Чи зможуть “Галапагоські острови” пережити власну популярність

Піщані дюни кольору слонової кістки, що спадають із вапнякових скель просто до бірюзових хвиль. Долини, де ростуть миррові та ладанні дерева. Первісні ліси, які збереглися як останні уламки давнього світу, що колись покривав значну частину планети. Саме такі пейзажі зустрічають тих, хто прибуває на Сокотру – острів, що належить Ємену й за площею нагадує Вишгородський район в Київській області.

Сокотра давно отримала прізвисько “Галапагоси Близького Сходу” – і не дарма. Близько третини місцевих рослин і тварин не зустрічаються більше ніде на Землі. Її ізольованість, розташування на перетині кліматичних зон та унікальна геологія створили умови для формування одного з найбільш дивовижних біорізноманітних куточків планети.
У 2020-х роках острів став справжнім магнітом для мандрівників, блогерів і туристичних компаній. У соцмережах його називають “втраченим раєм”, а фото драконових дерев, пляжів Аргеру та білосніжних дюн Хомхіллу збирають мільйони переглядів. Але за цією красою приховується інша історія — історія про те, як популярність може стати загрозою.

Як Сокотра стала туристичним феноменом
Хоча перші туристи почали приїжджати сюди ще на початку 2000-х, справжній бум стався значно пізніше. Будівництво злітної смуги, а потім – розширення аеропорту зробили острів доступнішим. Але переломним моментом стала пандемія COVID 19.

У 2020 році популярна тревел-блогерка Єва Зу Бек опинилася на Сокотрі під час локдауну й провела там кілька місяців. Її відео про острів стали вірусними, і світ раптом дізнався про місце, яке виглядало так, ніби його створили для фантастичного фільму. До 2023 року кількість туристів зросла до приблизно 5 тисяч на рік. Для острова з населенням близько 100 тисяч це вже відчутне навантаження. А у 2024–2026 роках попит продовжив зростати. У 2025 році чартерні рейси з ОАЕ та Саудівської Аравії почали літати частіше, а у 2026-му з’явилися нові маршрути, зокрема сезонні рейси з Маската та Ер-Ріяда. Це зробило Сокотру ще доступнішою — і водночас вразливішою.

Крихка екосистема під тиском популярності
Зростання туризму принесло острову прибуток, але також загострило проблеми, які накопичувалися роками:
– кліматичні зміни спричиняють тривалі посухи та руйнівні циклони;
– ерозія ґрунтів посилюється через неконтрольоване пересування позашляховиків;
– відходи туристів накопичуються, адже на острові немає системи перероблення;
– вільний випас кіз знищує молоді дерева, зокрема драконові;
– недостатня інфраструктура призводить до забруднення ґрунтів і води.
Особливо вразливими є драконові дерева – символ Сокотри. Більшість із них має вік близько 300 років. Молоді дерева майже не виживають: їх з’їдають кози, а посухи не дають укорінитися. У 2025 році екологи повідомили, що без масштабних заходів з відновлення популяції вид може зникнути протягом наступних 80–100 років.

Політична нестабільність і її вплив на туризм
Сокотра формально належить Ємену, але фактично перебуває під впливом різних політичних сил. У 2024–2025 роках ситуація знову загострилася: на материку тривали зіткнення між урядовими силами та Південною перехідною радою, що є політичною силою, яка підтримується Об’єднаними Арабськими Еміратами.
На початку 2025 року через бойові дії на материку, рейси на Сокотру були скасовані, і близько 600 туристів застрягли на острові на тиждень. Сам острів залишався спокійним, але інцидент показав, наскільки крихкою є логістика.

У 2026 році ситуація частково стабілізувалася, але політична невизначеність продовжує впливати на туристичні правила, візові процедури та роботу місцевих компаній.

Початок подорожі: перші враження, які не потрапляють у рекламні буклети
Коли група з восьми мандрівників прибула на острів у листопаді, їх зустрів місцевий гід Аамер Тані. Він роздав багаторазові пляшки для води – компанія, з якою вони подорожували, намагалася мінімізувати використання пластику. Але вже дорогою з аеропорту туристи побачили інший бік Сокотри: узбіччя, засмічені пластиковими пакетами та пляшками. У столиці Хадібо сміття лежало просто на вулицях – проблема, про яку зазвичай не згадують у рекламних матеріалах.

