Кохання творить чудеса чи шедеври ландшафтного дизайну?

Статті

Дюма сказав: «Кохання надихає на великі справи…», Станіслав Потоцький став тому прикладом. Аби увічнити свої почуття, створив шедевр ландшафтного мистецтва – Софіївський парк.


Умань – місто обласного підпорядкування, районний центр Черкаської області. Відстань від столиці України становить 210 кілометрів, від міста Черкас – 194 кілометри.

Дістатися Умані можна досить просто: доїхати автобусами, що вирушають із залізничного чи центрального автовокзалу Черкас, дорога коштуватиме 65 гривень.

Без урахування затримок і тривалих зупинок, дорога на власній автівці може зайняти близько 3 годин. Найкращий варіант – виїхати раніше та знайти зручне місце для паркування вашого транспорту.

Історія створення

В одному з листів Софія, кохана дружина Станіслава, написала, що її глибоко вразив побудований в англійському стилі парк «Аркадія», що належав її подрузі – польській графині Хелені Радзівілл. Заради Софії, виняткової краси дівчини, граф Потоцький був готовий на виконання будь-яких побажань. Тому в 1796 році за наказом графа розпочалось будівництво парку, який став подарунком на іменини дружини і був названий в її честь.

Потоцький обрав дуже вдале місце для здійснення задуму: мальовнича річка, віковічні дерева, нагромадження кам’яних скель, потічки та яри. Парк став відлунням батьківщини графині – райський куточок Греції в Україні. За роботу взялись справжні майстри: військовий інженер Людвіг Метцель керував усім процесом спорудження парку, задум архітектурного проекту втілювали народні майстри-умільці Уманщини.

Для створення садово-паркового символу кохання команда робітників виконала низку непростих завдань: копання ставків і підземної річки, спорудження водоспадів і водограїв, прокладання алей, декорування території гранітними брилами, створення з граніту та гіпсу фасадної ліпнини для архітектурних споруд. У парку висадили дерева місцевих порід та екзотичні рослини, завезені з різних країн світу.

Окрім великої кількості зелені, парк прикрасили витворами найкращих скульпторів Італії та Франції – мармуровими статуями грецьких богів і богинь, філософів і поетів. Також ви можете помилуватися амфітеатром, Єлисейськими полями і головною прикрасою – фонтаном «Змія», який встановили в центрі Нижнього озера. З широко розплющеної пащі хижої рептилії струменіє стовп води, що досягає 20 метрів.

У парку навіть зберігся дуб, вік якого становить приблизно 400 років, – німий свідок багатьох подій, що відбувалися у цих місцях. За народними переказами, саме під цим дубом збиралися на наради козаки з легендарними українськими ватажками – Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.

Сучасні міфи від туристів

Романтична історія створення національного дендрологічного парку залишила безліч вражень і емоцій, які надихнули на створення нових загадкових міфів та легенд.
Міф перший. Туристи, спускаючись річкою на човні, просять капітана починати маршрут з кінця: згідно давньогрецьких міфів, початок ріки – це життя, а кінець – смерть. Розпочинаючи шлях з кінця ріки, ви повертаєтесь до життя, залишивши позаду всі незгоди та переживання.

Міф другий. Якщо, прогулюючись парком, дійти до водоспаду Венери і випити води з її джерела, всі недуги та хвороби полишать тіло.

Міф третій. У людини, на котру не впаде жодна краплинка води під час прогулянки під Великим водоспадом, здійсниться найзаповітніша мрія.

Чим зайнятися?

У парку, крім неймовірної краси природи та архітектурних композицій, є й безліч розваг. У «Софіївці» ви можете прокататися на човні: унікальна система озер спроектована так, що на кожному куточку, вода несподівано вигулькує з-за пагорба чи скелі, створюючи невеличкі водоспади. Прогулянка водними просторами на 15 хвилин у човні з групою інших 5 відвідувачів коштуватиме вам 20 гривень, катамарани обійдуться в 30-40 гривень, а 10 хвилин стрибків по воді в надувній кулі коштуватиме близько 40 гривень.

Також у парку можна покататися на конях, сфотографуватися в князівських костюмах, перекусити в невеликих кав’ярнях. У зимовий період, окрім екскурсій парком та музеєм, можна покататись на лижах чи санчатах.

Євгенія Маліневська