Колиска Ренесансу — прекрасна Флоренція

Ви чули про флорентійський синдром? Він виникає після споглядання витворів мистецтва. Симптоми такі: прискорене серцебиття, запаморочення та навіть галюцинації. Звучить дивно, але не для людини, яка побувала в казковій Флоренції.

Першою зафіксованою «жертвою» флорентійського синдрому став французький письменник Стендаль. У своїй книзі «Неаполь і Флоренція: подорож із Мілана до Реджіо» він так описав свої емоції та відчуття: «Коли я виходив із церкви Святого Хреста, в мене прискорилося серцебиття, мені здалося, що вичерпалося джерело життя, я йшов зі страхом впасти на землю… Я бачив шедеври мистецтва, породжені енергією пристрасті, після чого все стало безглуздим, маленьким, обмеженим, як тоді, коли вітер пристрастей перестає надимати вітрила, що штовхає вперед людську душу, тоді вона стає позбавленою пристрастей, а значить, вад і чеснот…»

Що тут додати? За 200 років мало що змінилося. Туристи й досі відчувають те ж саме захоплення від величі та краси стародавнього міста. Так, наприклад, німкеня Марта знепритомніла прямо на сходинках базиліки, а один американець-музикант, тільки-но поглянувши на скульптуру Давида, на якийсь час втратив пам’ять.

Часто в туристів і мешканців міста виникає враження, що Флоренція — це явище радше природне, що виросло з прекрасного тосканського ландшафту, бо так органічно сплелася тут культура та природа. Маленьке місто залишає після себе враження цілого всесвіту.

Брунеллескі, Мазаччо, Андреа делла Роббіа, Гіберті, Донателло, Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело — ці імена знають не лише мистецтвознавці. Весь світ схиляється перед їхньою майстерністю. Життя геніїв так чи інак пов’язані з Флоренцією. Вони залишили після себе прекрасні полотна, скульптури та будівлі, що й нині приваблюють тисячі туристів. Відпочинок у Флоренції — це можливість доторкнутися до величезного пласту світової культури.

Передусім зачаровує архітектура міста. За свою більш ніж тисячолітню історію йому вдалося зберегти величезну кількість прекрасних споруд різних стилів. Вражають величні флорентійські палаци: палаццо Пітті, Ручеллаї, Строцці. Це визначні пам’ятки архітектури Ренесансу. Тоді Флоренція була тісним містом із вузькими вуличками, що диктувало особливий вертикальний характер сприйняття споруд. Щоби побачити будівлю «на повний зріст», треба сильно закинути голову — і тоді архітектура постає в запаморочливому ракурсі. Так вона ніби нагадує про покору перед величчю.

Як це не парадоксально, славнозвісне велике місто Флоренція не таке вже й велике. Якщо правильно вибудувати свій маршрут, то можна побачити все за день — від Виховного будинку, капели Пацці та собору Санта-Марія-дель-Фйоре Брунеллескі до капели Бранкаччі Мазаччо, статуї Давида Мікеланджело, фасаду Санта-Марія-Новела Леона Баттіста Альберті. Не забудьте подивтися на місто з оглядового майданчика біля Сан-Мініато-аль-Монте та заглянути в галерею Пітті, музеї Академії та Барджелло. А у відомій галереї Уффіці ви зможете побачити ледве не найбільше у світі колекцію витворів мистецтва. Щоб оглянути величезну кількість робіт найвідоміших художників Відродження, вам доведеться витратити щонайменше дві години.

Не можна залишити без уваги палаццо Медічі-Ріккарді — резиденцію династії, що правила містом кілька століть. Цей будинок став основою класичної палацової архітектури Ренесансу. Найвідоміше приміщення палацу — Капела волхвів, яку на замовлення розписав Беноццо Гоццолі, майстерно втіливши у фресках історію волхвів.

Безперечно, Флоренцію звеличило її мистецтво, але не варто забувати про те, що це місто за правом вважають одним із головних центрів світової моди. Її шанувальників манять вулиці Торнабуоні та Строцці, де знаходяться штаб-квартири Гуччі й Феррагамо, дорогі бутіки всесвітньовідомих брендів Армані, Каваллі, Версаче.

Флоренція віддавна славилася своїми тканинами, насамперед — шовком. І сьогодні кожен охочий може придбати вишукані матерії в численних фірмових магазинах. У кварталі Сан-Фредіано, де живуть справжні флорентійці, здебільшого ремісники, можна знайти фабрику з виробництва шовку — їй уже понад 200 років. Саме тут зберіглася унікальна снувальна машинка за проектом самого Леонардо да Вінчі. Якість тканини «Antico Setificio Fiorentino» і досі визнають у всьому світі.

Особливо допитливим буде цікаво відправитися на міст Понте Веккіо — найстаріший у Флоренції. Він радше нагадує невелику вуличку з різними будинками та прибудовами, перекинуту через річку Арно. Міст побудували ще в 1345 році, і раніше там торгували бакалійники та ковалі, яких згодом витіснили багаті ювеліри. Дорогоцінне каміння можна знайти тут і нині — нескінченні вітрини примушують гостей міста, особливо жінок, сповільнювати ходу.

Закінчити мандрівку найкраще вечірньою прогулянкою річкою Арно — маєте можливість подивитися на місто з іншого ракурсу. Погойдуючись у човні, розумієш: «Ось така вона, Флоренція, — багатогранна й захоплива!»

Інна Чорна