У поштовій скриньці можна знаходити не тільки квитанції за квартиру і набридливі рекламні брошури. Віднедавна все більше українців отримують приємніші поштові сюрпризи – листівки. І все завдяки посткросингу.
Postcrossing (з англійської post – пошта, crossing – схрещення, перетин) – це обмін справжніми поштовими листівками між людьми з різних куточків планети. До нового всесвітнього хобі постійно долучаються нові охочі. Стать, вік, соціальний статус – все це не має значення, головне – ідея.
Спочатку була ідея…
Існує думка, що розвиток електронної пошти веде до занепаду традиційного листування. Безумовно, надіслати електронного листа через Інтернет швидше та зручніше. Для цього не потрібно старанно виводити літери, перейматись за конверт і марки. Ще одна перевага – дешевість. А для спілкування з близькими достатньо навіть коротких смс у соціальних мережах. Цей занепад фантазії і сухість у листуванні у 2005 році захотів викоренити Пауль Магалхеєс (Paulo Magalhães), тодішній студент із Португалії. Він створив безкоштовний онлайн-проект, який згуртував всіх поціновувачів друкованих листівок, в тому числі й самого автора. Вже за кілька днів після створення проекту до нього приєдналось чимало користувачів, а за кілька років – й поготів. На сьогодні у проекті беруть участь більше 400 тисяч людей з 217 країн світу.
Кожен з учасників може випадковим чином обрати адресата і надіслати йому яскраву листівку, звісно, не електронну, а традиційну, «живу». Відповідь від іншого користувача передбачає такий самий сюрприз. «Тобі прийде листівка лише в тому разі, якщо ти надішлеш її сам. Тобто ти мені – я тобі, – пояснює киянка-посткросер Олена Орлова, яка стала нашим експертом з питань посткросингу. – Коли перша листівка доходить до свого адресата і успішно реєструється, лише тоді твоя адреса потрапляє в адресний пул і може бути витягнута кимось іншим».
Посткросинг – знахідка для філателістів і філокартистів (тих, хто колекціонує поштові листівки), що дозволяє за короткий проміжок часу зібрати неймовірну кількість найрізноманітніших листівок. Авторська листівка з Голландії, зображення гейш з Японії чи неймовірні краєвиди Лапландії – все це приправлене оригінальними марками та теплими словами. Щоразу маєш нове й несподіване.
Труднощі ховаються в деталях
Здається, з концепцією посткросингу ми розібралися, але варто згадати і про його умови, продумані авторами задля справедливого обміну листівками. Зареєструвавшись на сайті www.postcrossing.com, людина отримує особисту сторінку, на якій може написати кілька рядків про себе, розповісти про свої уподобання, особливі прохання до посткросерів, наприклад, написати щось рідною мовою чи прикріпити більше марок. До своєї анкети (профілю) можна додати фотографію, яку буде завжди цікаво переглядати гостям вашої сторінки.
Один з найзахопливіших моментів – вибір пункту «Send a postcard» (надіслати листівку). На ваш запит програма сайту знайде одного з сотень тисяч користувачів, покаже його профіль та ідентифікаційний код, який треба вказати на листівці. Щоб догодити адресату, варто ретельно вивчити його анкету. Кожному особливо приємно отримати листівку, про яку мріяв. А скільки задоволення приносить факт того, що твою листівку оцінили, і вона стала шматочком радості для когось на тому боці планети! «Це подвійне задоволення, тому що я можу не лише порадувати самим фактом листівки, а ще й надішлю саме ту, яку хотіли б отримати», – ділиться враженнями вже знайома нам Олена Орлова.
Посткросер-початківець може відправити не більше п’яти листівок. Коли одна з них надійде до свого отримувача, відкриється можливість надіслати ще. Отриману листівку слід реєструвати за вказаним на ній номером, щоб ваш відправник також отримав від когось листівку. Обмінюватись за допомогою цього сайту один з одним не можна, тобто можливий лише непрямий обмін. Інакшого можна досягти лише за спільною згодою користувачів, якщо зазначити на листівці зворотну адресу.
Скільки це коштує?
Посткросинг, як і будь-яке хобі, звісно, впирається в копієчку. Витрати потрібні й на купівлю листівок, і на марки для оплати поштового зв’язку. Можна було б враховувати і вартість чорнила або ж оплату електроенергії для живлення комп’ютера, але це головний біль для педантичних натур. Листівки коштують приблизно 2-4 грн. Дешевше можна придбати здебільшого в Інтернет-магазинах, особливо якщо купувати комплектами. Дорожче обійдуться ексклюзивні картки, з оригінальними ілюстраціями або ж зроблені з високоякісного матеріалу.
Вартість відправлення листівки за кордон завжди однакова. Якщо користуватись авіатранспортом, то це 5, 60 грн., якщо наземним – 4 грн. Можна довіряти вибір марок поштовому працівнику, можна все брати в свої руки, підбираючи марки залежно від їх ціни і своїх уподобань. Вважається, що літаком листівки надійдуть скоріше. «Це логічно, але насправді різниця у часі невелика, до того ж доставка наземним транспортом іноді навіть швидша і не менш якісна», – переконує посткросер з багаторічним досвідом Олена Орлова. Тож вирішувати вам.
