Закохатися «по-швейцарськи»: краса незабутнього Люцерну

Статті

Міста схожі на жінок, у кожного є свій власний особливий запах.
Джордж Мартін « Танець з драконами»

Дивитися на нове місто очима мандрівника — це непросте мистецтво. Так важко описати ті перші незабутні враження, той подив і захоплення, коли перед тобою відкриваються прекрасні панорами нового куточку світу. Так і з Люцерном. Це місто, в яке можна закохатися з першого погляду. Місто з багатовіковою історією. Місто, в якому постійно не вистачає повітря, бо ти затамовуєш подих щосекунди, щоб “не налякати” всю красу навколо.


Його неодноразово охоплювало полум’я і намагалося стерти з лиця землі скульптури, будинки, церкви і дерев’яні мости, які зараз є архітектурними пам’ятками. Сонячно, тепло, надзвичайно гарно, вишукано, спокійно й затишно — так можна описати Люцерн. Його жителі називають серцем Швейцарії, бо розташоване місто в самому центрі країни. А розкинулося воно біля підніжжя гори Пілатус та на березі Фірвальдштетського озера, що в перекладі означає озеро чотирьох кантонів.

На набережній біля вокзальної площі можна побачити майже все місто. До речі, перше, що впадає в око — це арка від старого вокзалу Люцерна, побудованого ще в 1896 році. У лютому 1971 року ця будівля майже повністю згоріла після пожежі. Уже в 1980 році міська адміністрація оголосила конкурс на найкращий проект-реконструкції вокзалу та площі. Побудували сучасний багатофункціональний вокзальний комплекс через десять років, а від згорілого вщент старого вокзалу залишилася лише арка. Її зберегли, і тепер це архітектурна пам’ятка.

Правіше від вокзальної площі можна побачити Фірвальдштетське озеро, що переливається різними кольорами (від зеленого до ніжно-блакитного). Місцеві жителі називають його просто Люцернським. Уздовж берегової лінії багато готелей та ресторанів. Трохи нижче — чарівна набережна. Там десятки кораблів, на яких можна покататися і послухати цікаві розповіді екскурсоводів, і сотні чайок, що терпляче чекають на туристів, адже ті їх завжди годують свіжим хлібом з місцевих пекарень.

Візитною карткою Люцерна є міст Капелльбрюке. Це найстаріший критий дерев’яний міст у Європі й одна з головних пам’яток Швейцарії. Хочете потрапити на інший берег, доведеться пройти аж цілих 204 м . Ця дорога буде надзвичайно цікавою. Увесь дах моста прикрашений відреставрованими картинами Генріха Вегмана. На його роботах змальовані найвизначніші події з історії Швейцарії.

Капелльбрюке побудували у 1365 році. Міст з’єднував розділені річкою Рейс стару і нову частини Люцерна. Це був оборонний коридор і частина міського укріплення. У серпні 1993 року на мосту сталася пожежа. Припускають, що хтось викинув цигарку, не потушивши, і це спричинило займання. Капелльбрюке відновили, але 78 малюнків Генріха Вегмана згоріли. Частину вирішили так і не відновлювати, щоб люди пам’ятали і розуміли, до чого можуть призвести необачні дії. Заново міст відкрили вже через рік — 14 квітня. Його реставрували згідно зі збереженим інвентарним описом.

Складовою Капелльбрюке є восьмигранна вежа Вассертум. Її побудували раніше, ніж міст. У різні століття вона слугувала водонапірною вежею і сторожовою баштою, і катівнею, і в’язницею, і місцем для арсеналу, і архівом. Зараз — це магазин із сувенірами.

Зазвичай, Капелльбрюке — найпопулярніше туристичне місце. Проте, незважаючи на таку постійну метушню, не забудьте підняти голову не тільки догори, де картини Вегмана, але й подивитися вправо.

Там — прекрасний вид на Фірвальдштетське озеро та швейцарські Альпи.

Перейшовши через міст, Ви потрапляєте в історичний центр Люцерна. Це справжній рай для любителів старовинної архітектури та скульптури, а також для шопоголіків. Ця частина міста, де багато розмальованих будівель, схожих на пряникові будиночки із казок братів Грімм. На кожному є унікальні розписи. Вони пов’язані з біблійними мотивами, історією міста та уявленнями людей про майбутнє. Тут туристи не випускають смартфони та відеокамери з рук, а водіям доводиться залишати свої авто та йти пішки, адже стара частина міста закрита для автомобілів.

Серед найпопулярніших туристичних зупинок — площа Muhlenplatz (Мучна площа), де ще з ХVI ст. проводять ярмарки під відкритим небом, і Hirschenplatz, або “Оленяча площа”, і Kornmarkt (Головний Ринок), де розташована міська ратуша і десятки магазинів годинників найпопулярніших світових брендів. Це і Rolex, і Tissot, і Swatch.

У Люцерні можна отримати не тільки естетичну насолоду від побаченого і витратити купу грошей на шопінг, але й порозважатися. Тут проходять різноманітні музикальні фестивалі та карнавали. Найвідоміший — Luzerner Fasnacht. Це карнавал, який проводять щороку перед Великоднем до початку посту. Він триває трохи більше тижня, але учасники готуються увесь рік. Тут можна побачити найоригінальніші костюми: від страшних відьом до прекрасних фей, від загадкових тварин до персонажів із відомих кінострічок та мультиків. Завершається фестиваль Парадом Монстрів, на який приїжджають тисячі туристів і жителів Швейцарії.

Тож Люцерн – це must have у вашому списку омріяних пунктів призначення. І, безперечно, краще один раз побачити це місто самому, ніж прочитати тисячі матеріалів, продивитися сотні фото й відео чи прослухати десятки захоплених розповідей.

Анжела Ляшко