Сніг в Африці: чому варто відвідати країну берберів?

Статті

У Марокко їхати варто. Місцевий колорит африканської країни збиває з ніг так, що після подорожі неможливо швидко оговтатись. Це країна контрастів, яка не залишить байдужим нікого.


Марокко – мусульманська держава, у якій частинка європейських традицій дала арабській культурі нове дихання сучасного суспільства.

Від берегів Марокко до берегів Іспанії – 14 кілометрів через Гібралтар і територіальна близькість до Європи грає велику роль у розвитку суспільного устрою. Тут панує атмосфера автентичності. Але незважаючи на дотримання мусульманських традицій, Марокко – прогресивна африканська країна. Багатоженство тут дозволено, але чоловік, який має декількох дружин, повинен бути здатним їх всіх забезпечити. За словами марокканця Алі, мало хто зараз це може собі дозволити. Якщо раніше в родині було прийнято давати вищу освіту лише хлопчикам, то зараз батьки, які мають фінансову можливість, вивчають як синів, так і дочок. Найпрестижнішими професіями в країні вважаються архітектори, фармацевти, лікарі, інженери та будівельники. Вчитися їдуть закордон, зокрема у виші пострадянських країн, через помірну вартість. Але рівень неграмотності в країні на досить високому рівні.

Рабат – місто контрастів: біля маленької вбогої халупи може стояти величезний білосніжний палац. На парковках стоять Alfa Romeo, Porsche, Mercedes останніх моделей, а поруч з ними же грають маленькі діти. Середній клас суспільства в Марокко як такий несформований. Люди живуть або дуже багато, або знаходяться за межею бідності. Якщо йти вулицями Марракешу, Рабату можна побачити сильно покалічених і хворих людей, брудних маленьких дітей та вагітних жінок, які просять гроші. При чому роблять вони це досить в зухвалій та наполегливій формі. Але попри такі незрозумілі дикі особливості соціального життя, марокканці – щирий та гостинний народ. Для марокканця гість, який переступає поріг його оселі, стає найважливішою особою. Гостинність там на такому високому рівні, що господарі ладні віддати останнє, аби догодити гостю. Важливо, що це виховується з самого дитинства, тому така пошана гостя – від щирого серця.

Домовлятися про щось з марокканцями важко. Переважна більшість – релігійні люди і майже на всі питання в них одна відповідь – Іншалла, що означає «на все воля Аллаха!». Іноді вживається, як ввічлива відмова, у відповідь на питання чи прохання, яку важко або неможливо виконати. В арабських країнах вважається нечемним відмовляти, прямо кажучи «ні».

Траурним кольором в Марокко вважається білий. Марокканська вдова носить білий одяг протягом 40 днів після смерті чоловіка.

Марокко – це монархія. Забути про це складно. Портрети та фото короля Марокко – Мохаммеда VI висять усюди – в ріаді, кафе та навіть супермаркеті. Також його фото є на кожній банкноті.

У Марокко можна зустріти всі види наземного транспорту. Від іномарок і мопедів до возів з ослами і каретами з кіньми. Дорожній трафік – скажений. Незважаючи на це, багато водіїв не мають уявлення, що таке правила дорожнього руху. На пішохідних переходах водії абсолютно не помічають людей, а пішоходи – проїжджаючі машини. Люди переходять там, де їм заманеться. Навіть після української автомобільної культури це здається диким і незвичним.

На контрасті в Марокко навіть погода. Температура зростає та падає досить різко. Для країни звичайний добовий перепад температури становить приблизно 20 градусів за Цельсієм. В листопаді зранку і ввечері близько +10 градусів, а вже опівдні – +30 і яскраве зовсім літнє сонце. Температура вдень і вночі значно різниться через близькість країни до Сахари. Більш того, сніг в Марокко – звичайна справа. В передгірних районах країни взимку снігом нікого не здивуєш. Місцеве населення ліпить сніговики не гірше за українців. А цієї зими в країні вперше за 50 років випав сніг.

У Марокко добре розвинена туристична галузь. Країна привертає, як любителів активного відпочинку, так і тих, хто любить повалятись на сонечку. Є багато доступних і популярних гірськолижних курортів. Найкращим часом для відпочинку вважаються січень і лютий. Касабланка, Агадір, Асил, Лараш – всесвітньо визнані пляжні курорти. Гори і пустелі Марокко – ідеальне місце для охочих відпочити від натовпів туристів, що наповнюють великі міста. Ця країна – для любителів прогулянок і походів. Хребти Атласу привертають численних любителів пішого туризму. Підйом навіть на найвищу вершину Північної Африки – Джебель-Тубкаль під силу людям, які не мають спеціальної підготовки. В горах діють два найкрасивіших національні парки. Сафара також заслуговує на те, щоб її досліджувати або на джипі, або верхи на верблюді.

Марокканська кухня не дарма вважається однією з кращих в світі. Різноманіть страв вражає – усі види морської риби, баранина, яловичина, курка, верблюжатина, кускус, тушковані овочі та незвичні салати. В країні – своя чайна культура. Марокканський чай відрізняється специфічним присмаком – це солодкий м’ятний чай, що готується із зеленого чаю зі свіжою м’ятою і великою кількістю цукру. Метод подання чаю в закладах – це своєрідна вистава. На традиційному обіді не заведено подавати на стіл столові прилади й усе належить їсти за допомогою великого, вказівного і середнього пальців правої руки. У країні прийнято першими подавати страви дівчатам та жінкам і тільки після них – чоловікам.

Столиця Марокко Рабат – адміністративне місто. Тут знаходяться різноманітні бізнес-центри, посольства іноземних країн та офісі. Для того щоб відчути автентичність Марокко, треба їхати до Марракешу. Джемаа-ель-Фна – торгова площа Марракеша оживає з приходом сутінків. Атмосфера – незабутня. Це місце кишить величезною кількістю різних людей: музиками, торговцями, фокусниками, туристами та мілкими грабіжниками. Надзвичайно колоритно виглядають старі, сварливі рознощики води, спритні заклинателі змій та виконавці Андалусіїської музики. Танцюристи, боксери, оповідачі, барабанщики, приборкувачі змій – всі борються за увагу численних глядачів.

Тож, їдьте в Марокко. За тим, щоб черговий раз нагадати самому собі, що всі люди різні. За виходом із зони комфорту, місцевим колоритом, несхожою і новою архітектурою. За цікавими знайомствами і відчуттям близькості до іншої культури. За кількістю різних, смачно приготованих, видів м’яса і риби, за вежами оливок, аргановою олією, марокканським чаєм і насиченими сонцям фруктами. Головне – за розширенням власних кордонів.

Шепєлєва Анастасія