Барселона – місто палаців, парків і… головного болю

Барселона – місто, де зібрані найрізноманітніші пам’ятки та цікавинки. Туристів сюди приваблюють порівняно невисокі ціни і широкі можливості для культурного дозвілля. За невеликі гроші тут можна відпочити по-європейськи, та й саме місто робить усе можливе, щоб ви залишилися задоволеними.

Інна Добровольська (туристична компанія «Артекс 94») зазначає: «Барселона у нас входить до більшості турів по Іспанії і є одним із найпопулярніших напрямків подорожей. Взагалі, Барселона входить до п’ятірки найвідвідуваніших міст світу, тому такий інтерес не є дивним. Треба сказати, що дуже часто люди, які вже були в Барселоні, повертаються туди і хочуть провести у місті більше часу. Людей туди приваблюють переважно пам’ятки. А вже коли вони їдуть наступного разу, їх більше цікавить атмосфера міста, музеї, іноді навіть спорт».

Як добиратися?

Якщо театр починається з вішалки, то мандрівка починається з аеропорту/вокзалу. Хоча в нашому випадку слід зробити вибір на користь аеропорту. Добиратися морем з України є сенс, тільки якщо у вас є власна яхта. Мандрівка ж поїздом – це перспектива безлічі пересадок і плутанини. І зовсім екстремальною є поїздка на автобусі у 3000 кілометрів. Отже, найкраще до столиці Каталонії летіти. Тим більше, що це за європейськими мірками недорого і дуже комфортно, бо з Києва в Барселону є регулярні прямі рейси.

А саме місто може запропонувати туристам усі зручності. Інфраструктура пройшла тест Олімпіадою 1992 року і постійним напливом футбольних уболівальників. От тільки кримські методи «спочатку приїхати, а потім шукати житло» тут не діють. Усе треба замовляти заздалегідь.

Барселона (містяни також називають її «Барса») дивує вже в аеропорту: гігантська будівля виявляється напівпорожньою. Після тісноти Борисполя все навколо здається спокійним і величним. І, звісно, мова. У терміналах усі слова продубльовані англійською та іспанською, але в самому місті – лише каталанська. Після суто туристичного захоплення від чогось нового (у них теж є літера «ї») і спроб застосувати свої знання іспанської (не вийде) і французької (вийде, якщо ідеально знати французьку) виникає питання: як з ними порозумітися? А дуже просто. Попри стереотип про каталонців, які вдають, що не знають іспанської (Львів нагадує, чи не так?), нам таких знайти не вдалося. Іноземцю тут радо допоможуть, аби лише іспанською міг два слова зв’язати. А оскільки принцип «що більше мов ти знаєш, то більше заробиш» ще ніхто не скасовував, у сфері послуг можна обійтися і англійською.

Відчуй себе у Європі

Жити у самій Барселоні, як виявляється, досить дорого. Значно дешевше поселитися в одному з передмість. Там неважко знайти недорогий готель для туристів. Ліжка, шафа, сейф, телевізор, холодильник, санвузол – і все. Але більше середньостатистичному туристу і не треба.

Якщо когось відлякує дорога до міста, то спішимо порадувати: вона швидка і зручна. Весь секрет у трамваях. Ні, не в тих раритетах, що їх можна бачити у наших містах, а у чистих і зручних машинах, які їздять зі швидкістю нашого метро. Метрополітен у Барселоні теж є. Начебто схожий на наш – ті самі турнікети, перони, поїзди. Та чи доводилося вам відчиняти за ручку двері вагона в метро? Каталонці роблять це щодня! Розміщені станції через кожні 500-600 метрів, що дуже зручно. Автобуси теж є, але їздити на них не доводилося. Кататися «зайцем» не рекомендуємо: колеги-мандрівники кажуть, що облави на безбілетників – звичайна річ у європейських містах.

Опівдні місто, за винятком центральної частини, просто порожніє. Можна пройти два-три квартали, не зустрівши жодної людини. Сієста – один із небагатьох суто іспанських звичаїв, які радо приймають каталонці. Це вдалий час для прогулянки, якщо немає спеки. Влітку тут як раз надзвичайно жарко, а от весною температура помірна. А от що справді дратуватиме, то це місцеві папуги. Їх багато, вони дуже голосисті і є буквально всюди. Якщо такі оселилися біля вашого готелю – головний біль вам гарантований.

Але навіть попри свій колорит, місто не дає забути, що це – Західна Європа. До прикладу, по всьому місту встановлені відеокамери, усюди є карти та схеми, навіть квитки спільні для багатьох видів транспорту. А от платіжні апарати тут примхливі. Беруть або картки, або монети. Тож паперові гроші доводиться міняти, а це нелегко, бо звичних нам кіосків тут немає. Європа.