На пляжі Аргеру, де група зупинилася на першу ніч, пейзаж був майже ідеальним: тепле море, хмари, що відбивалися у воді, і величезні дюни. Але варто було придивитися – з піску стирчали шматки пластику. Один із туристів почав збирати сміття, і гід здивувався: “Я ніколи не бачив, щоб туристи робили це добровільно”. Цей жест став початком розмови про те, як кожен відвідувач може хоча б трохи зменшити шкоду.

Коли краса стикається з реальністю: сміття, конфлікти та небажання визнавати проблему
Проблема сміття на Сокотрі – не нова, але довгий час її воліли не помічати. У 2023 році один із запрошених інфлюенсерів опублікував відео, де показав вулицю Хадібо, завалену пластиковими пакетами та пляшками. Він не критикував місцевих – лише поділився першим враженням, яке контрастувало з ідеалізованими фото в інтернеті. Реакція була болючою. Відео стало вірусним, і замість того, щоб сприйняти його як сигнал до дії, один із високопосадовців звинуватив туркомпанію, яка запросила блогера, у “підриві іміджу острова”. Він навіть пригрозив припинити видачу дозволів на дрони та віз для їхніх майбутніх груп. Погрози згодом зняли, але інцидент показав: проблема сміття — не лише екологічна, а й політична. Місцеві чиновники бояться, що негативні згадки в медіа зменшать потік туристів, який став важливим джерелом доходу. А для острова, що живе в умовах десятиліття конфліктів і нестачі ресурсів, це критично.
У 2025–2026 роках ситуація змінилася лише частково. UNESCO та кілька міжнародних організацій почали проводити тренінги для місцевих гідів і чиновників, навчаючи їх принципів сталого туризму. Але системної інфраструктури – сміттєпереробних станцій, централізованого збору відходів, очисних споруд – на острові досі немає.

Драконові дерева: символ, що зникає на очах
Драконові дерева – головний символ Сокотри. Їхні крони нагадують парасольки, а червона смола, яку вони виділяють, здавна вважалася цілющою. Але сьогодні ці дерева на межі виживання.
– Середній вік дорослого дерева – близько 300 років.
– Молоді дерева майже не доживають до зрілості.
– Головні загрози: посухи, циклони та кози, які з’їдають паростки.

Бельгійський біолог Кей Ван Дамме, який досліджує Сокотру з 1999 року, разом із місцевими активістами створив огороджені ділянки, куди не можуть потрапити кози. Результат вражає: всередині парканів земля вкрита молодими деревцями, тоді як зовні – майже пустеля.
У 2025 році кількість таких ділянок збільшили, а у 2026-му з’явилися перші проєкти зі створення “розсадників драконових дерев”, де молоді рослини вирощують до стійкого віку, а потім пересаджують у природні зони. Але масштаби проблеми величезні. Екологи попереджають: без системного контролю над випасом кіз вид може зникнути протягом століття.

Кемпінги, що шкодять природі, і нові правила, які можуть усе змінити
Усі туристичні компанії на Сокотрі користуються приблизно однаковими маршрутами та зупиняються в тих самих 10–12 кемпінгах. Це створює локальне перевантаження територій.
Проблеми, які фіксують екологи:
• пил від десятків позашляховиків осідає на листі рослин і послаблює їх;
• туристи іноді розпалюють вогнища занадто близько до коріння дерев;
• відходи з переносних туалетів часто зливають просто за камінням;
• популярні локації втрачають рослинність через постійне витоптування.
У 2024–2025 роках місцева Екологічна агенція запропонувала нове правило: заборонити ночівлі в лісі Фірмін, де росте найбільша концентрація драконових дерев. Туристи могли б відвідувати його лише вдень і лише пішки. Частина туроператорів виступила проти – вони боялися втратити прибуток. Але багато місцевих, навпаки, підтримали ідею. Один із них, Мохаммед Амар, який понад 25 років допомагає науковцям і туристам, сказав: “У минулому в нас був справжній екотуризм. А тепер – масовий. Ми отримуємо більше грошей, але втрачаємо природу й частину нашої культури”.
У 2026 році правило частково набуло чинності: ночівлі в центральній частині Фірміну обмежили, а кількість груп, що можуть одночасно перебувати в лісі, зменшили. Це перший крок до регулювання туризму, але попереду ще багато роботи.

