Албанія: країна орлів та моря

Питання про проведення beach vacations із року в рік стає актуальним для всіх, хто любить мандрувати саме для курортного відпочинку. Важливо врахувати все: співвідношення «ціна – якість», особливості клімату, умови проживання та наявність якихось екскурсій — щоб хоча б трохи, але урізноманітнити пляжні дні. І поки натовпи туристів вирушають у давно вже знайомі Туреччину та Єгипет, для охочих на нові враження та відкриття знайдеться більш цікавий варіант: оригінальна та поки ще незнайома балканська країна — Албанія. Як виявилося, ця країна зберегла для туристів багато сюрпризів та несподіванок.

Перш за все рекомендуємо дізнатися, чого варто очікувати від нової, нетипової країни. Албанія — маленька держава, розташована на березі Середземного моря (а саме Іонічного та Адріатичного морів). Рельєф переважно гірський, клімат вологий та теплий. Крім того, Албанія — країна-член НАТО і, в найближчому майбутньому, одна з країн ЄС. З Україною має безвізовий режим. Основна валюта — леки. Державна мова албанська, але англійську, як і грецьку та італійську, тут теж розуміють.

Загальне враження

Албанія — дійсно гірська країна, бо гори тут видно всюди і постійно. Здавалося б, основне скупчення міст і поселень тоді має бути в нечисленних долинах, але це не так: албанці освоїли всі височини і саме там розташували свої будинки, готелі та навіть деякі фабрики. А рівнинна частина з родючим ґрунтом залишилася для землеробства, яке завжди було й залишається визначним напрямом роботи для місцевих жителів. Тут вирощують виноград, пшеницю, картоплю, кукурудзу, фрукти (персики, груші, яблука), дині, кавуни і все те, що можна виростити. Албанці живуть та виживають за рахунок сільськогосподарського промислу: виготовляють біле та червоне домашнє вино зі свого винограду, вирощують рибу в морі поблизу узбережжя, розводять овець, кіз, корів і готують приголомшливі продукти з їхнього молока: сири фету та бринзу, різноманітні кефіри та йогурти, масло, ковбаси, печуть хліб та іншу випічку.

Албанські дороги повністю пристосовані до умов рельєфу. Проїжджа частина досить вузька, багато серпантинів, але жодної ями, жодної вади в асфальті. До того ж, поліція у країні працює із завидною впертістю, а штрафи відрізняються досить крупними розмірами — тому водіям слід дотримуватися правил дорожнього руху.

Однак не можна назвати Албанію країною мегаполісів і курортів, тому що тут ця стезя тільки починає активно розвиватися. У всіх містах йде 1000 і 1 будівництво готелів, ресторанів, торгівельно-розважальних комплексів та баз відпочинку. Можливо, прогрес міг би йти швидше, але раніше у країні були серйозні проблеми з корупцією і зараз боротьба проти незаконного розкрадання майна та грошей лише набуває масштабу. Це трохи відбивається на реаліях життя у Албанії, але для туриста умови повністю задовільні.

По-справжньому вразить Вас і населення країни. Албанці — дуже працьовитий, доброзичливий і гостинний народ. Вони прості, емоційні майже як італійці, але завжди допоможуть, підкажуть, усміхнуться і навіть комплімент албанською або ламаною англійською скажуть. Персонал складається переважно з молоді або з тих дорослих, які володіють іншими іноземними мовами на високому рівні. Ніяких труднощів у розумінні не виникне, якщо Ви попросите щось замінити, принести або, навпаки, не приносити більше — Ваші прохання поважатимуть і виконуватимуть.
Але що дійсно запам’ятається, так це приголомшливі види: гори, ліси, поля, трохи висохлі на літо гірські річки, озера – суцільна краса. Албанці люблять природу навколо себе, захоплюються красою Батьківщини та пишаються нею. До речі, народ називає свою країну Шкіперією — країною орлів. На прапорі і гербі Албанії зображений чорний двоголовий орел на червоному тлі. Досить епічно та, безумовно, вражаюче.

Саранда

Місто Саранда фактично спускається з гори до Іонічного моря. Інфраструктура досить проста: з міського транспорту до центру ходить один, іноді два автобуси без чіткого розкладу. Ціна за проїзд – 50 лек.
Дороги хороші, тротуари просто огидні — або занадто вузькі, і люди йдуть один за одним довгим ланцюжком, або асфальт якийсь поламаний, або навіть діжки з деревами розташовані посеред цієї вузенької стежки. І це, безсумнівно, мінус, який може зіпсувати враження від прогулянок містечком – малим, але досить красивим. У Саранді є набережна, красива і мармурова, але починається вона в центрі і йде не вздовж усього узбережжя — охоплює порт, міський пляж, багато ресторанчиків і ринок сувенірів.

Саранда чарівна, затишна і дуже спокійна. Люди приїжджають відпочивати, а не у пошуках чергової пригоди на чинні місця — для відривних вечірок та більш молодіжного відпочинку радше їхати до Ксамілю (де, до речі, є піщані пляжі), Вльору або навіть залишатися у Тирані — більш підготовленому до активного відпочинку місті. А у Саранді можна повалятися на пляжі, прогулятися по набережній, щодня відкривати для себе нові ресторани та кафе – повна свобода дій. Валюту зручно міняти і в обмінниках, і у банках (працюють до 15:30), і в самих магазинах, тільки курс там, зазвичай, менш вигідний.

