Нікополь. Це невеличке місто в Дніпропетровській області знає чи не кожен українець. Хтось згадує басейн марганцевих руд, хтось – Микитинську Січ та початок національно-визвольної війни. Чим ще славиться Нікополь і які таємниці приховує?
Промисловий гігант України
Нікополь – це невелике індустріальне місто, яке розташовано на берегах Каховського водосховища. Тут проживає трохи більше 100 тисяч жителів. Майже половина з них працює на промислових підприємствах, основною діяльністю яких є металургія та обробка металів. Неподалік від міста розташований Нікопольський завод феросплавів, найбільший у Європі й другий у світі за виробництвом марганцевих сплавів. У західні же частині міста розташувалися підприємства з виробництва труб, які раніше складали єдиний Нікопольський Південнотрубний завод. Він, до речі, вважався найбільшим виробником трубної продукції в Східній Європі. До того ж у місті широко розповсюджено виробництво меблів.
Хорор по-нікопольськи
Якщо театр розпочинається з вішалки, то Нікополь з набережної. Саме сюди спершу ведуть усіх гостей міста. Чому? Тому що звідси відкривається чудовий річковий краєвид, родзинкою якого є шість атомних реакторів на протилежному березі. Саме ці велетні й вражають гостей міста найбільше. При чому палітра людських емоцій така різноманітна, що в ній Ви, напевно, не знайдете лише однієї барви – байдужості.
Один з місцевих на набережній якось сказав: «З вікон моєї квартири відкривається чудова панорама на Каховське водосховище. Кожного ранку, щойно прокинувшись, я виходжу на балкон, аби подивитися, чи всі реактори на місці. На душі одразу легшає, коли переконуюсь, що їх досі шість».
Тож, якщо хочете урізноманітнити свій вікенд у промисловому місті, завітайте до Запорізької атомної електростанції. Щоправда подбати про це треба заздалегідь, для екскурсії на АЕС необхідна група не менше ніж з 20 осіб. До речі, з Нікополя до Енергодара – міста, у якому побудована атомна електростанція, – можна дістатися на поромі.
Запорізька АЕС – це найбільша електростанція в Європі. Вона виробляє п’яту частину всієї електроенергії в Україні. Під час екскурсії вам розкажуть про потужність енергоблоків, принципи їх робити та відмінності між механізмами ТЕЦ і АЕС. Ви також зможете на власні очі побачити, яким чином на станції охолоджується вода. А усього тут використовують три способи: бризкальні модулі, градирні та штучні стави.
Один з учасників екскурсії Микита розповідає: «Другий спосіб охолодження води, а це градирні, – напевно, найбільш вражаюче видовище. Їхній механізм роботи полягає в тому, що вода падає вниз приблизно з 15 метрів, таким чином природно охолоджуючись».
Якщо це, дійсно, викликає у Вас неймовірне захоплення, радимо все ж таки завітати до Запорізької АЕС, де Вам професійні гіди розкажуть про все в деталях.
Нікополь – колиска козацької держави
Після моціону на набережній, Вас, напевно, запросять прогулятися у місцеві парки.
«Свій вільний час я люблю проводити з сім’єю в парку Металургів. Тут дуже затишно й спокійно. До того ж в парку є багато атракціонів. На них дуже полюбляє кататися моя молодша сестра», – розповіла про своє улюблене місце жителька Олена.
А от, прогулюючись доріжками парку Перемоги, згадайте, що ними в далекому 17 столітті ступали козацькі чоботи. Так, за допомогою розкопок нікопольські вчені виявили на території сучасного парку фундамент січової церкви. Це й стало доказом того, що саме на цьому місці в 1638 році була зведена Микитинська Січ.
Неподалік від парку Перемоги знаходиться площа Богдана Хмельницького. За свідченнями істориків, саме на цьому місці в 1648 році відбулася козацька рада, на якій він був обраний гетьманом. Звідси ж і розпочалася національно-визвольна війна українського народу проти Річчі Посполитої.
Також цікаво те, що літописання міста ведеться саме з заснування Микитинської Січі. Тож, у цьому році Нікополь відсвяткує свою 379 річницю.
Нікополь пов’язаний з ім’ям ще одного не менш легендарного козака отамана Івана Сірка. Його могила знаходиться в 12 кілометрах від міста, між селами Олексіївка та Копуловка. Цей козак відомий тим, що не програв жодної битви. До речі, бронзовий бюст на могилі отамана, створений на основі відтвореного у лабораторії портрета.
«Скарби» батька Махна
Українські міста просто не можуть існувати без легенд та таємничих історій. І Нікополь не виняток. Найбільшу популярність серед місцевих жителів тут має легенда про «скарби» Нестера Махна, які нібито заховані в катакомбах міста.
У другій половині 1919 року Нестор Махно опинився між двох вогнів. І червоні, і білі оголосили його поза законом. За словами місцевих, коли батько анархії втікав від переслідувачів, він заховав частину своїх скарбів в урочищі річки Скарбна. Нині вона затоплена водами Каховського водосховища. Особливістю цієї річки було те, що вона доволі часто змінювала свою течію й межу берегів. За деякими переказами, у давнину козаки тут ховали скарби від своїх ворогів. От, напевно, й Нестор Махно згадавши ці легенди, вирішив вчинити так само. Інші ж містяни стверджують, що насправді скарби анархіста заховані в підземних катакомбах.
Правда це чи ні, ми, напевно, вже ніколи не дізнаємося. Та і де тільки вже не шукали тих скарбів батька Махна.
Співучі піски
І ще трохи про дивовижні місця поблизу Нікополя. Співучі піски – це унікальний природній феномен, який досить часто описували письменники зі світовим ім’ям у художніх творах. Співучі піски досить поширені у різних регіонах світу. Не винятком є й Україна.
Знаходяться вони на косі біля річки Лапінка, неподалік від Нікополя. Так, крокуючи цією місцевістю після дощу, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, яке випускає автомобільна камера. Такі «співи» піску тривають від декількох секунд до 15 хвилин.
Ось Вам ще одне підтвердження, що Україна – співуча держава. Обов’язково прийдіть послухати ці пісні пісків, якщо буде така нагода.
Тож, подорожуймо разом та відкриваймо для себе українські міста з іншого боку!
Олександра Бабіхіна
