from the blog www.stuckincustoms.com

Одним зі скарбів європейської цивілізації можна назвати музей імпресіонізму д’Орсе, що розташований у Парижі, столиці Франції.


Музей д’Орсе розташований над річкою Сеною, неподалік від знаменитого Лувру. Якщо ви вирішили подивитися на «Джоконду» Леонардо да Вінчі у вівторок, то музей імпресіонізму стане вам у нагоді. Щовівторка Лувр зачиняють для виконання санітарних робіт. Добре, що поруч є другий за важливістю музей Франції – д’Орсе. Від Лувру до нього – лише міст через Сену.

Будівля д’Орсе нагадує величезний вокзал. Після купівлі квитка та проходження контролю ви потрапляєте до павільйону. Сотні або й тисячі людей ходять залами, уважно розглядаючи експозиції і вражено «ахаючи», наче побачили божество.

На першому поверсі є зовнішня й внутрішня частини. Зовні, тобто під високим дахом усієї будівлі, розташовані скульптури. Тут можна помилуватися роботами Огюста Родена, засновника імпресіоністичної скульптури, Гюстава Курбе, Франсуа Рюда, Жана-Батиста Карпо тощо.

Внутрішня частина складається з низки кімнат і закритих залів, де розташовані роботи французьких та іноземних художників. На першому поверсі представлені Альфонс де Невіль, Огюст Ренуар, Альберт Едельфельт. Проте найбільше скупчення відвідувачів стоїть перед автопортретом голландця Вінсента Ван Гога. Але це не єдиний легендарний витвір митця в д’Орсе. Тут також представлена картина «Зоряна ніч над Роною».

На верхніх поверхах представлені роботи не менш легендарних імпресіоністів. Цікаво, що на першому поверсі розташовані картини невеликого розміру, а на другому – масштабні роботи, що сягають подекуди кількох метрів у довжину.

Так само, як і біля Ван Гога, величезна кількість людей тут стоїть перед знаменитими «Блакитними водяними ліліями». Це одна з робіт Клода Моне, що входить до величезної колекції «Водяних лілій», розкиданій музеями світу. Також тут представлені твори Густава Клімта, Едуара Мане, Поля Гогена та інших.

«Цей музей унікальний. Він показує, як змінювалася культурна Європа між ХІХ і ХХ століттями, що робилося тоді у людських головах. Адже на першому поверсі ми бачимо культури у класичному чи античному стилі, а далі – імпресіоністичні.

З картинами те ж саме: Едуар Мане, наприклад, мав більш класичний стиль, а Ван Гог і Клод Моне пішли далі – в імпресіоністичний вир. Тільки Ван Гог міг намалювати страшних дітлахів і зачепити ними весь світ, а Моне – десятки картин з одними й тими ж ліліями, змінюючи тони, але юрба лише біля нього й товчеться», – каже працівник музею.

Так, цей музей поступається популярністю та визнанням Лувру, проте варто взяти до уваги, що в Луврі представлені твори мистецтва абсолютно різноманітних жанрів, напрямів та періодів.

Д’Орсе ж, своєю чергою, є втіленням визначної доби, яка стала переламною в культурі. Період між ХІХ та ХХ століттями, отримав нове світосприйняття й нову філософію.

Цей продукт людської уяви став неординарним, проте таким різноманітним, що дав початок новому етапу самовираження і підштовхнув світ до сучасності: розкутої, нецензурованої, відвертої та безстрашної. Це варто побачити на власні очі в музеї д’Орсе.

Богдан Миколайчук