Львів з перших хвилин зачаровує своєю унікальною архітектурою, могутньою історією, старовинними площами і таємничими легендами. Тому і не дивно, що місто Лева манить туристів з усіх куточків світу. Якщо ви ще жодного разу не відвідували це славетне місто, рекомендуємо дослухатись до наших порад.
Подивитися на місто з висоти
Головною окрасою Львова є знаменита площа Ринок. Саме там розташована Ратуша – найбільш впізнаваний символ міста, який виконує функцію адміністративної будівлі. Фасад Львівської міської ради охороняють скульптури двох величних левів і щити з гербом міста. Цікавим фактом є те, що вперше Ратушу побудували 1357 року. Будівля була дерев’яною, тому невдовзі була зруйнована внаслідок пожежі. Пізніше її перебудували із каменю у стилі віденського класицизму. Будьте готові подолати чимало сходинок, аби піднятися на 65-метрову вежу, але ваші зусилля не будуть марними. На оглядовому майданчику відкривається чудова панорама на старовинне місто. Щодня опівдні з вежі урочисто звучить гімн Львова, а у вихідні дні кожні дві години з 9 до 21 можна почути трубача. Кажуть, що саме в цей момент слід загадувати найпотаємніше бажання і воно неодмінно здійсниться.
Випити галицьку каву
Автентичні вулиці Львова неможливо уявити без аромату запашної галицької кави. Історія появи кави у Львові сягає ще XVIII століття. Саме тоді австрійці почали створювати у місті кав’ярні, а згодом передали секрети приготуванню напою містянам. Кожна львівська кав’ярня має свою особливу рецептуру заварювання кави, таємниця якої дбайливо зберігається десятками років і передається із покоління в покоління. Каву пошановують й досі. Щороку восени у Львові відбувається міське свято кави. А у всіх відвідувачів заходу є почесна місія – віддати свій голос і визначити найкращу кав’ярню міста.
Відвідати фестивалі
У Львові завжди панує атмосфера свята. Це й не дивно! Адже саме Львів називають фестивальною столицею України. Книжкові, музичні, кавові, фольклорні, театральні – кожен зможе знайти подію на будь-який смак. Взимку з 24 грудня до 21 січня рекомендуємо завітати до Львова на святкування Різдва. У цей час у місті звідусіль лунають колядки, на сцені Оперного театру розгортається вертеп – театралізоване дійство, що розповідає історію народження Ісуса Христа, а ярмарок переповнений різдвяними смаколиками.
Особливої уваги заслуговує Міжнародний джазовий фестиваль, який щороку відбувається у червні. До Львова зі всього світу з’їжджаються найкращі виконавці джазу, а тисячі львів’ян і туристів насолоджуються творчістю легендарних музикантів.
Усіх поціновувачів солоденького Львів щороку запрошує на свято шоколаду. Традиційно на гостей заходу очікують різноманітні майстер-класи з виготовлення солодощів з какао, змагання кондитерів та шоколадні сувеніри. Відчуйте себе героями солодкої казки!
Знайти усіх левів
На кожному кроці у Львові на вас чатуватимуть розкішні леви. Кажуть, що їх у місті приблизно 4500. Цар звірів вперше з’явився на міській печатці ще в XIV столітті. Він уособлював у собі вогненну силу, велич, незламність і згодом став почесним символом Львову. Найчастіше скульптури левів можна побачити у центрі міста і вулицях, прилеглих до залізничного вокзалу – Степана Бандери, Городоцькій та на проспекті Свободи. Озирніться навколо і спробуйте відшукати усіх левів!
Поласувати шоколадом
Історія шоколаду у Львові розпочалась на початку ХІХ століття. Саме тоді швейцарський кондитер Домінік Андреоллі на сучасній площі Ринок відкрив першу у місті цукерню. Вона швидко стала популярною, тому дорога від цукерні до Театральної вулиці отримала назву пасажу Андреоллі. Львівські майстри не гаяли довго часу і почали активно навчатися мистецтву виготовлення шоколаду. Слава про їхню майстерність пішла далеко за межі міста і львівський шоколад почав експортуватися у найрізноманітніші куточки Європи.
Перебуваючи у Львові, обов’язково завітайте до мануфактурних крамничок і кав’ярень. Обіцяємо, вибір солодощів і шоколадних виробів вразить навіть найвимогливішого гурмана. Місцеві кондитери зуміли вкласти у кожну плитку шоколаду частинку свого серця, непідробну львівську гостинність і любов.
Аліна Сандига
