Неаполь портове місто на півдні Італії. Можна перечитати сотні матеріалів про нього, але очікування все одно відрізнятимуться від реальності. Певно, Вам відомо, що Неаполь — кримінальне та брудне місто. Не думайте, що це перебільшення. Тут справді дуже багато сміття та небезпечних людей. І перші години знайомства з ним можуть стати сильним стресом та розчаруванням. Однак, варто трошки ближче познайомитися з цим містом, і Ви неодмінно знайдете багато причин, аби залишитися або повернутися сюди знов.


Історичний центр

Вважається одним із найбільших в Європі. Тут можна знайти велику кількість історичних пам’яток різних епох. Історія Неаполя починається з VIII сторіччя до нашої ери. Він досі зберігає сліди грецького міста. У цій частині зосереджено велику кількість різних архітектурних пам’яток та церков. Саме тому сюди з’їжджаються віряни з різних країн.

У історичному центрі міста, як ніде більше, можна відчути атмосферу справжньої південної Італії: експресивні італійці, які підкреслюють свою мову активною жестикуляцією, вузькі вулички, забиті різним мотлохом з крамниць, білизна, натягнута між будівлями, літні жінки, що не покидають свого посту — слідкують з вікна за порядком на вулицях. Хоча порядок на вулицях Неаполя — абсурдна річ. Якщо треба описати одним словом те, що тут відбувається, це неодмінно буде “хаос”. Пересуватися цими вулицями необхідно вкрай обережно та уважно слідкувати за своїми речами: тут їздить багато мопедів, водії яких можуть зривати з Вас сумки. Навіть якщо Ви не переживаєте за власні речі, пильність не завадить, оскільки мало хто тут керується правилами дорожнього руху. Рух також ускладнюється купами сміття та широкими прилавками з їжею або дрібним мотлохом. Після заходу сонця на вулицю взагалі краще не висовуватися.

Замок яйця

Однією з цікавинок історичного центру є Замок яйця або Кастель-дель-Ово. За легендою поет Вергілій тут помістив яйце, і замок буде цілим до тих пір, поки ціле яйце. Замок розташований прямо на узбережжі, а вхід сюди вільний. Варто скористатися можливістю та прогулятися оглядовими майданчиками Кастель-дель-Ово, звідки розгортаються чудові краєвиди на місто.

Метро

Неапольське метро дуже незручне і незрозуміле. Воно складається з двох ліній, і неймовірно важко зрозуміти, як перейти з однієї на іншу. Але водночас станції першої лінії перетворили на арт-об’єкти. Деякі з них можуть конкурувати з музеями сучасного мистецтва. Особливої уваги заслуговує станція Толедо.

Галерея Умберто

Будівля у формі восьмикутного хреста — критий торговельний центр і за сумісництвом витвір мистецтва. Скульптури, мозаїка, вишукані вітрини роблять Галерею Умберто цікавим об’єктом мистецтва.

Фунікулер

У місті є три фунікулера, за їхньою допомогою можна дістатися пагорбу, з якого відкривається неймовірний краєвид на місто та на вулкан Везувій.

Везувій та Помпеї

Вулкан та руїни давньоримського міста — чи не перша асоціація з Неаполем. Везувій — активний, один з найнебезпечніших вулкан. Помпеї — місто, яке було зруйноване виверженням Везувієм у 79 році до нашої ери. Під час візиту в Неаполь не можна оминути їх увагою.

Їстівні символи міста

Найвідомішим символом Неаполя є піца Маргарита. Але це не єдина страва, якою славиться місто, яке є справжньою знахідкою для гурманів. Ромова баба — ще одна з причин полюбити Неаполь.

Безперечно, у Неаполі є що подивитися і що скуштувати. Якщо поводитися обережно і не шукати пригод, відпочинок тут може принести багато приємних вражень. Люди тут привітні та товариські, хоча можуть виникнути проблеми з комунікацією, бо більша частина населення не розмовляє англійською. Однак вони з радістю шукатимуть спосіб порозумітися: чи то за допомогою онлайн перекладача, чи то пучка подарованого базиліку. Кожен візит в ресторан перетворюється в театральну виставу: офіціанти дарують безкоштовні напої, роблять цікаву подачу страви та жартують. Ранковий тур продуктовими магазинами перетворює приготування сніданку в справжнє свято.

З першого погляду Неаполь — це брудне кримінальне місто, але варто тут побути кілька днів, починаєш відчувати себе частиною злагодженого неапольського механізму, який вже зовсім не схожий на хаос.

Віталіна Макоревич