Продукти та харчування

Ціни нижчі, ніж в Україні, а якість більшості продуктів значно вища. Крім того, у Албанії продається багато цікавих (але, щиро кажучи, не найкорисніших) напоїв на зразок Cola Zero, Fanta Exotic, Nescafe Cold Coffee, Ivi, Orange Soda, що теж можна спробувати. Можна спокійно купити два види хліба (чорний і білий), сири та молочні продукти (але не забудьте уточнити, з молока якої тварини вони зроблені!), оливкову олію, оцет, сосиски, балик. Такий набір продуктів коштуватиме на 200—300 гривень дешевше, ніж в Україні. І майже все — продукти національного виробництва.

Тепер поговоримо про кафе і ресторани. У кожному готелі є такий заклад, а то і два. У центрі ціни на 200-300 лек вищі, ніж у інших районах. Вибір страв майже всюди однаковий. Насамперед, звичайно, морепродукти. Основних риб дві: сібас (він же Sea Bass, він же Levrek) і дорадо (Gilthead або Sparus). Їх готують на грилі і подають з печеними овочами та картоплею фрі. Крім цього, велике розмаїття страв з мідій (мідії на грилі, соте, саганакі), креветок, кальмарів і восьминогів. Перелік із салатів вкрай простий: сільський або грецький салат, мікс салатів, зелений салат, салат з морепродуктів. Великий вибір спагеті і пасти, є кілька видів різотто. Із напоїв можна взяти албанське пиво (існує десь 5-6 видів), домашнє біле або червоне вино (або не домашнє, італійське, але воно набагато дорожче), каву, солодкі напої. Коктейлі з алкоголем або без тут готують тільки у коктейль-барах. Кожен заклад дуже атмосферний, затишний, комфортний. Ситна вечеря на родину з трьох людей обійдеться приблизно у 600 лек.

Розваги: куди піти і що подивитися

Розважальних центрів у Саранді, та й в Албанії у цілому, не так вже й багато. Є музей мистецтва, але він мізерно малий. Албанія — ще зовсім молода країна. З культурно-історичних аспектів тут вражає тільки епоха античності і, звичайно, період з 1944 по 1992 рік — час диктатури Енвера Ходжі. Якщо останній період в пам’ятному плані відзначився великою кількістю бункерів (більше 700 тисяч) «від війни», які до сьогодні стоять в найнесподіваніших місцях країни, то саме на античний період історії албанських земель я раджу звернути увагу. Для цього туристам варто вирушити до національного археологічного музею-заповідника Бутринті. Вхід для туристів коштує 700 лек, але це того варте. Приголомшливе стародавнє місто, величезна територія, яка охоплює періоди Бронзової і Залізної доби, Стародавньої Греції, Стародавнього і Пізнього Риму, Візантії та ближчих до нас часів. Розкопки дійсно вражають, а на те, щоб обійти цей парк, Вам знадобиться майже цілий день. Для тих, кому цікаво зануритися в історію парку ще глибше, можна замовити екскурсію або гіда.

Найбільш пам’ятним місцем саме у Саранді стане ресторан SeaSide Artist Terrace Bar Restaurant, розташований на даху одного з готелів. Якщо Ви плануєте повечеряти тут, то не полінуйтеся заздалегідь забронювати столик з видом на море — інакше на вас може не вистачити місця або дикої риби, яку співробітники ресторану вирощують неподалік від готелю. Заклад приємно вразить декором, якістю, різноманітністю страв та високим рівнем обслуговування.

Підсумки

Шкіперія залишить багато приємних спогадів та виправдає всі Ваші сподівання. Та чи стане така країна новим destination для родинного відпочинку?

Відповідь на це питання дасть Катерина Задорожня — мандрівниця зі стажем. Катя — палка прихильниця курортного відпочинку, тому з радістю поділилася своїми враженнями після подорожі Албанією, яку вона відвідала вже тричі: «Я нечасто мандрую з батьками, але родинна літня подорож — це хороша традиція, привід зібратися разом. Коли ми їхали до Албанії вперше, нас було четверо: батьки, я та моя старша сестра. Чесно кажучи, сумнівалася, чи буде відпочинок у Албанії, зовсім невідомій мені на той час країні, таким же яскравим та драйвовим, яким він був у Туреччині або Єгипті. І він не був — але мені все одно дуже сподобалося. Маючи досвід подібних мандрівок, можу впевнено сказати, що зазвичай найбільше дратують несамовиті натовпи людей. Вони створюють дискомфорт. У Албанії туристи є, але вони якісь спокійні, тому відпочивати було досить комфортно та спокійно. А таку природу не знайдеш ніде. Також відчувається, що країна тільки-тільки вийшла на новий рівень свого історичного розвитку. Всюди все нове: меблі у кімнатах, вивіски на магазинах та навіть елементарно самі готелі — все виросло буквально за кілька років. На жаль, албанці ще не навчилися тому культу чистоти, який вже багато років панує у багатьох інших європейських країнах. Але це все попереду. І, незважаючи на такі дрібниці, я можу впевнено рекомендувати Албанію як країну для гарного родинного літнього відпочинку».

Марія Богатікова