З давніх-давен кава була невіддільною частиною багатьох світових культур і традицій. У сучасному світі кава стала спонсором бадьорих і щасливих ранків, смачних ланчів і енергійних вечорів. За дослідженнями, цей напій є другим у світі за популярністю і споживанням після життєво необхідного – води. Тож можна сказати, що більша частина населення на планеті не може жити без кави.
Таких людей ще називають кавоманами. Це клуб справжніх фанатів і поціновувачів кави, яких не здивуєш екзотичними назвами сортів і дивними способами приготування цього напою, іноді навіть здається, що в жилах замість крові у них тече справжнісінька кава. Якщо без жартів, кавоманія стала ще одним незвичним хобі, яке приносить людям моральне та фізичне задоволення. Що таке кава, як, навіщо і де її пити? Спробуймо відкрити деякі секрети цього загадкового напою.
Кавова історія
В наш час майже неможливо дослідити, де саме народився цей популярний напій. Існує
думка, що каву почали пити в Ефіопії (звідси й походить назва “кава”).
Ще 20 років тому, в не такому вже й далекому 1995-му, кава стала одним із найпопулярніших напоїв у світі. За статистикою, щорічно на Землі випивають не менше ніж чотириста мільярдів чашок кави. Також кава – це товар, який стоїть на другому місці у світі після нафти.
На теренах України каву п’ють вже понад три сторіччя. В Києві кава з’явилася наприкінці сімнадцятого століття. Цей напій до нашої столиці привіз шотландець Патрік Гордон, відомий як комендант Києва.
Кавовий ефект
Вчені дослідили, що вживання не більше трьох чашок кави на день може бути корисним для здоров’я людини. Кава є чудовим засобом у боротьбі із зайвою вагою, адже здатна зменшувати апетит. Лише одна чашка кави збільшує серцебиття, таким чином підвищує артеріальний тиск, а для здорових людей це є превентивним заходом від серцевих нападів. Кофеїн також стимулює вивільнення дофаміну, так званого “гормону гарного самопочуття”, який здатен тимчасово зменшити втому. Кава пригнічує мелатонін, а саме гормон, що спричиняє розслаблення і сонливість. А ще, хочете вірте, а хочете ні – кава може зробити людину щасливою, виробивши гормон щастя ендорфін, який подарує вам чудовий настрій і позитивне сприйняття навколишнього середовища.
Отже, пити чи не пити – ось в чому питання. Відповідь однозначно позитивна, але лише в тому випадку, якщо знати міру та уважно слідкувати за своїм здоров’ям.
Кавові місця
Шаян, Закарпаття (горнятко арабської кави десь на горі)
Шаян – маленька українська Швейцарія, що заховалася в схилах невисоких гір. Місце є популярним серед туристів завдяки лікувальним мінеральним водам, м’якому клімату та кришталевим озерам. В такому тихому селищі, населення якого становить всього півтори тисячі осіб, є безліч колиб, кафе і ресторанів, які потішать приїжджих традиційними закарпатськими стравами. Доля закинула мене сюди аж на два тижні: куштуй 
закарпатський світ досхочу. І вже на третій день моя кавова душа була на сьомому небі від щастя: ідеальний смак і аромат кави був віднайдений у “Голубій Тисі”.
Що може бути смачнішим, ніж прокинутися ранком і, споглядаючи ще заспане село з невисокої гори, сидіти за охайним маленьким столиком (таким милим, наче у будиночку для ляльок) і пити, ні, смакувати або ще більше – насолоджуватися справжньою арабською кавою? Кава зі смаком гір ще й досі сниться мені ночами, і я рахую дні до нової зустрічі з Шаяном.
Чернівці (маленький хостел із великим серцем)
Завітавши до історичної столиці Буковинського краю, не пожалкуйте часу та зазирніть на каву до хостела “Ярд”, що розташовано в самому серці Чернівців – на вулиці Ольги Кобилянської.
За рогом гомінкої та людної вулиці ваш кавовий розум знайде поживу для глибоких роздумів. Обирайте столик на вулиці (якщо пощастить, зустрінете сусідського кота, який вийшов на прогулянку) або ж всередині – серед домашнього затишку і таких же мандрівників з усього світу. Смак кави у Ярді – це смак Чернівців: густий, насичений і домашній, він розбудить ваш мозок і зігріє серце.
Львів (кавова столиця України)
Не можна не згадати про місто Лева, в якому беруть початок найдавніші кавові традиції, найстарші та найпочесніші кав’ярні, в якому щорічно грають гарячими ароматами фестивалі кави. Серед безлічі кавових місць Львова неможливо виокремити якесь одне, бо усі вони неповторні, тут до кави ставляться як до народного мистецтва по створенню неперевершених смаків.
