Неймовірна природа, спокій, фантастичний краєвид та дивовижні історичні пам’ятки – здається, що вся Україна мала б гомоніти про такий атмосферний куточок. Але про українську нірвану знає доволі мало людей. Яка ж вона, Бакота, насправді?
Ця долина – не лише місце сили, спокою та краси – воно має свою історію: колись тут було село, яке затопили, щоб побудувати водосховище. Сотні людей мали покинути свої домівки, рідне село, свою малу Батьківщину. Енергетика Бакоти змушує задуматися, люди тут прагнуть переосмислити багато речей, а неймовірна краса природи лише підкріплює почуття гармонії з собою.
Як дістатися до затопленого міста?
Найближче місто до Бакоти – це Кам’янець-Подільський, до якого можна дістатися потягом, автобусом чи машиною з будь-якого куточка України. А далі вже трішки складніше, адже не просто так Атлантида, якою часто й називають Бакоту, – це загублений світ. Самостійно до долини можна потрапити власним автомобілем або маршруткою, але в першому випадку є ризики не знайти правильної дороги та заблукати, а у другому – повної відсутності комфорту та потреби долати велику дистанцію пішки. Також варіанти самостійного вивчення місцевості виключають можливість більше дізнатися про її історію та відшукати дивовижні пам’ятки, що ховаються на території заповідника. Тому найкращою альтернативою буде замовити екскурсію з автобусом або скористатися послугами гіда. Ціна такого походу буде не більше за 800 гривень, і Ви зможете повною мірою насолодитися красою та історією Бакоти.
Мандрівка на декілька днів
Родзинкою Бакоти є саме незаймана природа. Далека від цивілізації краса місцевості притягує туристів та змушує лишитися тут не на один день. Та, на жаль, відлюдність цього місця унеможливлює побудову тут готелів чи хостелів. Тому, якщо Ви все ж таки вирішили лишитися тут на декілька днів, найкращим варіантом буде розбити власний табір або приєднатися до якоїсь кемпінг-групи. Уявіть, що Ви зможете зустріти світанок або провести захід сонця, насолоджуючись співом пташок та краєвидами долини, посидіти у вогнища, надихаючись гармонією та енергетикою цього місця. Відпочинок у палатках — неймовірний досвід, а якщо вас оточує фантастичної краси природа, він ще й стане для вас незабутнім. Якщо варіант ночівлі в палатці все ж таки лякає, дорожчою альтернативою стане оренда будиночку на колесах: романтика залишиться такою ж, але дах над головою та комфортніше ліжко буде поруч . Для тих, хто не полюбляє нічні посиденьки у вогнища та ночівлю на природі, гарним варіантом буде зупинитися в готелі в Кам’янці-Подільському, але, звісно, очевидним мінусом є віддаленість міста, тому кожен раз потрібно буде діставатися до Бакоти транспортом.
Що можна подивитись у затопленому світі?
Історія Бакоти дійсно дуже цікава та незвична, адже тут можна прослідкувати ніби зворотній процес розвитку великого міста. Перші згадки про це місце з’являються в літописах 1024 року, а вже в 1200 Бакота описується великим містом, що процвітало, однак саме в цих роках почався її занепад. Поступово до 20-го століття з великого міста Бакота перетворилася на невеличке село, яке в 1973 році втратило останні шанси на розквіт. Так жителям дали 8 років на переселення, адже влада ухвалила рішення затопити долину для побудови водосховища. У 1981 році розпочали процес затоплення, який тривав 6 років.
Та попри всі випробування, що пережила ця земля, тут зберіглася неймовірна краса природи та дивовижна історична пам’ятка – скельний монастир. Він з’явився тут ще за часів язичників, потім перейшов у володіння православної церкви. Звісно, час, навала татаро-монголів та природні обвали пошкодили більшу частину печер, але навіть те, що лишилось, не може не вражати.
Також на території Бакоти розташовано декілька пляжів. У теплу погоду тут неможливо втриматися від спокуси поніжитися у кришталево чистій воді та позасмагати, милуючись дивовижним краєвидом.
Отже, не має потреби їхати в далекі мандри та витрачати купу грошей, щоб насолодитися красою незайманої природи, віднайти гармонію та провести незабутній відпочинок, адже український загублений світ завжди радий відвідувачам.
Аліса Давиденко
Головне фото: kamenca.net
