Географія Києва надзвичайно посприяла наявності значної кількості оглядових майданчиків у місті. Тихими літніми вечорами або ж морозними зимовими ранками тут проводять час безліч киян та гостей столиці. Зі схилів правого берега, де переважно і розміщені оглядові майданчики, люди з висоти спостерігають за величним Дніпром та його лівим берегом. Вашій увазі пропонуємо список місць, де варто було б побувати, аби ще раз подумати: «Як тебе не любити, Києве мій!»
Володимирська гірка
Парк на верхній і середній терасах Михайлівської гори. Тут є чудовий оглядовий майданчик, з якого відкривається вид на Дніпро, лівий берег та пішохідний міст. Композиційний центр парку — пам’ятник хрестителю Русі, князю Володимиру. Вночі він з усіх боків чудово підсвічується ліхтарями. Це додає ще більшої величі постаті князя Володимира і свідчить про шану, яку висловлюють кияни хрестителю. Піднятись на оглядовий майданчик Володимирської гірки можна з Європейської або Поштової площі.
Маріїнський парк
Мабуть, саме тут розташувався найпопулярніший серед відвідувачів оглядовий майданчик, але за краєвидами він далеко не на першому місці. Це місце популярне серед молодят, тому щовихідних (і не тільки) тут можна зустріти наречених у весільних сукнях і побачити припарковані білосніжні лімузини. З балкончика оглядового майданчика можна побачити Труханів острів та лівобережні спальні райони Києва.
Парк Вічної Слави
Часто це місце називають одним великим оглядовим майданчиком. За земляним валом відкривається вид на Києво-Печерську лавру, Дніпро, лівий берег. На цьому оглядовому майданчику немає поручнів, тому, коли стоїш на самісінькому краю, перехоплює подих. Увечері з оглядового майданчика видно вечірнє місто. Ті, хто спостерігав за цією картиною, говорять про дивну оптичну ілюзію: яскраво освітлена міська дорога схожа на доріжку, що простелена прямо в небо.
Парк біля монумента «Батьківщина-Мати»
Парк з монументальною скульптурою, що розташована на правому березі Дніпра. Це територія Національного музею історії України у Другій світовій війні, а велична «Батьківщина-Мати» була відкрита в 1981 році. Висота статуї становить 108 метрів. У її підніжжя є гарний оглядовий майданчик, з якого можна розгледіти міст Патона, трохи далі видніє й Південний міст. Також відкривається цікава панорама на елітні котеджні забудови Дніпровського схилу. Все ж таки, як і в більшості оглядових майданчиках Києва, є один мінус — безліч туристів, які безперестанку фотографуються.
Щит монумента «Батьківщина-Мати»
Оглядовий майданчик є елементом монумента «Батьківщина-Мати». В одній руці вона тримає меч, а в іншій — щит розміром 13 на 8 метрів та вагою в 13 тонн. Усередині скульптури знаходяться два ліфти, одним можна піднятися і до «руки» з мечем. Підйом екскурсантів влітку 2002 року був дозволений на майданчики висотою 36 метрів і 92 метри. Проте після нещасного випадку, що стався у квітні 2003 року, доступ туристам туди був обмежений.
Андріївська церква
Здавна це місце було відоме гарними краєвидами. Андріївська церква була збудована в 1744 році за проектом Франческо Бартоломео Растреллі у зв’язку з приїздом Єлизавети І в Київ. Якщо обійти церкву, то можна потрапити на невеликий оглядовий майданчик. У будні дні тут майже ніхто не завадить милуватися київськими краєвидами. Панорами хоч і не широкі, але досить гарні — придніпровська частина Подолу, Дніпро та Троєщина. Втім, за задоволення треба платити: звичайний квиток коштує 6 гривень, студентський — 2 гривні, на вихідні і свята вхід безкоштовний.
Гора Уздихальниця
Від Замку Річарда на Андріївському узвозі вгору ведуть сходи до цього місця. Оглядовий майданчик вимощений плиткою. Закладена вона разом із замком в 1902 році на замовлення київського підрядчика Дмитра Орлова. Тут можна гарно роздивитися Поділ з його забудовами. Проте варто бути обережним у дощову погоду, щоб не травмуватись на слизькій плитці.
