Гуцульські традиції – унікальні й неповторні. Ця етнографічна група, що заселяє гірські масиви на Заході України, веде специфічний спосіб життя, провадячи свої промисли на гірських полонинах. Серед їхніх доробків – унікальні крафтові сири, виготовити які можна тільки серед гір.
Сироварні – популярна атракція серед людей, які відвідують Карпати. І недарма, адже техніка виготовлення сирів у гуцулів цікава й неповторна, а карпатська бринза – сир, що отримав визнання у Європі.
Як гуцули виготовляють сир?
Справжню бринзу можна виготовити тільки на полонині, серед гірських схилів і солодкого хвойного повітря.
На початку травня гуцул зі своїм стадом овець піднімається на полонину, де проведе наступні п’ять місяців – саме стільки триває літній сезон у Карпатах. Одразу після прибуття господар має розпалити вогонь у стаї – невеличкій дерев’яній хатині, де він житиме й варитиме сир протягом цього сезону.
Вогонь – так звана ватра – має горіти всі п’ять місяців. Це давня гуцульська традиція. Вважається, що якщо вогонь згасне – чекай біди.

Розпалили вогонь – і можна приступати до приготування першої порції сиру. Гуцул доїть овець, проціджує молоко крізь тканину з викладеним на ній ялиновим гіллям – і заливає молоко в чан, розміщений над ватрою. Далі додає сичужний фермент, знаний на полонині як глек. Фермент добувається зі шлунку зарізаного теля, яке за все життя пило лише молоко своєї мами. Фермент відокремлює сир від сироватки – і в тарі утворюється густа маса, яку треба зцідити. Після цих приготувань отримуємо буц. Буц – вид сиру. Він уже готовий до споживання. Але водночас він є напівфабрикатом бринзи.
Щоб виготовити бринзу, варто гарно підсушити буц, перемолоти його й перетовкти з сіллю. І матимемо справжнє біле золото Карпат – ніжну, солону й насичену гірськими прянощами бринзу.
З сироватки, яка лишилася в нас у тарі над ватрою, виготовляють вурду. Гуцул у сироватку додає сіль, молоко й лишає суміш підігріватися. На виході маємо легкий дієтичний сир, унікальний за своєю природою.
Сироварня як частина туристичного маршруту
Подорожуючи Карпатами, обов’язково варто виділити час та відвідати сироварню. У регіонах, де проживають гуцули, розташовано багато сироварень та сирних лавок, які радо приймають туристів і розповідають про процес виготовлення сиру. Оскільки гуцульські сироварні розташовані в горах, пейзажі навколо них завжди захопливі. Чисте гірське повітря й зелена рослинність оздоровлюють.
Також це гарна нагода дізнатися дещо більше про гуцульський побут. Саме на полонинах можна відчути справжній дух карпатських звичаїв, а також поринути в місцеві традиції, як-от: почути, як звучать гуцульські інструменти, та дізнатися, що означають візерунки на гуцульському одязі.
Зокрема, сироварні – це справжній осередок делікатесів. Дегустація продуктів на сироварнях вам гарантована. Власники запропонують скуштувати як традиційний буц, бринзу та вурду, так і інші види сирів власного виготовлення. А запити їх можна гуцульськими настоянками – ще однією візитівкою цього краю. Адже настоянки в гуцул завжди натуральні й витримані.
Окрім цього, придбавши сири та настоянки, ви порадуєте своїх друзів та рідних автентичними сувенірами.
Єлизавета Сосновська
Головне фото: vidviday.ua