З чим у вас асоціюється Румунія? Із Замком Дракули? Із найпомпезнішим і найважчим Парламентом? А як відреагуєте, якщо я скажу, що шосе також може бути красивою туристичною локацією? Тож сьогодні я розповім Вам про найкращу дорогу світу за версією телепрограми «Top Gear» — про Трансфагараш.
Як дістатися?
Потрапити на живописну трасу можна кількома способами: літаком або автобусом з Києва до Бухаресту або Брашова, де взяти авто в оренду і доїхати до Трансфагарашу; для сміливців – ризикнути і поїхати автостопом. Проте найбільш комфортним транспортом буде власне авто. Якщо все ж вирішите обрати авіапереліт, тоді, щоб зекономити, раджу придбати квитки за кілька місяців до подорожі. Орендувати готель, квартиру або ж хостел можна як у Брашові, так і в Бухаресті. На території самого Трансфагарашу є лише два готелі.
Дорога, що виросла серед гір
Трансфагарашське шосе називають «дорогою в хмари», адже максимальна висота, на якій побудована траса, трохи нижча української Говерли – 2034 м. Тут навіть у липні можна побачити залишки снігу, тому дорога відкрита лише в теплу пору року з початку липня до кінця жовтня. У темну пору доби потрапити сюди неможливо, тому що проїзд дозволено лише у світлий час з 8:00 до 20:00. У заборонений час дорогу перекривають бетонними плитами, тож врахуйте це при плануванні подорожі.
Початок шосе розташований у місті Пітешті, а кінець у Арпашу-де-Жос. Загальна протяжність цієї траси 90 км. І промчати весь шлях за годину, повірте мені, Ви не зможете, адже говорять, що крутих поворотів тут дуже багато, ледь не кожні 200 метрів. Тож за таких оьбставин середня швидкість Вашого авто не має перевищувати 40 км/год.
Кажуть, що траса Трансфагараш вражає своїми неперевершеними краєвидами. Люди, які тут були, захоплено описують зелень Карпатських гір і, ніби намальований, серпантин. Цікаво те, що навіть тут є невеликі будиночки, поблизу яких випасають худобу. Немало води протікає поблизу дороги: то джерельця, то гірська річка, то цілі водоспади. До речі, про водоспад: Биля — одна із перлин цього місця.
До чого тут диктатор?
Трансфагарашське шосе наказав побудувати румунський диктатор Ніколае Чаушеску. Нібито, він злякався за свій режим після нападу на Чехословаччину у 1968 році. Траса мала з’єднати південну Румунію і Трансільванію, між якими були глухі гори. Ця дорога мала стати стратегічним об’єктом: в разі війни нею швидко могла просуватися румунська армія. Дорогу будували військові. Люди йшли на таку тяжку роботу лише через високу зарплатню. Щодня робітникам доводилося підривати гірську породу динамітом і вивозити каміння. Ніхто не замислювався про небезпечність праці. Лише за офіційними даними на будівництві загинули 40 людей. Грошових ресурсів теж було витрачено немало: одного тільки динаміту знадобилося 6000 тонн.
Трансфагараш відкрили в 1974 році, але роботи з удосконалення вели й після відкриття. До прикладу, після будівництва трасу здали лише з однією смугою. А коли шосе надали статусу національної дороги довелося добудовувати ще одну смугу для руху.
Поради мандрівникам:
- Візьміть із собою теплий одяг, інакше за всю поїздку не зможете вийти з машини, щоб насолодитися гірськими пейзажами.
- Робіть зупинки кожні 10 хвилин поїздки: так вдасться роздивитися гірський серпантин з усіх сторін.
- Візьміть із собою термос з гарячим чаєм та кілька круасанів, аби влаштувати надихаючий пікнік на свіжому повітрі.
- Нікуди не поспішайте.
- Не повертайтеся на півдороги, проїдьте всю трасу повністю – в кінці чекає неймовірна краса: озеро й гребля Відрару. Обіцяємо прекрасні світлини!
Що тут є, окрім дороги?
На висоті 2034 метри розташована ще одна перлина Трансфагарашу – льодовикове озеро Балеа, поблизу якого Чаушеску планував масштабне будівництво комплексу для зимового спорту з лижною трасою довшою за 100 км, природними ковзанками й готелями. Але проект призупинився через відсутність коштів.
У літню пору біля озера Балеа багатолюдно, позаяк тут можна смачно поїсти страв національної кухні: кашкавал (твердий сир), урс (мамалиґа, начинена бринзою і запечена на вогні), мітетеї (ковбаски з кількох видів м’яса), нівеч (м’ясне рагу з овочами).
Залишитися біля цього озера на ніч можна у готелі «Vila Paltinu» або «Pensiunea Balea Lac». У період найбільшої туристичної активності, житло біля озера Балеа слід бронювати заздалегідь, адже охочих провести кілька днів в горах чимало.
Варто проїхати від озера Балеа на 50 км. Опиняєшся поблизу штучного озера й греблі Відрару. Сама водойма, з усіх боків оточена горами, дуже велика: її площа становить 870 гектарів, а довжина – 28 км. Від таких краєвидів перехоплює дух! Гребля також виглядає дуже масштабно, її висота 166 метрів. На глибині 104 м розташована електростанція та підземні тунелі. При будівництві Відрару не було жодних грошових обмежень. Проте, тут не все так весело. Аби це все побудувати, довелося затопити два селища, а людей переселити.
Їхати, чи залишитися вдома?
Однозначно їдьте! Тільки не забудьте все спланувати на теплу пору року, коли Трансфагарашське шосе відкрите. Говорять, що відстань до таких неперевершених краєвидів долається дуже легко, але будьте готові, що доведеться робити багато зупинок для того, аби зробити гарні світлини в крутій локації!
Діана Яцентюк
Головне фото: cheapesttrip.info