Замкова гора
Колись оглядовий майданчик на Замковій горі був з’єднаний Кривим мостом з майданчиком гори Уздихальниці, але тепер у пошуках гарних краєвидів доводиться підніматися тільки старими металевими східцями з Андріївського узвозу або ж зовсім необладнаними стежками пагорбів. Тому на Замкову гору в погану погоду краще не ходити. Тут можна роздивитися Велику Житомирську, елітну «Воздвиженку» і трохи Поділ.
Гора Щекавиця
Піднятися на Щекавицю можна з Подолу по вулиці Лук’янівській. Оглядовий майданчик на цій горі — одне з найулюбленіших місць відпочинку жителів Татарки, Подолу та інших найближчих районів міста. Це й не дивно, адже в Києві з кожним роком залишається все менше і менше куточків незайманої природи поблизу центру. Крім того, звідси видно велику кількість районів столиці: Куренівку, Оболонь, Петрівку, Поділ, Рибальський острів і навіть Лівий берег.
Арка дружби народів
Головний оглядовий майданчик столиці. Одразу за монументом відкривається чудова панорама: зліва Володимирська гірка з пам’ятником Володимиру Великому, Поштова площа, прямо — Труханів острів, а праворуч видно лівий берег. Пройти до оглядового майданчику можна з Європейської площі.
Взимку, зазвичай, тут розміщують містечко Діда Мороза. Галас дітлахів не перестає лунати та сприяє новорічному настрою. А влітку малеча може покататися на тутешніх каруселях, з’їсти кульку запашної рожевої цукрової вати і помилуватися краєвидами рідного міста разом із батьками.
Про краєвиди можна говорити довго, але найліпше про всі ці місця розкажуть люди. Гостя та жителька міста поділилися своїми думками про оглядові майданчики.
Марина, дівчина з Одеси, приїхала до Києва вперше. Часу для відпочинку в столиці було небагато, проте ще маленькою читала в книжках про величні київські пагорби, сині води Дніпра й вирішила побачити саме їх. Чи не найкраще спостерігати за такою красою можна саме з оглядових майданчиків міста. Тому дівчина постаралася відвідати всі «найвищі точки» Києва. Вона залишилася в захваті від величного міста. Зізналася, що відчувала себе птахом, коли перед нею відкривалися простори Дніпра, високоповерхівки лівого берега та зелень київських каштанів. А ще вона ніколи не забуде вечірнього міста: оглядові майданчики та Київ уночі — найдивовижніше, що вона колись бачила. Найбільше Марині сподобався оглядовий майданчик біля парку Вічної Слави. Києво-Печерська лавра додала свою пишність і загадковість цьому краєвиду. «Затишнішого місця для спокійного відпочинку з друзями я в своєму житті не бачила!.. Я не хотіла звідти йти, адже там відчуваєш своєрідний душевний спокій. Мабуть, лавра сприяє такій атмосфері!»
Киянка Олена скаржиться, що попри велич міста і таку неперевершену красу відвідувачі зовсім не шанують цих місць. Оскільки оглядові майданчики переважно вільні для відвідування, або вхід дозволений всього лише за символічну плату, то відпочивальники можуть зовсім забути про культуру поведінки. Як приклад наводить Замкову гору. Не дивлячись, що розвішано безліч табличок «Не смітити!», люди все одно продовжують кидати обгортки від цукерок, порожні пляшки, недопалки від цигарок. «Боляче дивитися на такі картини. Я сюди приходжу відпочивати, а натомість в мене підіймається тиск. Київ — моє рідне місто. Я хочу зберегти його і для своїх онуків, щоб вони також могли помилуватися величними краєвидами столиці України!» В якості рішення такої проблеми Олена пропонує проводити постійний контроль за такими місцями. Оскільки таблички, які погрожують людям штрафами, не допомагають — треба вживати більш радикальних заходів.
Ліна Шевченко