Ольга, досвідчений львівський кавоман, розповідає: “Все почалося з першого горнятка кави у “Вероніці”. Кава допомагає мені завжди залишатися в тонусі, підіймає настрій у скрутні та сумні хвилини. Можу із впевненістю сказати, що Львів, в якому я живу, є кавовою столицею України. Де, як не тут, насолоджуватися кавою? ”
Київ (історія літнього кавового роману)
А у Києві п’ють все ту ж львівську каву. Забіжімо у “Львівські пляцки” на Театральній, один 
крок від метро – і ви вже на місці, поринаєте в казкову атмосферу кавової гармонії та насолоди. Дерев’яні кругленькі столики ще з теплими від розпашілих тіл попередніх відвідувачів дерев’яними стільцями. Каву не можна поєднувати з холодним і безжалісним металом. Її стихія – живе дерево, що пульсує.
Ця кава зі смаком любові. Домішки жалю і відчутний аромат вже близького фіналу. Ковток за ковтком – і ви побачите дно. Ще таке, здавалося б, нещодавно повне горнятко кави стало порожнім. Роман закінчився, чаша допита до дна, час взяв своє. Але смак цього кохання ви не забудете ніколи. Ви згадуватимете його зі щемлячою ностальгією і хотітимете повернутися знову. На жаль, час не повернути, він завжди йде вперед. Але смак київської кави у “Львівських пляцках” завжди залишатиметься незмінно ідеальним.
Кавова проза
Кава перестала бути кавою. Її темно-коричневий океан з чорним міленьким піском люди перетворили на смоляне тягуче вариво, а потім ще й додали туди чималу порцію брудно-білих хмар, припорошили торішнім солодким снігом і заглушили її неперевершений смак незвіданих ефіопських планет і арабських вулиць на примітивний, до банальності нецікавий смак занадто зрозумілих сиропів.
Кава перестала бути кавою. Все таїнство процесу її приготування, коли повільно і розмірено відбираєш кожну піщинку, смакуючи її та вдихаючи загадковий аромат, перетворили на автоматизовані дії роботів: натисни кнопку й отримай порцію щастя.
Кава перестала бути кавою. Саме слово “кава”, за яким ввижаються нічні переливчасті горизонти, чорне нахмурене небо перед розривною літньою грозою, спокуслива незнайома дівчина з накритим тонким синім шовком обличчям і карими відьомськими очима, це прекрасне слово переінакшили на буденні механічні дії. “Вип’ємо кави?” означає “підемо до першого ліпшого, такого як і всі, ресторану, замовимо по чашці кавового напою (бо їсти після шести не можна, а за порожнім столиком сидіти незручно), перемиємо кісточки усім знайомим і не дуже, викинемо дорогоцінні години короткого життя в смітник і розбіжимося по своїх коморах”.
“Вип’ємо кави” ще можна перекласти і як “підпишемо договір”, “йдемо на ту терасу, де за чашку капучино можна безперешкодно знайти витримане в трьох шлюбах багате кохання міцністю в 60 років”.
Кава перестала бути кавою. А люди перестали бути людьми. У шаленому суспільстві 21 століття цінується швидкість, а не якість, за ці кавові секунди не встигаєш розгледіти: людина перед тобою чи робот.
І тільки наодинці зі справжньою кавою, чи то в тихій кімнаті із зачиненими дверима, чи то в центрі мегаполісу, я заплющую очі, смак проникає аж до глибини душі. Моя душа десь внизу живота, де метелики починають вириватися на волю і лоскочуть шкіру зсередини своїми легкими крильми. Долонями я відчуваю гаряче тепло важкої чашки, воно давить на руки, скроні, і вони починають танути, мов лід під грайливим весняним сонцем. Я вже не тут, а стікаю тисячею морозних крапель по вікну, повільно повзу, торкаючись прозорого скла, зливаюсь в один суцільний океан і вибухаю вулканом, що прокинувся од столітнього сну. І я людина. І я живу. І кава така кава!
Кавову історію творять люди: ті, хто готує каву, і ті, хто її куштує, цінуючи кожен ковток. Саме тому можемо бути впевненими, що вона не закінчиться ніколи. Кавовий ефект є магічним і незворотним: один раз спробуєш і більше зупинитися не зможеш. Кавові місця можна відкривати все життя, мандруючи найкавовішими куточками всього світу, які неочікувано відчинятимуть свої двері перед шукачами кавових пригод. А кавове натхнення приходитиме до покоління кавоманів із їхнім найвідданішим напоєм – кавою.
Валерія Рождественська
