Найпівнічніша столиця, найпотужніший водоспад, найбільший льодовик і найдревніший парламент – усе це одна країна. Вражаючий список природних див перетворив Ісландію з ізольованого крижаного острова на популярний туристичний напрям.


Найпривітніша країна світу

За результатами дослідження Всесвітнього економічного форуму, понад 300000 людей назвали Ісландію найгостиннішою країною на планеті. Близькість Полярного кола не загасила тепла в серцях її мешканців. Ісландці знають одне одного і довіряють туристам, тому ніколи не зачиняють на ключ будинки й автомобілі, а дітей у колясках залишають на вулицях без нагляду. Це й не дивно, адже рівень злочинності в Ісландії настільки низький, що поліції не доводиться носити вогнепальну зброю. В’язниця ж у країні єдина і знаходиться у центрі Рейк’явіка, звідки засуджені можуть легко дістатися додому в неділю і на свята. Гостинні й миролюбні ісландці не потребують збройних сил, функції яких іноді виконує берегова охорона. Тут поза законом навіть легальні бійки, тобто професійний бокс.

Ісландія – справжній рай для студентів, яким не по кишені дорогі подорожі. Ісландська крона знецінилася у порівнянні з євро, а от ціни залишилися на попередньому рівні, що зробило тури майже вдвічі дешевшими. Тут залюбки допоможуть людям, які економлять (наприклад, подорожують автостопом). Платити за воду в ресторанах та кафе не потрібно.

Між Європою та Америкою

Ісландія знаходиться на місці зіткнення двох тектонічних плит – Євро-Азійської та Північноамериканської. Парадокс, але схід країни – це Європа, а захід – уже Америка. Перебуваючи в парку Тингвеллир ви зможете стояти однією ногою в одній країні, а другою – в іншій. Плити віддаляються одна від одної щороку на декілька сантиметрів, тому квитки до Нью-Йорка постійно дорожчають.

Цікаве географічне положення створило унікальні кліматичні умови: південне узбережжя значно тепліше та вологіше за північне, а центральна частина країни найхолодніша. У туристів складається враження, що вони побували у кількох країнах одразу. Вітри Арктики борються із теплими потоками Гольфстріму, і вже не одну сотню років у цій боротьбі народжуються блакитні айсберги, вишукані поля вулканічної лави та дикі пейзажі фіордів – глибоких вузьких заток, що простягаються серед гір.

Країна нічного сонця

У зв’язку з протиполярним положенням країни щороку від середини травня до середини серпня сонце заходить на короткий проміжок часу. Надворі світло, а ночі тут не білі, а рожеві, блакитні, помаранчеві… Словом, кольорові і в різних варіаціях. Їхній пік припадає на день літнього сонцестояння, коли небесне світило опускається за обрій усього на 3 години. Вони нагадують надвечір’я, тому сміливо вирушайте на морську, кінну чи пішу прогулянку, але пам’ятайте про мінливість тутешньої погоди. «Якщо вам не подобається погода, зачекайте 5 хвилин, і стане ще гірше», – жартують ісландці.

Все змінюється в серпні. Сутінки темнішають, а небесні барви стають зловіще- синіми, бордовими, фіолетовими, особливо в похмуру погоду. Після півночі настає темрява, що триває дедалі довше. Так, узимку день триває близько 5 годин. Найкоротший день у році – 21 грудня, коли світає о 10.30, а сонце заходить о 16.00.

Полярне сяйво

Мабуть, найзагадковіше явище, що вабить туристів до Ісландії, Норвегії, Фінляндії та Швеції – це полярне сяйво, яке доволі часто називають північним (його протягом багатьох століть спостерігали мешканці полярних областей Північної півкулі). Спектр полярного сяйва складають білий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий і червоний кольори різної інтенсивності. Яскравість залежить від глибини та швидкості проникнення часток світла в розріджені шари атмосфери. Під впливом сонячного вітру та магнітного поля заряджені частинки пірнають у атмосферу з космосу, прямують до полюсів і там стикаються з частинками газу. Шари атмосфери починають випромінювати видиме світло, а ми бачимо неймовірне світіння ділянок нічного неба у вигляді променів, смуг, плям, і вся ця краса може тривати від кількох хвилин до кількох діб!

