Певно, індивідуалізм у нас у крові. Не дарма ж в Україні співіснують одразу стільки столиць: перша, культурна, космічна, південна… А чи знайшлося б серед них місце і для невеличкого містечка Ніжин, що на Чернігівщині? Безумовно, адже це справжня огіркова столиця України!
Міжстоличний експрес
Кращого варіанту для одноденної подорожі, ніж Ніжин — киянам годі й шукати. Потяги з центрального київського вокзалу до огіркової столиці курсують ледь не щогодини. Найзручніший, на нашу думку, варіант —електричка № 808К, що відправляється з Києва о дев’ятій ранку і прибуває до Ніжина за півтори години. А у зворотному напрямку радимо скористатися потягом №808П (час відправлення з Ніжина — 17:41).
Можна дістатися до міста і на автобусі, проте це займе стільки ж часу, а подорож побитими регіональними дорогами навряд чи залишить приємні спогади. Вартість квитка і на автобус, і на потяг приблизно однакова, але в електричці студенти можуть розраховувати на знижку у 50%. Тож, дорога в обидва боки за студентським квитком коштуватиме трохи більше п’ятдесяти гривень.
Смачна візитівка Ніжина
Перше, з чим асоціюється Ніжин у більшості українців, — це все ж таки огірки! І ніжинці цього не соромляться, навпаки — соковитий солоний огірочок вже давно став своєрідним символом міста. Більше того, кілька років тому поблизу консервного комбінату, де й виготовляють відомі на всю Україну соління, навіть встановили пам’ятник діжці з огірками. Відтепер фотографія на тлі гранітної діжки та бронзового огірка — обов’язковий пункт кожного туриста у Ніжині.
А от шукати у місті фірмовий магазин цього солоного «делікатесу» не варто: все ж не той поки що потік туристів. Звичайно, не може й бути сумнівів, що настане час, коли у Ніжині зведуть аеропорт, і натовп закордонних мандрівників змітатиме українське соління тоннами, а поки що банку ніжинських огірків можна знайти на полицях будь-якого місцевого супермаркету.
Любителям екзотики і українського провінційного колориту радимо також обов’язково заглянути і на центральний ринок, де місцеві бабусі неодмінно запропонують вам ніжинські огірочки домашнього приготування (звичайно ж, за «столітнім сімейним рецептом»).
Не огірками єдиними
За словами Ольги, студентки Ніжинського державного університету, яка іноді підробляє екскурсіями для гостей з інших міст, більшість туристів навіть не чули про славну козацьку історію міста:
«Ніжин — справжнє відкриття для туристів, адже до приїзду до нашого міста, більшість із них очікують побачити лише сірий райцентр із огірковим заводом і церквою, фото якої друкують на банках з огірками. А от після екскурсії до людей приходить розуміння того, що Ніжин — це абсолютно не типовий районний центр, можливо один із найцікавіших у всій країні.»
Найбільше вражає кількість старовинних козацьких храмів, їх тут зо два десятки. Це унікальна спадщина багатовікової історії міста, яку ніжинці змогли дбайливо вберегти під час кількох воєн та радянської антирелігійної кампанії. За ніжинськими церквами навіть можна вивчати історію вітчизняної архітектури, принаймні від українського бароко до еклектики. Найбільша святиня міста — собор Святого Миколая, збудований у середині ХVII століття. Цю величну білу споруду із зеленими банями видно практично із будь-якого місця у старій частині Ніжина. Дослідники вважають храм Святого Миколая найстарішою пам’яткою українського бароко.
Ліворуч від собору розташований Грецький квартал — це цілий ансамбль релігійних та цивільних споруд колишньої грецької общини. Греків у місті вже давно немає, а от монументальні класицистичні собори залишилися подарунком на знак вдячності гостинним ніжинцям. А трохи поодаль, на вулиці Гоголівській, розташовано ще два храми — струнка класицистична церква Іонна Богослова та бароковий Благовіщенський монастир. Ольга, екскурсовод, сміється, що так у всьому Ніжині — «що не вулиця, то храм, а то й два!»