Як масовий туризм змінює культуру Сокотри
Сокотра – не лише унікальна екосистема, а й окрема культурна реальність. Місцеві жителі – сокотрійці, мають власну мову, традиції та спосіб життя, який століттями формувався в ізоляції. Але зростання туризму почало впливати й на цю сферу. У 2010-х роках на острові переважав екотуризм: невеликі групи, мінімальний вплив на природу, повага до місцевих звичаїв. Туристи жили в простих кемпінгах, їли традиційну їжу, а контакти з місцевими були природними й невимушеними.
Після 2020 року ситуація змінилася:
– з’явилися “преміальні” тури, які обіцяють “ексклюзивність”, але користуються тими самими маршрутами;
– деякі туристи почали ставитися до острова як до “декорації для Instagram”;
– місцеві діти стали просити в туристів солодощі або гроші — явище, якого раніше не було;
– традиційні ремесла витісняються сувенірною продукцією, орієнтованою на швидкий продаж.
Мохаммед Амар, який працює з туристами понад чверть століття, каже: “Ми отримуємо більше грошей, але втрачаємо частину себе. Туризм має приносити користь, а не руйнувати те, що робить Сокотру унікальною”. У 2025–2026 роках кілька місцевих громад почали створювати культурні центри, де туристам розповідають про мову, традиції та історію острова. Це спроба повернути баланс між економічною вигодою та збереженням ідентичності.

Нові ініціативи 2025–2026 років: перші кроки до сталого туризму
Попри всі труднощі, на Сокотрі з’являються ініціативи, які можуть змінити ситуацію.

1. Екологічний збір для туристів (запроваджено у 2025 році)
Кожен відвідувач тепер сплачує невеликий внесок, який спрямовується на:
• очищення пляжів;
• підтримку природоохоронних зон;
• фінансування розсадників драконових дерев;
• навчання місцевих гідів.
Це перший випадок, коли туризм почав напряму фінансувати екологічні проєкти.

2. Квоти на кількість туристів у чутливих зонах (2026)
У 2026 році влада острова обмежила кількість груп, які можуть одночасно перебувати:
• у лісі Фірмін;
• у долині Діксам;
• на пляжі Аргеру.
Це рішення викликало суперечки, але екологи назвали його “історичним”.

3. Освітні програми для місцевих гідів
UNESCO та кілька європейських університетів у 2025–2026 роках провели тренінги з:
• управління відходами;
• мінімізації впливу на природу;
• роботи з туристами з різних культур;
• моніторингу стану рослин і тварин.
Це допомагає створювати нове покоління гідів, які розуміють важливість сталого туризму.

4. Пілотні проєкти з перероблювання пластику
У 2026 році на острові з’явилися перші невеликі станції, які переробляють пластик у будівельні блоки. Це не розв’язує проблему повністю, але є важливим початком.

Майбутнє Сокотри: чи можливий баланс між туризмом і збереженням природи?
Сокотра стоїть на роздоріжжі. З одного боку – унікальна природа, яка приваблює туристів і приносить дохід. З іншого – крихкість екосистеми, яка може не витримати масового напливу людей.
Екологи наголошують: Сокотра не повинна повторити долю островів, які втратили свою унікальність через неконтрольований туризм.

Що може врятувати острів:
• суворі квоти на кількість туристів;
• заборона на кемпінги в чутливих зонах;
• розвиток екотуризму замість масового;
• інвестиції в інфраструктуру для утилізації відходів;
• контроль над випасом кіз;
• міжнародні програми з відновлення драконових дерев.
У 2026 році кілька міжнародних організацій запропонували створити “Біосферний центр Сокотри” – науково-освітній хаб, який би координував природоохоронні проєкти. Якщо його реалізують, це може стати переломним моментом.

Сокотра – це місце, яке здається позачасовим. Її пейзажі нагадують про те, якою могла бути Земля мільйони років тому. Але сьогодні острів переживає найскладніший період у своїй історії. Популярність, яка принесла йому славу, може стати причиною його занепаду. Але водночас саме туризм може стати інструментом порятунку – якщо його спрямувати в правильне річище. Сокотра має шанс зберегти свою магію. Питання лише в тому, чи встигне людство зробити правильні кроки, перш ніж буде запізно.

Сергій ПАРХОМЧУК
Головне фото: unviaggioinfiniteemozioni.it