Сьогодні розкажемо Вам про місто, назву якого Ви знаєте не тільки із шкільних уроків історії, а й з відомих українських народних пісень. 


Лубни — одне з найдавніших українських міст, яке розташоване у центральній частині України на березі річки Сули.

Місто знаходиться на шляху магістралі Київ — Харків, за 200 км від столиці та за 135 км від обласного центру міста Полтави.

Територія Лубенщини належить до тих місцевостей Європи, які були заселені людьми ще з часів старого кам’яного віку  — палеоліту. Первісні люди жили тут десятки тисяч років тому. Про це свідчить, наприклад, стоянка людини пізнього кам’яного віку біля села Гінці Лубенського району. Історики припускають, що назва міста Лубни походить від заняття його мешканців — виготовлення луб’яних витворів.

Історія

Засновані Лубни 988 року за указом київського князя Володимира Святославовича як одна з фортець посульської оборонної лінії для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів степових завойовників. Перша літописна згадка про місто стосується ще 1107 року, коли біля древнього міста Лубни руськими князями були розбиті війська половецьких ханів. Пізніше місто було захоплене половцями, а в 1239 році зруйноване монголо-татарами.

У кінці XVI – першій половині XVII століття Посуллям володіли князі Вишневецькі, які чимало зробили для економічного і культурного  розвитку посульського краю. Лубни були східною резиденцією князів Вишневецьких, «містом столичним» на території лівобережної «Вишневеччини».

Згодом Лубни стали центром багатьох селянсько-козацьких повстань. У 1596 році в урочищі Солониця жорстокою битвою трагічно завершився один із перших виступів українського народу за волю під проводом Северина Наливайка. У 30-ті роки XVII століття територією Посулля прокотилася хвиля селянсько-козацьких повстань під проводом Острянина, Гуні, Кизими, Кизименка, Скидана та інших. За часів Богдана Хмельницького місто стає центром Лубенського козацького полку — одного з найбільших в Україні.

1905 року зусиллями братів Шеметів у місті видавалась перша в Наддніпрянській Україні газета українською мовою «Хлібороб». У той же  час було проголошено «Лубенську республіку».

Куди піти

  1. Мгар (Мгарський Спасо-Преображенський монастир, Курган Скорботи)
  2. Дитячий парк — ісцевий парк розваг, де можна весело провести час, посмакувати солодку вату і подивитися на все місто на оглядовому колесі.
  3. Річка Сула та Лиса гора
  4. Школа №10. Побудована ще у 1907 році відомим архітектором Андрієм Бекетовим, згодом стала єпархіальним училищем, потім Лубенським педагогічним інститутом, а у період війни навіть слугувала концтабором для військовополонених.


Що спробувати

  1. Морозиво  від Лубенського молочного заводу “Гармонія”.
  2. Пообідати у місцевому кафе “Казка”. Окрім основних страв, у закладі представлений широкий вибір десертів.
  3. Справжній бочковий квас на місцевому ринку.

Що подивитись поблизу міста

  1. Гінці (древня стоянка)
  2. Біївці (музей на батьківщині поета Василя Симоненка)
  3. Єнківці (Криниця Коцюбинського)
  4. Ісківці (Криниця Т.Г. Шевченка)
  5. Вовчик (краєзнавчий музей)
  6. Пам’ятний знак лицарям Северина Наливайка (біля мосту через Сулу)
  7. Березоточа (Українська зональна дослідна станція лікарських рослин)

Як доїхати

До Лубен можна дістатися залізницею з Києва, Полтави, Харкова на прямих поїздах, приміськими автобусами та автомобільним транспортом.

Віталіна Філоненко