з життя, щоб згодом з’явитися й просити вибачення, обіцяти виправитися. Жінки й самі раді повірити таким словам, але декілька подібних сцен загартовують і вбивають будь-яку надію на нормальні стосунки.

Кожна жінка ще може пробачити чоловічі слабкості. Та й нехай вони навіть будуть самовпевненими егоїстами… тільки не матусиними синочками! З такими жінкам доводиться зовсім нелегко. Вони живуть не зі своїми обранцями, а з їхніми матусями, які постійно контролюють, втручаються в особисте життя, не дають спокою. Від таких стосунків хочеться тікати якнайдалі.

У тому, що такі «пестунчики» є, винні частково й ми, жінки. Адже потрібно виховувати справжнього, сильного духом чоловіка ще з дитячого віку. Не бігти йому назустріч, не плакатись разом з ним, не втручатись у хлоп’ячу бійку, захищаючи своє дитятко. Потрібно виховувати свого сина так, щоб в майбутньому про нього говорили з повагою. Необхідно, щоб він став справді Людиною, а не тюхтієм та незграбою, який зовсім не допомагає сім’ї,  а тільки те й робить, що «втикає» у телевізор із пляшкою пива на дивані.

Як чоловікові зрозуміти жінку?

Що ж потрібно жінкам? Не сумнівайтеся, сильна половина людства постійно замислюється над цим. Їм варто зрозуміти, що ми потребуємо нормального ставлення, поваги, кохання. Жоден чоловік, який поважає себе, не стане повідомляти про інтимні сторони сімейного життя стороннім людям, не дозволить іншим ображати свою дружину чи кохану дівчину. На їхній погляд, нормальні стосунки між подружжям (та й не тільки) можливі лише тоді, якщо в основі закладена дружба, повага, гордість одне за одного, взаємодопомога, правдивість, оптимізм. Із цього всього й формується взаємна повага.

– Головне – розуміти одне одного, – коментує відомий телеведучий Андрій Джеджула. – Іноді я не можу зрозуміти жіночу логіку. Це щось неймовірне! І не тому, що жінки безглузді. Просто в них зовсім інше мислення. Це все одно, що порівнювати диск DVD і касету VHS. Жінки роблять іноді такі вчинки, котрих чоловікам не збагнути. Але в мене, наприклад, є певна мета – навчитися розуміти логіку однієї людини… Я вважаю, що кожен чоловік у свій час має це зробити.

Чоловіки та жінки нібито й схожі, але такі різні… У всіх – свої примхи. Хтось підлаштовується, а інші не мають жодного бажання боротися за стосунки. Проте, щоб вижити в цьому складному світі, необхідно думати не лише про себе. Варто знаходити компроміси зі своїми близькими, прислухатися до порад, ділитися таємницями, бути відвертими та щирими. Врешті-решт, не забувати про повагу, бути простими та чемними. І ці поради стосуються не лише чоловіків, а й жінок. Як би там не було, сильну половину людства треба берегти. Треба навчитися розуміти їх, пробачати, допомагати змінюватися. Ось тоді в кожній домівці пануватиме мир і злагода.

Олена Куца