Зачарована Юрмала

Це місто дивує. Але зовсім не тим, чого від нього очікують.

Складно знайти людину в пострадянському просторі, яка не чула б про пісенний конкурс «Нова хвиля» в Юрмалі. Більшість асоціює це місто саме з літнім фестивалем, але насправді зал «Дзинтарі» – ніщо в порівнянні з величчю сосен, блиском моря та білизною пісків.

З екранів телевізорів ми звикли бачити велику сцену, яку протягом десятків років заполоняли зірки різної величі, але насправді це — невеликий павільйон, оточений низьким парканом. Зізнаюся, важко усвідомити, що сюди з`їжджалися глядачі з усього пострадянського простору.

Від Риги до Юрмали – 15 хвилин автівкою, але різниця між цими двома містами грандіозна. Мешканці величного мегаполісу можуть кожні вихідні тікати до казкової Юрмали, заколисаної Балтійським морем. Ще кілька десятиліть тому Юрмала була частиною латвійської столиці, але потім отримала статус самостійного міста. Проте близькість до Риги грає важливу роль у житті курортного міста: ціни на нерухомість в Юрмалі вище саме за рахунок близького розташування до моря та столиці.
Сучасне місто складається з низки рибальських та курортних селищ. Юрмала підкорює своїм затишком — здається, тут ніхто ніколи не поспішає. Хоча весною на вулицях рідко кого зустрінеш – туристичний період ще не настав, а більшість мешканців приїжджає сюди періодично, як на дачу. Населення міста становить 50 тисяч осіб, але цього не дуже помітно, певно, через велику протяжність курорту.

«Юрмала» з латвійської означає «морський берег» (рос. -«взморье») і не дивно чому. Будиночки курортного міста тягнуться на десятки кілометрів вздовж узбережжя Балтійського моря. Усе побудовано таким чином, щоб усі дороги вели до води.
Йомас, центральна вулиця Юрмали, вважається серцем міста. Це ніби головна артерія, яку влітку заполоняють потоки відпочиваючих.

Легенда свідчить, що саме тут зародилася Юрмала. Коли на території майбутнього міста-курорту простягалися піщані пустища, ними вільно гуляв морський вітер і утворив особливі смуги дюн і балок, які отримали назву jomas. Одна з них пізніше і стала нинішньою вулицею Йомас. Тут завжди людно, стоять сувенірні лавки, знаходяться найгламурніші бутики та найпопулярніші кафе і ресторани. Щороку в липні мешканці відзначають традиційне свято вулиці Йомас, яке збирає коло себе тисячі відвідувачів.

Майже всі в Юрмалі, як і в Ризі, розмовляють російською, а для працівників сфери обслуговування це є чи не головна вимога. Основний потік туристів приїжджає з Росії, бо для них Юрмала дуже зручне місце відпочинку з декількох причин.

По-перше, це закордон, всі розуміють російську, а сервіс тут європейський.

По-друге, тут не дуже спекотно, а це великий плюс для людей у віці.

По-третє, Юрмала дешевша за європейські курорти. Хоча щодо останнього латвійці готові сперечатися. Рижанка Інга каже, Юрмала – стовідсотково туристичне місто.

«80% будинків тут або здаються в оренду, або належать росіянам. Лише невелика частина з них належить латвійцям. Найчастіше ці маєтки перейшли їм в спадок від бабусь та дідусів», – зауважує жінка.

Дійсно, більшою частиною дорогої нерухомості в Юрмалі володіють російські артисти, підприємці та чиновники. У місті є будинки і квартири Леоніда Ярмольника, Еммануїла Віторгана, Геннадія Хазанова, Михайла Задорнова, Андрія Васильєва, Михайла Осокіна, Філіпа Кіркорова. Ціни влітку тут важко назвати доступними, але є пропозиції і для середнього класу.

Важливою особливістю є те, що в Юрмалі заборонено будувати щось вище за сосни. Це велике щастя міста та його мешканців. Незважаючи на те, що всі будівлі сконструйовані в різних архітектурних стилях, все виглядає дуже гармонійно. Різнокольорові будинки з башточками, мезонінами, верандами, різьбою і вітражами просто вражають. Недарма Юрмалу називають “музеєм архітектури під відкритим небом”.

Це надзвичайне естетичне задоволення гуляти містом, розглядаючи ці “експонати”. Але треба бути обережними з власною цікавістю: усі ці будівлі – чиясь приватна власність.

Не менш визначною є пляжна культура міста, що формувалася протягом десятиріч. Зараз всі пляжі Юрмали відзначені блакитними прапорами – найвищим показником екологічності середовища.

Навіть після тригодинної прогулянки Юрмалою я не змогла визначитись, чи це місто в лісі чи ліс у місті. Лісосмуга тут набагато ширша, ніж будь-де в Латвії. Навіть якщо море неспокійне, дерева захищають від вітру і холоду.

Юрмала – ніби великий зачарований ліс зі своєю атмосферою та рівнем привітності. Ніхто не знає, які таємниці зберігає той чи інший маєток, але це місто так і змушує повертатися, щоб знову і знову вдихати цей неймовірний запах сосен та свіжого бризу.

Шепєлєва Анастасія