Життя у повній гармонії з собою: остеопатія та Цигун

Бувають моменти, коли традиційна медицина не здатна знайти причину хвороби, а проведене лікування ніяк не допомагає. Тоді на допомогу “безнадійному” хворому приходить альтернативна медицина та остеопатія. Точніше, могла б прийти, якби люди знали про неї достатньо.


Пояснення та історія

Лікар-остеопат вміє “чути” тіло за допомогою своїх рук. Він ніби “підказує” організму шлях для оздоровлення за допомогою різних методик. Остеопат відчуває в організми всі рухомі й нерухомі частини, будь-які відхилення в структурі та положенні органів і кісток. Також він здатний поставити діагноз і провести лікування.
Мрія будь-якого лікаря-остеопата – пацієнти, які не зводять нанівець результати лікування. Адже активна участь у власному здоров’ї не просто дозволяє швидше досягати позитивних результатів, але і розвиває здатність людини цінувати досягнення. Досить дієвим методом вважають оздоровчу китайську систему під назвою Цигун. Це давнє китайське мистецтво саморегуляції організму, яке побудоване на комплексі філософських концепцій і прикладних технологій узгодження рухової активності, дихання і станів свідомості.

Якщо подивитися на це з боку історії, то Цигун, перш за все, – це метод психофізіологічного гартування організму, який практикувався у Китаї протягом тривалого часу. Він формувався у процесі повсякденної боротьби людей зі старістю, хворобами та смертю. Можна з упевненістю сказати, що творцем Цигун є не окрема особистість, а весь народ. Також існує думка, що цей метод оновлення людського організму є породженням даосизму або буддизму, але вона абсолютно не відповідає історичним фактам. Існують припущення, що Цигун був присутній вже у житті первісного стада. Цілком імовірно, що в моменти радощів, наприклад, після вдалого полювання, природні рухи первісних людей набували ознак ритмічності та впорядкованості, тобто нагадували танець. Згодом, після появи первісних вірувань, танець перетворився на складову частину релігійних обрядів. Люди стали помічати, що після тривалого танцю тіло здатне виділяти деяку кількість тепла, разом з яким частково або повністю зникали недуги чи біль. Іноді таким чином вдавалося зняти втому, підняти настрій. Поступово саме так і з’явилася та почала використовуватися ця методика.

Особливості методики та її відмінність від спорту

Методика Цигун може лікувати хвороби та зміцнювати здоров’я, грає позитивну роль у діяльності нервової системи мозку та системи кровоносних судин серця. Наприклад, при заняттях Цигун тіло і психіка перебувають у стані глибокого відпочинку, що сприяє посиленню функцій мозку, поглибленню й уповільненню. Ці заняття сприятливо впливають на центральну нервову систему, від функціонування якої багато в чому залежать усі органи.
Але, звичайно, кожна людина може сказати, що це все можна здобути за допомогою простих занять спортом. Проте ця китайська методика багато в чому відрізняється від спорту. Навчання Цигун містить у собі, перш за все, вироблення певних моральних якостей, тренування свідомості та психіки, оволодіння спеціальними способами регулювання дихання, тоді як фізкультура і спорт приділяють більше уваги руховій активності. Основна мета цієї методики полягає у тренуванні “духу й думки”. Якщо функції фізкультури та спорту переважно полягають у підвищенні можливостей організму з перетворення хімічної енергії в механічну і теплову за допомогою м’язового руху, то ці заняття спрямовані на впорядкування та підвищення ефективності обмінних процесів, зміцнення життєвих сил організму. Також поліпшується зір, пам’ять, усуваються шкідливі звички та виховуються необхідні моральні якості.
Також у цій методиці виокремлюють три основні умови, яких слід дотримуватися, щоб відчути результат. Першою умовою є розкутість, що містить у собі фізичну та психічну релаксацію. Друга – спокій. Саме через нього можна усунути фізичне напруження та психічне збудження. Останньою умовою є природність, що відповідає за дихання й рухи.

Експертна думка

Консультант з методу Цигун Олександра Кузьміна розповіла дещо про використання цієї системи: “Працюючи з цією методикою вже понад шість років, я з упевненістю можу сказати, що свою популярність Цигун набув після його активного застосування з лікувальною метою. Таке зміцнення тіла і духу виявилося настільки ефективним, що привернуло увагу Заходу, де швидко поширилася практика Цигун. Ці розумні розслаблення, глибоке природне дихання, плавні рухи та “мовчання розуму” роблять безпосередній вплив на центральну і вегетативну нервову систему. Тренуючись “входити в спокій”, ви перериваєте зв’язок із зовнішнім світом. Таким чином, у людини поступово поліпшується настрій, створюється гармонія в роботі внутрішніх органів. У такі моменти відновлюються нервові клітини кори головного мозку після надмірного збудження. Тому практикувати Цигун краще ввечері після робочого дня. Вправ існує багато, на будь-який смак: від статичних у положенні сидячи, стоячи, лежачи до динамічних з елементами розтягування м’язів. Під час занять людина буде вчитися тримати концентрацію уваги, приймати правильну позицію тіла – це все є необхідною умовою для правильної циркуляції енергії “ци” всередині нас. Уміння керувати цією енергією дає можливість брати під контроль свою слабкість, лінь, а також зайву силу і надмірну старанність. Якщо людина рухлива, то життєва енергія вільно циркулює в організмі, м’язи та тканини забезпечуються кров’ю, тому хвороба не виникає. На заняттях гімнастики Цигун активно залучаються всі м’язи тіла і всі суглоби, при цьому відзначається рівномірність і глибина дихальних рухів. Цю методику можна практикувати скрізь: вдома, на вулиці, на роботі або ж у спеціалізованих школах. Якщо ви вирішили зайнятися Цигун у спеціалізованій школі або клубі, то краще орієнтуватися не на місце розташування, а на кваліфікацію вчителів. Якщо школу очолює китайський майстер, то необхідно також звернути увагу на його спеціалізацію. Вона може бути загальнооздоровчою, що ґрунтується на нормалізації фізичного та психоемоційного стану, лікувальною або бойовою. Також слід пам’ятати, що шлях справжнього майстра Цигун проходить через багаторічну практику і хороші теоретичні знання. Але найголовніше правило цієї методики – не поспішати! Не треба чекати швидкого результату – це не аеробіка, де можна сантиметром виміряти ефективність. Цигун вимагає часу та особливої уваги.”

Приємно усвідомлювати те, що в епоху інформаційного перенасичення і технічного прогресу, коли стреси переслідують людину на кожному кроці, існують прості й ефективні методики для відновлення психічної рівноваги та балансу сил. Звичайно, кожен вирішує сам, що йому робити зі своїм здоров’ям, але ефективність цієї методики доведена багаторічним досвідом та популярністю. Не варто пов’язувати цю методику з релігією. Це може бути звичайним хобі, приємним та корисним.

Ольга Коваленко