Червоноградський замок: у серці вічності

Статті

На Тернопільщині, у мальовничій далечині Подільського межигір’я, там, де річка Джурин несе свої води в оточенні лісистих пагорбів, куди не заїжджають автомобілі й де вельми рідко натрапляєш на пересічних перехожих, заховалось ніби від усього світу стародавнє загублене містечко. Джурин тече в долині і своїм річищем утворює майже повністю замкнуту петлю. У центрі цієї «петлі» вивищується високий пагорб. Під ним — величезний кратер. На самому дні його здіймаються дві витонченні, з зубчатою короною готичні білі вежі місцевого замку, що здалеку нагадують шахові фігури. Річка була надійним природним захистом для замкового пагорба, оскільки річище, що огинає височину з трьох сторін, створювало серйозну перешкоду на шляху ворога.


Колись тут було містечко Червоногород, або Червоноград, чи Червоногруд. Назва його пов’язана з червоним кольором ґрунту в цій місцевості. Історія його схожа на типову історію інших стародавніх міст і селищ. Хіба що за винятком того, що цього містечка більше не існує. Був тут і оборонний замок, що пережив напади, облоги, захоплення, руйнування і подальші довгі десятиліття реставрацій. Згодом замок здобув назву Червоноградського.

Історія не зберегла ім’я засновника дивовижного замку. Знаємо лише, що збудували його у IX сторіччі, коли тут існувало давньоруське поселення Черлений Городок? і мав тоді він дерев’яний вигляд. На початку XIII ст. здобув він вигляд кам’яного, який згодом зруйнували турки. Мальовничі руїни надихнули князя Понинського наприкінці XIX століття збудувати чарівний палац, що згодом став однією з найрозкішніших резиденцій на території Польської держави. Проте подальші війни не зглянулися над замком і внесли свої корективи в його долю: він занепав, а містечко взагалі припинило своє існування і зникло з усіх мап.

До наших днів з колись величного палацу збереглись лише дві вежі та костел Вознесіння Діви зі стародавніми фресками неподалік. Це одне з наймістичніших і водночас найромантичніших в Україні місць. Воно оповите безліччю легенд і загадок, які приваблюють як досвідчених істориків, так і допитливих туристів. Ходять чутки, що в одній з веж зберігся потаємний хід, що зберігся до наших днів. Через нього можна потрапити у тунелі, що нібито ведуть до княжих скарбів, які, до речі, є у переліку незнайдених скарбів України. Також говорять, що потаємні ходи ведуть до печери, де раніше мешкав монах, а зараз її вхід охороняється безголовим лицарем.

Це місце, у яке Ви закохаєтесь з першого погляду. Місце, що не сплутати з жодним іншим. Місце, у якому загубилося минуле, і невідомо, чи знайдеться майбутнє. Місце, у якому зупиняється час і де починається вічність. Кожен, хто хоч раз у житті відвідав Червоноградський замок, залишається враженим його безмовною величчю:

«Сьогодні звідти. Краса неймовірна! Зелені розмаїття, кришталево чистий водоспад, червона земля під ногами, велич замку. Їдеш рівниною, повертаєш — і урочище розкидається перед тобою з замком-перлиною. Надзвичайно чарівно. З першого погляду вражає своєю красою», — ділиться Антон.

З дороги замок дійсно виникає раптово, несподівано, як міраж, як казкове марево. Дорога до чарівної пам’ятки геть не проста: через селище, ліс і пагорб. Але побачити це варте усіх зусиль. Навіть трохи занедбаний вигляд надає цьому місцю особливого шарму та чарівності.

Тож якщо Ви хочете поринути у безмежність і вічність століть, радимо обов’язково відвідати Червоноградський замок. Він точно западе у ваше серце аж до самісіньких його краєчків.

Вероніка Орєхова