Не морем єдиним: навіщо їхати до Барселони

Іспанія — це колорит, фламенко, корида та тореадори. Це нестримна Томатіна та ексцентричний характер. Але є в цій південній країні місто, що змушує втамувати подих та насолодитися іншою Іспанією. Тут немає нудного спокою Валенсії, але й надмірності Мадриду не знайдеш. Мова йде про Барселону, столицю Каталонії. Місто Гауді та Пікассо, мистецтва та спорту. Місто-революція. У 2017 році Барселону відвідало 500 000 людей. Третій за вантажообігом порт Іспанії, який досі вважають оазисом райського відпочинку. Центр круїзних турне. Як і де відчути свободу в Барселоні?

Не виходь за Діагональ!

Найбільшою помилкою будь-якого мандрівника, що вперше приїздить до столиці Каталонії, є обмеження себе в пересуванні. Барселона — дуже компактне місто, у 8 разів менше від Києва за площею, хоча й більш густо населене. Звісно, можна користуватися громадським транспортом, що коштує порівняно недорого (10 євро на 10 поїздок, хоча одиничний проїзд коштує 2,5 євро), але це лише за критичних умов. Барселона варта піших променадів та активних подорожей. До будь-якої точки міста, навіть такої далекої, як Парк Ґуель, можна дістатися за 1,5—2 години пішки.

«Клішейні» туристи в будь-яку пору року окуповують Ля Рамблу, набережну, площу Каталонії, плаца де Еспаньйола, Саграду Фамілію та решту найважливіших пам’яток історії та архітектури. Мало хто знає, що творіння Гауді можна знайти в найнезвичніших місцях, таких, як ліхтарі в міському парку, наприклад. Крім того, місто насичене химерними сучасними пам’ятками. Їх можна знайти всюди.
Барселона поділена на десять округів. Найсоліднішим вважають центральний Готичний район, у ньому й Ля Рамбла, й набережна, й центральний собор. Не оминають увагою й Сент Монджуїк. Центральна вершина міста з прилеглими кварталами. Загадкою для пересічного туриста є простір за проспектом Діагональ.

Можна подумати, що саме там, за Діагоналем перебувають усі місцеві наркобарони та інше «сміття». Але ні, район Раваль, який вважають найкримінальнішим у Барселоні, розташований прямісінько в центрі, поряд із Готикою. Звісно, це не мексиканське Тепіто, не старі квартали Детройта та не колумбійський Медельїн. Раваль — це спокійнісіньке цивілізаційне «гетто». Кокаїн можна купити на будь-якій із його вулиць, а проституція розквітає. Проте, там не страшно.

Ще цікавішою виявиться подорож до парку Ґуель, перлини творчості Гауді. Вхід до центру парку коштуватиме кілька євро (близько 10), однак є безкоштовні входи.

Коли варто їхати?

Більшість туристів, які вперше приїздять до столиці Каталонії, вважають найкращим для цього часом — літо, початок осені. Варто розуміти, що місто популярне, отже, ціни на житло та інші базові потреби зростатимуть за геометричною прогресією десь із початку квітня. Про що це свідчить?

Людині, що ідентифікує себе не як туриста, а як мандрівника (різниця принципова), варто обрати для подорожі інший час. Наприклад, з листопада до квітня. Цей період несвідомо блокується бажанням туристів насолодитися лазурними морськими хвилями та райським відпочинком Середземномор’я. Забудьте, якщо досі вірите в ці примарні ілюзії. Барселона — третій за вантажообігом порт в Іспанії та центр круїзного відпочинку. Ця безжалісна економічна машина просто ніяк не поєднується зі стереотипами «баунті-відпочинку».

Навряд любителям автентичності та вільного пересування сподобаються натовпи туристів у пошуках чергового магнітика та фото з мавпочкою. Для них існує літо та «оксамитовий сезон», для інших — зима. Оскільки Барса розташована в субтропічному кліматі, зима там неймовірно м’яка. У морі, звісно, не купатимешся, але вільне від туристів узбережжя, центр та все місто, загалом, гарантовано.

Як дістатися:

• Можна їхати через Польщу. Тоді варто брати квитки на літак із Варшави. Ціни — від 500 гривень.
• Автобус із Києва до Барселони коштуватиме від 3 000 гривень, у дорозі — 2 доби.
• Літаки варто шукати на skyscanner.com

Де жити:

• Готелі міста влетять у копієчку, а бюджетні варіанти не нададуть достатньо послуг.
• Хостели можна знайти на будь-який гаманець.
• Каучсерфінг у місті достатньо розвинений.
• Квартири обійдуться дешево. Житло можна винайняти в самому центрі.

«Я живу в Барселоні вже три роки. Дякую своєму польському університету за таку можливість. Тут неймовірно вільно. Кожен день — нескінченна тусовка, що плавно переходить у наступну. Я не розумію, як раніше жила без моря та гір. Тут легко можна знайти роботу, особливо, якщо ти творча людина. Творчих людей люблять у цьому місті. Житло винаймати дорого. Але з місцевою зарплатнею — досить реально. Студентові достатньо й кімнати, хто буде сидіти вдома в Барселоні?! З мовою також особливих проблем немає. Я вивчила іспанську на солідному рівні за перший рік життя в Барсі. Англійську всі знають погано. Говорять тут на «спангліші», місцевий анабіоз англійської та іспанської мов. Приємно, що ніхто тебе не поб’є, якщо ти не знаєш каталунську (місцеві жителі часто кажуть Каталунья. каталунський та ін.). Усі дуже добрі, а головне — вільні та відкриті. Кожен може бути самим собою. А що ще потрібно для щасливого життя?!» — Діана, 21 рік, студентка з Києва.

Марія Молководець