Як живуть найщасливіші країни світу?

5. Funikular — фунікулер. У містечку Берген, що на південному заході Норвегії, розташований єдиний у всій Скандинавії фунікулер Фльойбанен.

7. Folk — фольки. Фольки — норвезький народ, який підняв Норвегію та побудував одну з найрозвиненіших та найбагатших країн світу.

До 60–70-х років XIX ст. Норвегія була найбіднішою країною Скандинавії. Країна стрімко зросла завдяки знайденій на дні Норвезького моря золотій нафтовій жилі. Наразі Норвегія — третій найбільший експортер енергії у світі після Росії та Саудівської Аравії, а ВНП на душу населення у королівстві становить 66 000€.

Однак норвежці розуміють, що нафта — вичерпний природний ресурс. Вони не лише створюють постійний грошообіг, інвестуючи в перспективні закордонні проекти, а й відкладають кошти, зароблені у нафтовій промисловості, у фонд для майбутніх поколінь.
Норвегія вміщає на своїх територіях порівняно невелику кількість населення — 4,5 млн людей. З 1991 року успадкований від батька норвезький трон очолює король Харальд V.

Норвегія — країна рівності та демократії. Це прослідковується у всьому: зарплатах, податках, ставленні людей одне до одного. У Норвегії немає олігархів, оскільки чим більше Ви заробляєте, тим більше віддаєте державі. Держава повертає норвежцям їхні вкладення у вигляді якісної безкоштовної освіти та медицини, а також абсолютної безпеки в будь-якому куточку країни.

Навіть до ув’язнених у Норвегії ставляться з розумінням та вважають тюрму не місцем відбування строку, а місцем перевиховання. У норвезьких тюрмах, як і скрізь у країні, є все найнеобхідніше для комфорту громадян. Найнеобхідніше на думку норвежців: тренажерний зал, бібліотека з книгами на всіх мовах світу, болоньєзе на вечерю. Однак миліше найкращих умов для норвежців — свобода, яку вони ні на що не проміняють. Місцеві жителі не мають бажання та не бачать причин порушувати законодавство, тому рецидивів у країні не більше 20 %. Норвежці й без цього мають, чим зайнятися: вони багато навчаються, про що говорить абсолютно вільне володіння англійською мовою місцевими жителями будь-якого віку, обожнюють здоровий спосіб життя, що неможливо не помітити через кількість людей, які бігають у парках.

За даними Центрального статистичного бюро Норвегії, середня зарплата в Норвегії у 2017 році становила 4665€. 1200€ йде на оренду квартири, однак після забезпечення базових потреб на рахунку громадянина Норвегії все одно залишається кругленька сума. Норвежці не виставляють свої статки на показ та працюють, аби насолоджуватися життям, а не ганяються за успіхом, щоб  когось переплюнути чи щось комусь довести.

Норвежці знають міру в роботі, відпочинку, інтер’єрі, одязі, харчуванні, одним словом, у всьому. Норвезькі міста, зокрема і столиця Осло, лаконічні, невичурні, витримані в одному стилі. У них не височіють довгоногі хмарочоси й не кишать брендовими магазинами вулички. Здебільшого в архітектурі та в інтер‘єрі переважає стиль функціоналізму.

У норвежців серце на долоні. Вони відкриті світу та людям. Прогулюючись Бергеном, можна випадково натрапити на невеличку художню майстерню та познайомилася з художницею Аннетті-Мей Веган. Жінка розповідає про творчість та життя у Норвегії.

Норвежці високі поціновувачі та бережливі захисники природи. Можливо, саме тому краєвиди Норвегії виглядають такими величними та недоторканими. Тут йде мова не лише про відсутність будь-якого сміття на вулицях, у парках та зонах відпочинку, а і про сортування, переробку відходів та правильну свідомість. Здавалося б, будь-які краєвиди рано чи пізно замилюють око та стають буденністю. Але норвежці цього не розуміють — вони завжди помічають та віддано оберігають природні багатства своєї країни. Більшість місцевих жителів прагнуть купити будиночок біля фіорди та кожні вихідні проводять на природі.

Королівство Швеція

Праворуч від Норвегії з півночі на південь Скандинавського півострова простягнулася Швеція. Країна повністю поділяє демократичні цінності своєї сусідки, розуміє важливість збереження природи та здорового способу життя.

Швецію населяє 10 млн людей, кожен четвертий — іноземець. Середня зарплата у Швеції 3500€. У Стокгольмі — на 10–12% більше (без вирахування податків). Податок у Швеції прогресивний і залежить від району проживання (від 29% до 34%). Якщо Ви заробляєте понад 6000–7000€, податок складатиме майже 50%.

Житло у Швеції ділиться на муніципальне і власне. Муніципальна трикімнатна квартира не в центрі Стокгольма буде коштувати 1200€. Ваша власна квартира буде коштувати на 150€ дешевше, однак у цю суму входитиме виплата іпотеки (під 2% річних), повернення боргу, який Ви брали на купівлю квартири, комунальні послуги. Окремо на компослуги шведи витрачають приблизно 500€.