Слідами великих ніжинців
Пишаються ніжинці і зв’язком із постаттю світового масштабу — двісті років тому письменник Микола Гоголь починав своє навчання саме тут, у Ніжинській гімназії, що нині носить його ім’я. Навчання класика літератури в одному із найстаріших освітніх закладів України тривало сім років — з 1821 до 1828. Тож в той час, коли росіяни та українці протягом багатьох років все ніяк не можуть визначитися — чий же Микола Васильович письменник, для мешканців Ніжина це питання вже давно розв’язане — звичайно ж, Гоголь «свій», ніжинський!
Варто зазначити, що невеличкий Ніжин пов’язаний із багатьма широко відомими іменами, чи не парадокс? Тут народилася перша жінка художника Пікассо Ольга Хохлова, радянський актор Марк Бернес, художник Микола Самокиш; жила й працювала у Ніжині видатна українська акторка Марія Заньковецька. До речі, пам’ятник останній встановлений у сквері прямісінько за собором Святого Миколая — не забудьте сфотографувати!
Унікальному місту — унікальні музеї!
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, про який ми вже писали вище, цікавий ще й тим, що у його бібліотеці працює Музей рідкісної книги. Стародавні Євангелія, унікальні видання «Одіссеї» й «Енеїди», оригінали класичних творів європейських філософів — у якому ж іншому райцентрі України можна знайти стільки абсолютно унікальних старовинних книг, надрукованих майже півтисячоліття тому?
Якщо матимете час, обов’язково загляньте до Ніжинського краєзнавчого музею, що розташований в будівлі старовинного маєтку на вулиці Гоголівській. Експозиція всередині приміщення навряд чи здивує своєю оригінальністю — такий собі типовий регіональний музей із доволі типовими експонатами, проте унікальне ховається поряд — у музейному саду. На тендітному постаменті височіє над землею перший український трактор, виготовлений на Харківському тракторному заводі.
А неподалік, на тій же Гоголівській вулиці, у парку імені Гоголя, розташований пам’ятник — кому б ви думали? Так-так, не помилилися — Миколі Васильовичу. До речі, це найстаріший пам’ятник письменнику — саме у Ніжині його вперше увічнили у металі ще у 1881 році.
В кількох кварталах від пам’ятника стоїть будівля найстарішої на Сході України аптеки. Місцевий грек військовий лікар Михайло Лігда відкрив її у далекому 1777 році. За свою більш ніж двохсотлітню історію аптека-музей багаторазово переходила до рук нових власників, проте працює за призначенням і сьогодні.
Наостанок порадимо відвідати ще один цікавий музей — Ніжинську поштову станцію. Це єдиний в Україні повністю збережений комплекс старовинної поштової контори початку вісімнадцятого століття. Колись він виконував ще й роль готелю для транзитних мандрівників. Зокрема, тут зупинялися Тарас Шевченко, Олександр Пушкін і (хто б міг подумати) Микола Гоголь.
Туристична інфраструктура vs Провінційна романтика
Хоча поки що Ніжин і не користується надмірною увагою туристів, сервіс обслуговування тут влаштований на досить високому, як для провінційного райцентру, рівні. В огірковій столиці України працює досить багато різних кафе та ресторанів, демократичні ціни у яких аж ніяк не пасують «столичному» статусу.
Є в Ніжині і власний «Діснейленд». Розташований він у центральному парку відпочинку. Щоправда, атракціони здебільшого застарілі, тож здивують вони сучасних дітлахів хіба що своїм не дуже естетичним радянським виглядом.
Проте, зачекайте-зачекайте. А чи потрібно їхати так далеко від гучного мегаполісу, щоб знов потрапити до типових кав’ярень, барів та інших принад сучасного міста? Хіба не набагато краще запастися харчами і влаштувати пікнік в одному із ніжинських парків, а може навіть на березі річки Остер. Сидиш собі, дивишся на золоті бані церков і хрумкаєш солоним ніжинським огірком — оце так справжня провінційна романтика!
Таким чином, серед безумовних туристичних переваг Ніжина: численні старовинні собори, цікаві музеї та неперевершені солоні огірки. Поїздка до цього містечка дозволить туристові не просто корисно провести час, але й зануритися в минуле української історії. Адже Ніжин ретельно зберігає та поєднує у чудернацький калейдоскоп культурні шари кожної доби — від козаччини і до сьогодення.
Дмитро Загорулько
