Що може бути приємнішим, ніж букет запашних квітів? І немає значення: розкішні троянди це чи пучечок польових ромашок. Кожен різновид рослини несе свою особливу енергетику: щось романтичне і затишне, пристрасне і ніжне. Проте, перш ніж їх купувати, варто дізнатися якою мовою говорять квіти. Існує навіть окрема наука – флорографія, що вивчає символіку квітів та значення, що надається рослині для вираження тих чи інших почуттів і бажань.
В епоху царювання королеви Вікторії (1837–1901) мова квітів стала активно використовуватися як спосіб вираження свого ставлення до людей, коли це було неможливо виставляти напоказ. Наприклад, за допомогою мови квітів чоловік висловлював свої почуття до жінки в таємниці від родичів і знайомих, які не дозволяли їм зустрічатися.
Зачинателями мови квітів були жінки на Сході. Вони були позбавлені спілкування та не мали змоги відкривати своє обличчя, тому всі свої почуття висловлювали квітами. Асоціації, що викликали кольори та назви квітів, поступово набули символічного значення та стали цілою мовою, якій не потрібні були слова. До речі, у традиціях Сходу важливі усі тонкощі: коли саме подаровані квіти; як людина тримає букет: суцвіттям вгору чи вниз, у лівій чи у правій руці, оздоблений букет листям та чи прибрані колючки у троянд.
Цікаво, що у XVIII столітті публікувалися навіть «квіткові» словники, в яких описувалося значення тієї чи іншої рослини та композиції. Особливої популярності квіткові шифри набули у Вікторіанській Англії та Франції.
У 1830 році у Петербурзі видана книга «Селам, або мова квітів» російського поета Д. П. Ознобишина, де описувалося близько 400 значень рослин. В основному, символи і значення квітів відображали загальноприйняті асоціації, часто вигадані. Книга користувалися попитом серед молоді.
Протягом багатьох років люди намагалися відкрити таємницю символіки квітів, вивчаючи сформовані про них легенди і міфи. Як правило, колір квітів співвідносився з певними якостями людини. Для прикладу, червоний колір – колір любові; білий – символ чистоти і невинності; чорний – печаль і жалоба; золотистий – символ сонця і радості; зелений – символ надії; блакитний – аристократизму; синій – колір вірності, а пурпурний – символ величі.
Також символічні значення живих квітів широко використовувалися й використовуються досі при складанні букетів, коли кожному з елементів композиції надається додатковий, смисловий зміст. Червона троянда – кохання, рожева – щастя, біла – відданість. Червона камелія – «бути закоханим», в той час як жовта – «пристрасно бажати».
Червоні тюльпани уособлюють довіру, надію, але в деяких випадках – жалість і прояв милості. Жовті тюльпани – односторонню любов.
Біла гвоздика «пропонує руку і серце», а гвоздики інших кольорів найчастіше висловлюють негативні емоції – «відмова», «презирство», «розчарування».
З інших «мовних» квітів можна назвати маргаритку – «вірність», незабудку – «постійну і справжню любов», лаванду – «ви завжди в моєму серці». З деяких причин, квітка кактуса, наприклад, уособлює спрагу (можливо, спрагу за щирими почуттями). А ось, омела, означає «самотність й очікування кохання».
У японців примула уособлює «безрозсудну любов». Якщо коханій людині важко пізнати бажання партнера, то примула – надійний подарунок. До того ж мова квітів підказує, що непогано подарувати цю чарівну квітку, коли партнер затримується з відповіддю на почуття.
Що стосується лотоса, він зовсім не претендує на роль подарунка. У давні часи символіка його трактувалась як «далеко від коханого» і жінки, які вирощували в садах лотос, натякали на свою недоступність потенційним претендентам на руку і серце, в той час, як їх кохані були на відстані.
Біла лілія означає чистоту, але частіше її використовують як похоронний символ (у Японії білий колір – колір смерті і трауру). Деякі квіти можуть розповісти і про індивідуальність людини. Наприклад, братки характеризують турботливу людину, фіалки – чесну і щиру. Жасмин відповідає витонченості, досконалості, прикладу для наслідування. Якщо людина має гарний смак, жоржини саме те, що потрібно. Сором’язливій людині відповідає амариліс, мила заслуговує на конвалії. А от захисники природи гідні магнолії.
Якщо людина душа компанії, з прекрасним почуттям гумору, ідеальний подарунок – червоний мак. Білий мак призначений для святкових подій. Помаранчевий як уособлення успіху. Жимолость допоможе висловити подяку людині, яка дійсно була щедрою до вас.
Якщо комусь хочуть побажати удачі – вручають конюшину. Білий анемон у будь-якій ситуації висловлює щирі почуття. Едельвейс – королівська квітка, тому дарують його переважно високопосадовцям. Окрім цього, едельвейс – символ вічності (часто його засушують і зберігають як реліквію).
Нарцис означає повагу і шану. Хороший подарунок для товаришів по службі – вербена (означає співробітництво). Квіти амброзії – духовні квіти і цінуються, переважно, у релігійному середовищі. Березка – «повзуча» рослина – означає «я дотримаю обіцянку».
І нарешті, квітка запашного горошку – квітка розлуки. Коли друг чи співробітник переїжджає або переходить на інше місце роботи, мова квітки замінює звичайну мову. «Можливо, ми ніколи не побачимося, але будемо згадувати один одного», – трохи сумно «промовляє» рослина.
Певна річ, флорографія має право на існування, але головне, даруючи квіти, робити це щиро і від душі. Адже важливо не те, що ми намагаємося показати, а те, що ми відчуваємо насправді.
Карина Суворова