Як довго листівки йдуть до свого адресата? Буває по-різному. Трапляється, що надіславши листівку на початку тижня, вже наприкінці ви отримаєте на електронну скриньку радісне повідомлення про її доставку, звісно, з втішним відгуком від адресата. Але буває, що листівки не реєструються упродовж кількох тижнів і навіть місяців. І причиною цьому не завжди є несприятлива погода і вихідні дні у поштових відділеннях, а часто – людська недбалість і байдужість до старань інших, наприклад, коли посткросер не одразу реєструє отриману листівку.
Рецепт улюбленої листівки
Чи не найскладніше у посткросингу – обрати вдалу листівку для конкретного адресата, задовольнити його смаки. Серед найпоширеніших замовлень посткросерів – листівки-пейзажі, зображення рідних міст, відомих людей, різноманітних тварин, а також ілюстрації місцевого колориту, зокрема особливостей національної кухні, традиційних свят. Крім тематики, іноді зазначають види листівок залежно від їх форми й особливостей. Таким чином, розрізняють видові листівки (view cards), на яких зображені різні місця за допомогою реальних фотографій. Якщо на листівці розміщено декілька різних зображень (зазвичай одне є ключовим і найбільшим, а решта – невеликого розміру), її називають multi-view. Маркованими листівками (government postal) є ті, які випускаються поштовою службою країни. На їх оборотній стороні надрукована марка. Часто в анкетах вказується небажаність рекламних листівок (free-cards), які відверто рекламують якусь продукцію. Доречними, навпаки, є вітальні листівки, особливо приурочені до Дня народження посткросера чи інших важливих для нього свят. Між іншим, класичною «postcard» вважається листівка, створена для відправлення поштою без конверта стандартного розміру 4 x 6 дюймів (10 x 15 см).
Проблема в тому, що придбати листівку, яка відповідає усім побажанням і при цьому цікава й оригінальна, в Україні не просто. Олена Орлова переконливо доводить, що в відділеннях «Укрпошти» пропонують лише стандартні листівки про Україну, видові листівки з українськими містами, одні й ті ж пам’ятки архітектури. Це набридає на етапі переходу у ранг досвідченого посткросерства. «У пошуках чогось новенького слід звернутись до Інтернет-сайтів, і українських, і закордонних, можна купувати листівки на аукціонах. Хто шукає, той завжди знає», – переконує Олена. Крім цього, можна самостійно створювати листівки: такі індивідуальні роботи високо цінуються посткросерами, щоправда, не усіма.
Ключовий момент у оформленні листівки – написання тексту. Це може бути коротке представлення себе, адже отримувач почує про вас вперше. Можна розповісти якусь історію, пояснити вибір саме цієї листівки. Посткросинг не обмежує ні в чому, хіба що в кількості тексту: на малесенькій картці «Війну і мир» не напишеш. Основною мовою спілкування є англійська. Вона є мовою сайту, англійською зазвичай заповнюють місце для адреси на листівці і пишуть повідомлення. Проте і з цього правила є винятки: більшість посткросерів з радістю сприймають кілька слів, написаних іноземною мовою. Також дозволяється писати тими мовами, які вказані в анкеті адресата. Та і з англійською не має виникати проблем: ніхто не зобов’язує знати її досконало, а у разі потреби на допомогу завжди прийде онлайн-перекладач. Щодо стилю мови, то бажано уникати складних зворотів, занадто образних висловів, які іноземець може неправильно розтлумачити. Зрозумілість і доступність – ключ до якісного спілкування.
По секрету з усього світу
Посткросинг дозволяє подорожувати різними країнами практично щотижня. У кожній листівці втілена певна історія, якийсь закордонний секрет, який можна додати до своєї колекції знань про світ. «Небагато з нас можуть примусити себе піти і просто так прочитати там про Корею, про Гонконг. Просто так-от, захотілось. А ось прийшла листівочка, ти на неї дивишся – і тобі цікаво, а де це місце, а що це зображено», – зауважує посткросер Олена Орлова, яка накопичила в своїй колекції більше тисячі листівок. Справді, обмін листівками між людьми з усього світу – це не тільки цікаво, а й пізнавально. Врешті-решт, це хобі дозволяє покращити рівень англійської і розвиває комунікативні навички. А у сучасному глобалізованому світі таке за плечима не носять.
Постцікавинки
1. Найперша в світі поштова листівка, за однією з версій, надрукована у Відні 1 жовтня 1869 року. Щоправда, ці картки були досить примітивними. Їх виготовляли з грубого жовтого паперу, на який просто наносили напис «Картка для листування», жодних ілюстрацій не було. Проте лише за двомісячний період було продано близько 3 мільйонів таких листівок.
2. Українській ілюстрованій поштовій листівці також понад сто років. 1894 року видавець Степан Кульженко створив серію кольорових листівок з київськими краєвидами, доповнивши їх написом «Привѣт изъ Кіева».
3. Найбільша у світі поштова листівка – площею в 400 м2, вагою близько 120 кг і з 42 марками – була презентована до дня народження російського містечка Новосибірськ у 2007 році.
4. На момент написання статті завдяки посткросингу було отримано 16,759,945 листівок, а учасниками обміну стали 401, 811 осіб, причому 4,8% з них – українці.
Ольга Михайленко