Відень — місто багатства й імператорської розкоші. Столиця Габсбургів може похвалитися не одним палацом і не одним музеєм, але є серед них усіх особливий. Це Художньо-історичний музей, або Музей історії мистецтва. Це — скарби Габсбургів, подаровані їм історією та статусом.
Художньо-історичний музей у Відні — це один із найбільших музеїв світу, найбільший серед художніх музеїв Австрії, у якому зберігаються численні скарби західноєвропейського мистецтва та деякі артефакти Близького Сходу та Стародавнього Єгипту. Усі ці незліченні твори мистецтва й історичні артефакти колись належали одній єдиній родині. Музейною експозицією багатства імператорського двору Габсбургів стали 1891 року. У той час не один європейський правитель вирішив показати велич своїх статків світові, створивши окремий музей для своїх скарбів. Вирішив не відставати й тогочасний імператор Австрії Франц Йозеф.
Один із близнюків
Для колекції Габсбургів не вистачило одного музею, тож навпроти художньо-історичного архітектор Готфрід Земпер звів аналогічну будівлю під природничо-історичний музей. Дві будівлі належать до одного архітектурного ансамблю на площі Марії-Терезії з монументом цій відомій австрійській імператриці. Музеї виконані в стилі еклектичного необароко, популярного в той час. До того ж вся ця вишуканість і пишність архітектури підкреслювали імператорську велич Габсбургів.
Де шукати скарби імперії?
До площі Марії-Терезії найкраще дістатися на метро, доїхавши до станції Volkstheater. Разова поїздка підземкою у Відні коштує €2,40. Також можна скористатися трамваями на маршрутах № 1, 2, 46, 49, які зупиняються неподалік від художньо-історичного музею. Поїздка віденським трамваєм обійдеться в €2,60, якщо купуватимете квитки у водія, а взагалі в місті діє єдиний квиток на міський транспорт, тобто метро, трамваї й автобуси. Якщо ви живете не надто далеко від центру, за кілька кварталів, то краще дійти пішки. Це займе від півгодини до години часу, але зекономить гроші в дорогому Відні та дозволить побачити ще багато цікавого на вулицях, доки ви йтимете до музею.
Ласкаво просимо в розкіш
Вхід до музею коштує €16, і це, начебто, дорого, але після відвідин ви зрозумієте: рівень музею, доступність і багатство експозицій варті цих коштів. До того ж у музеї часто проходять виставки, які коштують удвічі дорожче.
Перший крок у вестибюль — і важко сфокусуватися на чомусь одному. Інтер’єр вражає деталізацією та розкішшю. Спочатку погляд приковують парадні сходи, але їх раджу залишити на другу частину музею, коли пройдете всі експозиції на нижньому поверсі. У вестибюлі можна взяти карту музею з коротким описом колекцій і деяких експонатів, а також аудіогід. Перша експозиція — єгипетсько-орієнтальна колекція. З першого залу вас зустрічають десятки артефактів Древнього Єгипту: масивні гробниці, саркофаги, прикраси, сакральні предмети, побутові речі, фрагменти статуй і справжнісінькі мумії. До того ж кожен зали більшою чи меншою мірою стилізований під епоху, пам’ятки якої там представлені. Габсбурги мали у своїй колекції й кілька артефактів із Вавилону й Межиріччя.
Досить плавно й непомітно єгипетсько-орієнтальна колекція переходить в античне зібрання. Дуже вдало, адже й саме античне мистецтво брало за зразок на перших етапах свого розвитку саме єгипетські зразки. Від залу до залу можна простежити, як від абсолютно статичних монументальних статуй античні майстри перейшли до мистецтва, яке вловлювало кожен рух. І хоча до більшості експонатів доступ необмежений і підійти можна просто впритул, торкатися всіх цих давньогрецьких богів і героїв не можна, як і в будь-якому музеї. Окремої уваги заслуговує колекція давньогрецької кераміки, адже вся вона в майже ідеальному стані. У межах античної експозиції можна й не помітити, де закінчується Давня Греція і де вона передає свої здобутки Давньому Риму.
Нижній поверх музею розділений експозиціями рівно навпіл. І рівно половину займає Кунсткамера. Це й справді “кабінет цікавих, рідкісних речей”, адже віденська Кунсткамера зі своїми ювелірними виробами, гобеленами, посудом із дорогих металів і дорогоцінного каміння, бронзовими виробами та речами зі слонової кістки належить до найбагатших колекцій світу. 21 зал і в кожному — десятки вітрин із коштовними предметами, деяким із яких більше, ніж півтори тисячі років. Багато відвідувачів витрачають левову частку часу саме в Кунсткамері.
Після того, як ви подолаєте в усіх значеннях слова монументальні парадні сходи, розписувати які допомагав юний Густав Клімт, потрапите в живописну колекцію. Половину її займає нідерландський, фламандський та німецький живопис 15-17 століття. Саме тут зібрано найбільшу у світі колекцію робіт Пітера Брейгеля Старшого, у тому числі й легендарну “Вавилонську вежу”. Окрім нього Габсбурги мали й роботи Дюрера, Рафаеля, Рубенса, Рембрандта, Тиціана, Веласкеса та інших. У залах цієї експозиції виникає відчуття причетності до чогось великого, адже перед тобою на відстані витягнутої руки — шедеври образотворчого мистецтва, а ти можеш бачити мазки, зроблені руками великих майстрів Відродження.
На верхній поверх багато відвідувачів уже й не йдуть, бо після стількох залів починаєш відчувати втому. Але на найвищому поверсі є на що подивитися, адже там розміщена нумізматична колекція, в якій більше півмільйона експонатів, що робить її однією з п‘яти найбільших світових колекцій монет.
А що далі?
А далі, після всіх експозицій, відвідувачі йдуть купувати сувеніри. Їх музей пропонує дуже багато на будь-який смак і гаманець: магніти, листівки з репродукціями картин із колекції музею, одяг, іграшки і великі книжки про мистецтво чи альбоми з репродукціями.
І після більше ніж тридцяти залів і сувенірів ви можете посидіти й замовити каву із “Захером” у кафетерії. Йому, до речі, виділили, на мій скромний смак, найкрасивіше місце в усій будівлі — просто під куполом.
Із музею більшість виходить утомленою. Туди рідко ходять “для галочки”, у музей приходять із чітким розумінням, що там можна побачити. Особисто я витратила на нього більше п’яти годин, і це без нумізматичної колекції. Тому варто виділити на художньо-історичний музей принаймні пів дня, щоб він став одним із найяскравіших вражень від імператорського Відня.
Юлія Ткаченко
Головне фото: cestee.com.ua