Освіта у Швеції безкоштовна. До того ж, бути студентом можна до 65 років, а подавати документи до ВНЗ — до 60 років. Іноземним студентам, що навчаються у Швеції, держава надає репетитора для вивчення мови країни, з якої вони приїхали. Такі речі говорять не лише про високий рівень демократії в країні, а і про відсутність страху втратити національну ідентичність.

Медицина у Швеції також безкоштовна. Ви оплачуєте лише шість перших візитів до лікаря, що становить 120€ на рік. Будь-які послуги, необхідні Вам у подальшому, безкоштовні. Якщо знадобиться, це буде і операція, і вертоліт, щоб перевезти Вас з одного міста в інший, і номери для родичів, що доглядатимуть в післяопераційний період. Стоматологія у Швеції безкоштовна до 22 років, тому молодь намагається полікувати зуби на десять років вперед. Шведи — довгожителі. Жінки живуть до 84 років, а чоловіки — до 82 років.

Громадяни Швеції не поспішають сковувати себе вузами заміжжя та одружуються у свідомому, дорослому віці. Головне для них не похід до РАГСу, а вінчання в храмі. На відміну від Норвегії та Данії, де майже усі лютерани, шведи сповідують християнство.

З 2011 року у Швеції дозволено жити на воді. Це досить дороге задоволення для шведів, хоч у деяких невеликих яхтах розташовані студентські гуртожитки.

У Швеції, як і в Норвегії, є одна спільна особливість: у робочі дні можна продавати алкоголь лише з 8:00 до 18:00, у вихідні — до 13:00–15:00, у неділю та у свята алкоголь не продається взагалі.

Королівство Данія

За даними ООН 2017 року Данія поступається за рівнем щастя лише Норвегії. Данія — найбільша країна у Європі, адже до її складу входять Фарерські острови й острів Гренландія.

Данія — країна щасливих, задоволених життям людей на велосипедах. Місцеві жартують, що єдині терористи в Данії — це велосипедисти. І це схоже на правду, адже вони повсюди: чоловіки в елегантних костюмах, жінки у вузьких спідницях, 5-річні дітлахи. Данія перша країна у світі, що ввела доріжки для велосипедистів. Щоб перейти дорогу, спочатку потрібно подолати доріжку, лише потім автомобільну трасу.

Ще наприкінці XIX − на початку XX ст. Данія теж була досить бідною країною, а датчани вирушали шукати щастя до Америки й Австралії. Данія без супротиву здалася Гітлеру в Другій світовій війні, однак першою з європейських країн зросла економічно після плану Маршала. Громадяни механізували усю країну і вклали гроші в розвиток сільського господарства. Наразі 65% території зайняті сільськогосподарськими угіддями, однак значну частку експорту займає якісна кінцева збірка меблів, музикальних центрів, телевізорів, електротоварів, вітряних мельниць тощо. 75% потенціалу Данії — невеликі підприємства, які за потреби швидко переобладнаються для виробництва товарів, на які з’являється попит. Мешканці Данії віддані національному виробнику й радше виберуть датський товар, ніж імпортний, навіть якщо заморський кращий. Саме так вони проявляють свій патріотизм. З девізом «з вірою в Бога і з підтримкою народу» править конституційною монархією королева Маргрете II.

Датчани не поспішають виходити на роботу та безкоштовно здобувають кілька вищих освіт. Загально прийнято, що чим вища у Вас освіта, тим більше Вам платять. Середня зарплата в Данії з вирахуваними податками — 3000€. Датчани отримують надбавку за стаж, однак віддають від 37% до 40% своєї зарплатні державі. У Данії, як і скрізь, є люди, які не хочуть працювати. Однак громадяни не вважають їх ледащими та виплачують їм 1200€ на місяць, за які можна орендувати дешеву квартиру або жити в муніципальній комуні, добре харчуватися та раз на місяць ходити в кіно.

Пенсійний вік починається із 67 років. Датчани, які не мають багаторічного стажу або ж не працювали протягом життя, отримують мінімальну пенсію — 1200€. Вони нечасто перепрацьовують та схиляються до думки: «Навіщо заробляти гроші, якщо їх можна не витрачати?». Вони настільки насолоджуються своїм вільним часом, що навряд чи вийдуть на роботу у вихідні за подвійну чи потрійну ціну. Працюючи в Данії на приватному підприємстві, можна багато заробити, однак дехто спеціально йде на роботу в держструктури, щоб мати оплачувану 6-тижневу відпустку. У датчан завжди все продумано. Вони починають турбуватися про свою старість ще з ранніх літ: мають страховки та відкладають гроші.

Якщо говорити про визначні місця Данії, то першими, на думку будь-якого екскурсовода, є місця, які пов’язані з життям та творчістю всесвітньо відомого казкаря Ганса Християна Андерсена, а також величні замки датських королів епохи Відродження.

Країни Скандинавії дійсно вирізняються з поміж інших країн. Тут побудована сильна демократична система, яка влаштовує абсолютно всіх громадян. Тут населення довіряє своїй державі, а влада сумлінно забезпечує високий рівень життя, правильно розподіляє фінанси. Жителі Скандинавії, певно, нізащо не виїдуть зі своїх країн, адже вони повністю задоволені, як усе функціонує, цінують стабільність та те, чого досягли, по вуха закохані у місцеву природу.

Іванна Савчук