Щоправда, Барселона змагається з Парижем і Римом не лише за статус найвідвідуванішого міста, а й за статус найкримінальнішого. Тому пам’ятки пам’ятками, а за своїми цінними речами варто уважно слідкувати. Хоча це не Ріо-де-Жанейро: якщо не ловити ґав і не гуляти околицями вночі – проблем не буде. А от такий типово курортний промисел як шахраювання з грошима тут нам не трапився навіть у маленьких магазинах.

Від фонтанів до стадіонів

Але від аналогій з Ріо нікуди не подітися. Місто так само затиснуте між двома горами біля моря. Обидві гори мають свою історію. Північна має назву Тібідабо, що означає в перекладі з латинської «даю тобі». Це – цитата зі Святого Письма. Туди підіймаються, аби оглянути храм Святого Серця і помилуватися краєвидами. Протилежна гора має назву Монтжуїк, що означає «єврейська гора». Назву їй дали давні жителі країни. Згодом на пагорбі спорудили фортецю, і в часи французьких завоювань та в часи диктатури гармати фортеці були націлені на місто. Тому, щойно Іспанія стала демократичною, каталонці фортеці позбулися.

Поряд, прямо посеред чотиримільйонного міста, над морем розкинувся величезний парк. За такі несподіванки туристи і люблять Барселону. Цей парк має назву «Парк Ґуель», а творцем його є архітектор Антоніо Ґауді. У цьому парку є і розпіарений дім Ґауді, однак усередині нічого особливо цікавого немає. На жаль, більшість записів майстра не вціліли. А от сам парк є значно цікавішим. Тут Ґауді втілював усі свої фантазії. Є тут і оригінально вимощена бруківка, і висічені лавочки, і інкрустовані колони, і ліпнина, і ще безліч всього.

Також видатними спорудами в Барселоні є стадіони. На горі Монтжуїк є цілий Олімпійський комплекс. Але значно відоміший інший стадіон – «Камп Ноу». Для небайдужих до футбольного клубу «Барселона» і до футболу взагалі там проводять екскурсії. Є і футбольний музей. Місце це вкрай популярне і часто-густо є навіть першим, яке відвідують туристи у Барселоні.

Хочете кинути монетку у фонтан? І тут Барселона вам не відмовить. Увечері біля Площі Іспанії відбувається оригінальне дійство. Спеціальні прожектори підсвічують воду у фонтані, вмикається музика – і вся площа танцює. Задля такої дискотеки слід лишитися у центрі на деякий час.

Місто Ґауді

Барселона, окрім усього, – місто, з яким пов’язав свою долю видатний архітектор Антоніо Ґауді, зусиллями якого було створено чимало архітектурних пам’яток. Окрім згаданого вище парку, митець звів такі будівлі як Каса Кальвет та Каса Міла. І це лише внесені до спадщини ЮНЕСКО!

Але справжнім символом Барселони є собор Саґрада Фамілія. Щоправда, експерти стверджують, що це не собор відповідно до церковної ієрархії, однак назва вже закріпилася. Споруджував його Ґауді ще у ХХ столітті, однак завершать будівництво лише у 2025 році. Річ у тім, що Ґауді заборонив будувати собор на будь-які кошти, окрім пожертв. Каталонці з такою пошаною ставляться до майстра, що виконують цей наказ і досі. Ця будівля є квінтесенцією усіх ідей і задумів відомого архітектора. Однак передати словами цю красу неможливо – це треба бачити.

Із дещо сучасніших будівель вирізняються виставкові павільйони на Площі Іспанії, збудовані у 20-х роках у стилях різних країн, і суперсучасна вежа Аґбар. До мусульман вона не має жодного стосунку, адже це лише абревіатура водоканалу Барселони. Цікаво, що самі барселонці критикують вигляд цієї вежі, а от туристам вона подобається.

До зустрічі, Барселоно!

Найважче у подорожі – її завершувати. Адже кінець відпочинку – це нагадування про те, що побачити ти встиг не все. Перша мандрівка сюди – своєрідна розвідка. Тож варто сходити на «обов’язкові» екскурсії, оглянути все і визначити, що відвідаєш наступного разу. Взагалі скласти список обов’язкових пунктів маршруту дуже важко, адже Барселона пропонує зовсім різні враження. Комусь до вподоби футбольний матч на «Камп Ноу», комусь – провести день у парку Ґуель, комусь – музеї і аквапарк, а хтось хоче просто насолодитися атмосферою міста. І всім вдається реалізувати свої бажання: на те Барселона і є однією з туристичних столиць світу.

Юрій Примачук