Тбілісі очима захопленого туриста

Найкраща пора для подорожування у Тбілісі звичайно ж у «сезон», але, якщо кишеня лише наполовину повна, то прислухайтеся до наших порад. Як заощадити гроші, та не змарнувати емоції? Яскравий вік-енд у Тбілісі одним холодним листопадом.


Авіаквитки найбільш дешеві у листопаді. Осіння прохолода не має вас лякати, оскільки у Грузії у цей час 13-15 градусів тепла, а от носовими хустинками, капелюхами та засобами першої необхідності варто запастися з дому, оскільки 1 Ларі – це більше ніж 10 гривень.

Нам пощастило потрапити до Грузії на свято і відчути на собі славетну гостинність грузинської нації. 23 листопада – найбільше грузинське свято, День святого Георга, або ж Георгоба. Святий Георгій – найбільш шанований святий у Грузії. Лише у Тбілісі нараховується близько 20 храмів названих на честь Георгія. А саме свято відзначається двічі на рік: 23 листопада і 6 травня. Свято Георгоба – офіційний вихідний. Зранку у кожній церкві справляється служба, на обід всі збираються у сімейному колі, а ввечері зі численнми друзями.

Житло:

Фешенебельний готель — гроші на вітер. Найбільшу естетичну сатисфакцію вдасться отримати, лише оселившись у старому місті, в одному зі вікових будинків, які ховають у собі таємницю грузинського побуту та предковічної культури. Майже всі будинки у кварталі старого міста є готелями та хостелами, які належать локальному сімейному бізнесу. А отже, ви отримаєте знайомство з однією грузинською сім’єю, гарантовані сніданки у найкращих місцевих традиціях: обов’язково з чорним грузинським чаєм та свіжою бринзою, а також неповторний будинок, з його складними житловими тунелями й незабутнім фасадом, завдяки якому ви ніколи не загубитеся, блукаючи вузькими мальовничими вулицями.
Також пріоритет старого міста замість сучасних житлових районів полягає у тому, що грузинські багатоповерхівки оснащені платними ліфтами, поки ви не кинете монету в 1 або 2 ларі, ліфт не зрушить з місця.

Транспорт:

У будь-якому транспорті, у Тбілісі розраховуються спеціальними картками, є окремі картки для автобусів і окремі для метро, фунікулеру і канатної дороги. Зважаючи на те, що Тбілісі – це місто, яке компактно розкинулося між гір, краще розвідувати його пішки, лише з інтересу варто скористатися фунікулером та метро. Цікавий факт, що метро у Тбілісі рухається не лініями, як в Україні, а окремими маршрутами, тому треба бути максимально уважним, обираючи потяг. Також варто зауважити, що грузинська молодь вже давно не користується російською мовою і тому зможе вам допомогти лише англійською або рідною грузинською, тільки покоління радянського союзу зможе вас направити у необхідну сторону російською мовою. Хоча статистика туристичних потоків у Грузії свідчить, що левова частка туристів прибувають з країн СНД. 1,39 млн туристів у 2017 році прибули з Росії, трохи більше з Вірменії (1,71 млн) та Азербайджану (1,69 млн) і близько 160 тис. туристів з України, що на 13% більше ніж минулими роками.

Прогулянки з комфортом

Надто, налаштовує на прогулянку містом і наявність яток зі соком свіжо вичавлених гранатів та грейпфрутів. На ваших очах, симпатична жіночка, з неочікувано дужими руками, приготує у химерному приладі найкращий напій у вашому житті. Щодо поціновувачів кави, ситуація лежить у дещо іншому ракурсі. Якщо ви звикли у Києві брати каву «на ходу», з численних кав’ярень на винос та кавових машин, то вас чекатиме розчарування. У Тбілісі, лише кілька закладів зі смачнезним лате макіато чи гірким рістретто «з собою», проте є багато продуктових магазинів, де можна придбати пакетовану каву з собою за 2 -3 ларі. Цікаво, що більшість продуктових магазинів у Тбілісі це зовсім не супер- чи міні-маркети як в Україні, і це ще один факт, який заглиблює вас у зовсім іншу культуру.

Блукаючи містом, не гріх заглядати у відчинені під’їзди столітніх будинків, вас здивують фрески та розкішні відцикльовані дерев’яні сходи, Атланти, що тримають різьблені балкони наче небокрай, та дивовижні орнаменти еклектики культур і стилів.

Фланіруючи містом, можна зустріти як арабські мотиви плавно розтікаються балконами, перетворюючись у європейський класицизм із натуралістичною ліпниною Арт-Нуво, що зникає за блиском футуристичних новобудов. Крокуючи містом, кожен поворот досвідченому туристові нагадуватиме вулиці з його подорожей. Камінний міст, що лежить над річкою Мткварі схожий на мости над французькою Сеною. А будинки у підніжжя Нарікали відправляють вас у нетрі Туреччини.

Тифліс полюбляють саме за його строкату архітектуру. Всі новобудови намагаються створити химерними та цікавими, все це аби втекти від сірості камінних джунглів, набудованих у 1960-1980-х роках. Колись привабливі житлові будинки у стилі радянського конструктивізму з відкритими дванадцятиметровими балконами, виявилися не такими зручними, як їх задумали проектувальники, тому «місто балконів» почало замуровувати їх у цеглу, що створило свій трохи неохайний вигляд місту. Однак тепер, ситуація докорінно змінюється, як знак цих змін, над Мткварі розлігся скляний міст Миру, що сполучує старе і нове місто у Тбілісі. Будинок Юстиції, МВС, прокуратура, парк Ріке з його скляними трубами — спосіб потрапити в майбутнє вже сьогодні.
Якщо ніжки здатні йти й на інші подвиги, то не оминіть природу Тифлісу, вас здивує гущина бамбукового гаю в Ботанічному саду, кількість природних водоспадів, розміри кущів лаванди і рододендрони. Кожен закуток саду відтворює природу найдивовижніших кліматів світу. А виїзд за межі Тбілісі можна організовувати з наметами, аби поріднитися з тутешніми ландшафтами. Мцхета, Джварі, Боржомі й Ахалцихе й теплі тури до винарень Бодбє й Сигнагі чекають на вас.

Якщо екстрим канатної дороги й скель Нарікали приваблюють вашу душу, так само як повільні прогулянки містом, ви бажаєте вивчити історію архітектури на прикладах, або розважатися на численних платформах з тутешньою молоддю, чи зіграти в доміно в прибережному парку та попаритись в громадській лазні з місцевими — то це місто захлисне вас у вир яскравих емоцій на все життя.

Ярослава Сахневич