Курортний сезон розпочався. Гарний варіант — відпочити у Бердянську.  Місцеві жителі називають місто перлиною Азовського моря. Запевняють, що байдужим ніхто не залишиться.


Бердянськ розташований на північному узбережжі Азовського моря. Місто засноване у 1835 році на місці козачих та рибальських поселень. Вони з’явилися тут у середині 16-го століття. Перші поселенці — запорізькі козаки, які заснували на місці майбутнього міста форпост та поселення Запорізької Січі.

Історія міста 

Бердянськ розвивався від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками, до досить великого міста обласного значення, що є великим транспортним вузлом і відомим курортом. Був повітовим центром Таврійської округи Української держави, Бердянського повіту Таврійської губернії, окружним центром УСРР. Сьогодні, Бердянськ — грязьовий і кліматичний курорт. У 2005 році місто отримало статус курорту державного значення. Лимани й солоні озера, розташовані біля гирла річки Берда на початку Бердянської коси, містять унікальні цілющі грязі та мінеральні джерела. Тож сюди приїжджають не тільки відпочити, а й оздоровитися.

Пам’ятки

Приморська площа. Раджу спочатку прогулятися містом, воно залишить незабутні враження. У Бердянську добре розвинена індустрія відпочинку та розваг: велика кількість кафе, барів, дискотек, влітку є й атракціони — луна-парк. З набережної можна здійснити прогулянку на швидкісному катері по Бердянській затоці, на пляжах вам запропонують усі види активного відпочинку — від спокійного катання на човнах та катамаранах, до екстремального — політ із парашутом, катання на “таблетці” та гідроциклі.

 23-метровий Бердянський маяк — одна з найдавніших споруд міста сьогодні радує око і, більш того, приносить велику користь, тим «хто в морі». Його восьмикутна башта з червоною смугою посередині була зведена ще в 1837 році. У 1883 році він став одним з перших електричних маяків тодішньої Росії.

Бердянський художній музей. Колекція картин музею могла б стати прикрасою навіть столичної галереї. Це особлива культурна гордість бердянців. Завдяки Ісаку Бродському, видатному художнику часів СРСР, був створений Бердянський художній музей. Ісак подарував місту 230 робіт зі своєї колекції. Зараз у його фондах нараховується більше чотирьох тисяч полотен.

Бердянська коса — це перлина міста. Вона омивається з двох сторін морем та нагадує величезне зігнуте вудилище довжиною 20 км. Із західної сторони — відкрите море та пляжі, зі східної — інший світ: мілководдя, очерети та острови, також — солоні озера. Рослинний світ коси налічує більше 300 видів рослин. І, звичайно, коса — це володіння птахів: чайок, куликів, качок, чапель.

У Бердянську досить багато цікавих пам’ятників — це слюсар дядя Вася, що виглядає із люка на центральній площі, єдиний у світі пам’ятник азовському Бичку- годувальнику, на дамбі — хлопчик рибалка, а ще жаба, як символ людських пороків.

На центральній площі розташоване Крісло, яке виконує бажання, кожен відпочиваючий вважає своїм обов’язком сісти та загадати найпотаємніше бажання. Цікавих пам’ятників у місті досить багато, наприклад, пам’ятник дачникам біля центрального ринку, дитячому велосипеду на проспекті, всього й не перерахувати.

Азовське море — це ідеальне місце для сімейного відпочинку.

Анастасія Ткачук