«Одна з найцікавіших програм, яка дозволяє помилуватися полярним сяйвом, – це мандрівка до містечка Стокксейрі, що неподалік від Рейк’явіка. Там розташований Центр ісландських чудес, овіяний легендами про ельфів, тролів та привидів. Спершу вам пропонують переглянути фільм про північне сяйво, спробувати крижаний коктейль із найбільшого льодовика, а потім можна відвідати обсерваторію, фотовиставку чи екскурсію і побачити все на власні очі. До речі, в цій частині міста штучно підтримують мінусову температуру.Подорож до Ісландії вигідніше спланувати з пересадками – через Варшаву, Женеву, Копенгаген чи Лондон», – розповів директор туристичного агентства «Viva-Tour» Володимир Погуляй.

Льодовики та гейзери

Блакитні ісландські льодовики для країни, 8% якої вкрито кригою, – справжня візитівка. Місцевий рельєф утворився внаслідок вивержень підземних вулканів. Коли найбільший льодовик Європи Ватнайекюдль (за площею рівний десятьом Києвам) відступив від берегів Атлантичного океану, утворилася блакитна лагуна Йокюльсаурлоун із чорним пляжем. Із 1970 року лагуна збільшилася в чотири рази. В районі, що оточує льодовик, розташоване озеро Фьялдсаурлоун, поверхнею якого дрейфують менші айсберги. До речі, тут знімали ряд сцен для фільмів «Вид на вбивство», «Помри, але не зараз», «Бетмен: Початок», «Лара Крофт: розкрадачка гробниць». Рай для режисерів та фотографів!

Ну що, змерзли? Тоді гайда на гарячі озера! Завдяки термальним джерелам Ісландію справедливо зараховують до одного з сучасних див світу. Коли навколо -1˚, температура води сягає 40˚. Якщо поряд з вами стрімко підіймаються чи тягнуться над поверхнею води клуби білого пару, не лякайтеся. Це гейзери. Термальні води для Ісландії – це не тільки спосіб привабити туристів, а й основне джерело енергії та гарячої води. Країна не потребує ані атомних електростанцій, ані арабської чи російської нафти.

Діючі вулкани

Ейяф’ятлайокютль – це не просто назва, на якій ламають язик журналісти та диктори, а й вулкан, виверження якого чотири роки тому сколихнуло ледь не увесь світ. Скандинавський півострів та Великобританія залишилися без авіапостачання: газопилова хмара не давала змоги пілотам бачити повітряний простір, а уламки були небезпечними для літаків. За рік найактивніший вулкан Грімсвотн повторив невдалий жарт свого попередника й почав виплескувати хмари попелу в напрямку Гренландії. На щастя, важкий попіл швидко осів і не розлетівся на великі відстані. А наприкінці літа 2014 року захвилювався Бардарбунга, та магма довго не наважувалась прорватися на поверхню.

Виверження стаються раз на декілька років, однак панікувати не варто. Все не настільки трагічно, як показують по телевізору. Любителі гострих вражень з’їжджаються з усього світу, щоб сфотографуватися з одним із 130 вулканів Ісландії. Більшість туристів обмежується екскурсіями на джипах до підніжжя, але є сміливці, які долають підйом у групах із 3-6 осіб.

Біжи, поні, біжи!

Порода унікальних ісландських поні не змішувалася понад 1000 років із часів вікінгів. Так, у 930 році було ухвалено закон, який забороняв ввозити до країни інших коней. Його відголоски зберігаються й нині, адже для запобігання епідеміям серед тварин заборона поширюється як на самих коней, так і на амуніцію та одяг. Це дозволяє чистокровним коням легко переносити морози, тренування і жити аж до 42 років. Кожен шостий ісландець є власником цієї тварини якщо не задля сільськогосподарських потреб, то для полювання, аматорської чи спортивної їзди.

Коней тисячолітньої породи варто побачити через благородну красу, унікальну орієнтацію і пам’ять (із ними ви ніколи не загубитеся) та незвичайні алюри. Галоп, крок, рись, крок бігом і летуча інохідь даються їм легко і на будь-якій місцевості. Подорожуйте зеленими галявинами серед гір, де пасуться кудлаті вівці, верхи на доброзичливому поні і ви не пошкодуєте: всі дороги тут ведуть до океану! Беріть в’язаний светр, дружню компанію і гарний настрій, а все інше знайдеться тут.

Ірина Бублій