Старовинне місто Краків

Стародавня столиця Польщі. Місто, де небо пронизують шпилі величних замків, повітря наповнене дзвоном костелів, а вулиці ніби створені для пишних королівських процесій. Краків — місто, перед яким хочеться шанобливо вклонитися.


Королівська розкіш

Карета — транспорт, що найбільше пасує до Кракова. Коли опиняєшся в місті, таке відчуття, що потрапив на кілька століть у минуле. Тут дуже романтична атмосфера, гарні будинки, маленькі вулички. У Кракові все величне, багато височезних замків, та, незважаючи на це, місто дуже затишне. Краків — релігійний центр Польщі. Тут безліч костелів, а ще це батьківщина Папи Римського Іоанна Павла II.

Знайомство з Краковом найліпше почати з центральної площі. Ринкова площа — серце Кракова, одна з найбільших середньовічних площ у Європі. Тут завжди панує особливий настрій, часто проходять ярмарки. А ярмарок — це завжди національна їжа, колорит і багато інших цікавинок. Раніше краківський ярмарок був єдиним у Польщі, де можна було купити закордонні товари. Нині тут плетуть мережива, кують підкови й возять на каретах. Загалом, роблять все, щоб туристи не нудьгували, не ловили ґав і частіше діставали свій гаманець.

У першу чергу ярмарок — це, звичайно ж, свято живота. Повітря на площі просякнуте запаморочливими запахами смаженої картоплі, грибів, м’яса, краківської ковбаски, сиру, сосисок, випічки. Якщо вже ви потрапили на краківський ярмарок, то одним бутербродом відбутися не вдасться. Гастрономічна родзинка Польщі — oscypek (осціпки). На перший погляд здається, що це якісь рум’яні булочки. Але насправді це копчений овечий сир, підсмажений на грилі. Справа в тому, що таку осціпку можна спробувати тільки в Польщі, де вони запатентовані, і ніде більше в Європі (та й у світі) такої страви немає.

Історичне диво

Кожен турист обов’язково має піднятися на міську ратушу й помилуватися Краковом згори. Це дивовижне місто, стародавнє, але аж ніяк не застаріле. Краків зелений, затишний і теплий, повний старовинної архітектури, гостроверхих костелів та гомінких вулиць. Це місто — наше дитяче уявлення про казку. Навіть не віриться, що вся ця краса могла б загинути в одну мить. Наприкінці Другої світової війни гітлерівці замінували все місто: замки й костели, музеї та площі. За їхнім задумом Краків мав вибухнути, коли до нього увійдуть радянські війська. Тільки завдяки неймовірним зусиллям радянських і польських розвідників Краків був урятований від знищення. Міський історичний музей — місце, яке варто відвідати. Він зовсім не схожий на наші музеї: замість нудних коридорів з плакатами тут справжні стіни древнього міста, замість вицвілих стендів — інтерактивні екрани, замість запилених експонатів — голограми. У звичайних музеях висить ціла купа табличок, які забороняють чого-небудь торкатися. У цьому ж музеї можна взаємодіяти з усім. Хочеш — стукай по наковальні, хочеш — міряй свій зріст, як це робили у старовину. Можна зважитися на старовинних вагах і дізнатися результат у тогочасних одиницях виміру. Там варто побувати хоча б для того, щоб побачити історичний музей, в якому не нудно.

Для гурманів

Найдешевший спосіб скуштувати національні страви Польщі — молочні бари. Це фішка Кракова. Молочні вони тому, що за часів соціалізму годували в основному молочними продуктами та омлетами. Сьогодні це звичайна їдальня, але у меню виключно страви польської домашньої кухні. Молочні бари стали для Польщі чимось таким традиційним, що про них навіть дбає держава і виділяє на їх підтримку дев’ять мільйонів доларів на рік, а все для того, щоб містяни могли недорого і смачно поїсти.

Найстаріший і найдорожчий заклад Кракова — ресторан «Wierzhynek 1364». Популярними стравами на столі середньовічного шляхтича були борщ і оленина. Польський борщ зовсім не схожий на український. Він більше нагадує якийсь фреш з галушками, але все одно користується попитом.

Маріацький костел

Посеред вечірнього Кракова кожен може знайти собі розвагу до смаку. Але найвишуканіша з них — концерт класичної музики у костелі. Краків — дуже релігійне місто. Маріацький костел — найкрасивіший у Кракові. Його огортає купа легенд. Найвідоміша з них про те, чому його башти різної висоти. Кажуть, костел будували два брати. Вони посперечалися, хто швидше зведе свою частину храму. Щоб виграти, один брат вбив іншого. Тому одна з веж так і не була добудована. Коли потрапляєш всередину костелу, моментально відбирає мову. Такої пишноти немає більше ніде в місті. Стеля собору нагадує нічне небо з розсипом золотих зірок. Усі скульптури в костелі майстерно вирізані з дерева і вкриті золотом.

Без перебільшень, це найкрасивіший костел у Європі. Храм розділено на дві частини: однією ходять туристи, гіди водять екскурсії, в іншій — тільки моляться. Але є ще одна причина, чому люди ходять у цей костел. Кожного дня об 11:40 головний старовинний вівтар відкривається. За великими віконницями видно величезну скульптуру з фігур святих.

Те, що не варто забувати

У Кракові є ще одна відома площа. Але, на відміну від центральної, тут завжди тихо і не буває натовпів людей — це площа героїв Гетто. Гетто — це район Кракова, до якого нацисти під час війни заганяли євреїв. Гетто було обнесене стіною, і люди жили в нелюдських умовах. Часто в Гетто проводилися зачистки. Жителів змушували збиратися на площі з усіма своїми речами й меблями. Пізніше в пам’ять про ці події там встановили сімдесят залізних стільців. Більшість жителів Гетто бачили своїх рідних і близьких останній раз саме на площі під час таких зачисток. Звідти їх відвозили до Освенцима. Найтрагічніша пам’ятка Кракова знаходиться в його околицях. Це концтабір Освенцим — місце, про яке не хочеться згадувати, але неможливо не пам’ятати. Освенцим був одним із найбільших концтаборів під час Другої світової війни. Понад півтора мільйона чоловік було розстріляно, отруєно в газових камерах, замучено голодом та медичними експериментами.

У музеї Освенцима зберігаються тисячі речей колишніх в’язнів концтабору. За кожною парою взуття — чиясь скалічена доля, за кожною валізою — біль і страждання, за кожним пасмом волосся — жах і смерть. Минуло вже понад сімдесят років, але перебуваючи тут, відчуваєш страх і безвихідь. Освенцим — це пам’ятка, що не викликає захоплення. Її однозначно не порадиш для сімейної прогулянки, але відвідати Освенцим потрібно хоча б раз у житті, щоб знати і пам’ятати. Такий от багатогранний Краків: від краси костелів до тіні війни. Але ж контрасти завжди запам’ятовуються найліпше, чи не так?

Наталія Удовенко