Місто на семи пагорбах

«Найпрекрасніше місто – те, де людина щаслива», – слова відомі шанувальникам Ремарка. Вони з роману «Ніч у Лісабоні». І саме про це місто ми поговоримо сьогодні.

«При світлі сонця в Лісабоні є щось наївно-театральне, привабливе і чаклунське. Зате вночі він перетворюється на смутну казку про місто, яке всіма своїми терасами і вогнями спускається до моря, немов святково вбрана жінка, що схилилася до свого коханого, який потонув у мороці». Щось таке чарівне й водночас до кінця незвідане описує Ремарк. Про які такі дні й ночі говорить важко зрозуміти, поки сам не відвідаєш це місто. Воно сповнене красою, історичністю й загадковістю.

У Лісабоні немає великої кількості модних магазинів, немає там і визначних пам’яток архітектури. Але воно чіпляє. Чіпляє раз і назавжди. Перша порада – гуляйте! Якомога більше і якомога довше. Взувайте зручне взуття, бо місто побудоване на пагорбах, а дорога вкрита бруківкою. Час від часу можна заходити у кав’ярні перекусити й випити легендарної жинжи – традиційний вишневий лікер. Як тільки підзарядите шлунок, рухайтесь далі. Насолоджуйтеся будинками, дах яких вкритий червоною черепицею, та азулежу – плитка, що є справжнім витвором мистецтва.

Лісабон потішить Вас приємними цінами

Адже в цьому місті вони на 10-20% нижчі ніж, наприклад, у Римі чи Парижі. Проїзд у метро коштує €1,45. Працює з 6:30 до 1:00. Якщо Ви прилетите вночі, то можна скористатися послугами таксі. До центру Ви зможете доїхати за €15. Добовий квиток на громадський транспорт у Лісабоні коштує 6,15 €. У вартість входять необмежені поїздки на метро, автобусах і трамваях. Ночівля зі сніданком в хорошому хостелі може обійтися в €22, а обід у недорогому ресторані забере з гаманця близько €8.

Є в Лісабоні своя Тріумфальна арка

Її почали будувати ще в 1755 році після землетрусу, але через певні обставини закінчили лише в 1875 році. Над її створенням працювали декілька скульпторів. Вони хотіли показати незламність португальського народу перед природними стихіями. Вдалося їм це чи ні – сказати важко, поки не побачите цю арку на власні очі. Вона складається з 6 колон висотою 11 метрів, зверху обладнаний оглядовий майданчик. Біля арки встановлені скульптури Васко да Гамі, маркізу Помбалу, Віріату та Нуно Алвареш Перейра. Вони є гордістю для своєї країни й ба більше – цілого світу. Васко да Гама відкрив морський шлях із Західної Європи до Індії. Значення маркіза Помбала для Португалії порівнюють зі значенням Петра І для Росії. Він відновив країну після катастрофічного землетрусу. Саме він задумав будівництво Тріумфальної арки. У той час якраз відбудовували місто після вищезгаданого землетрусу. Її будівництво розпочалось лише через 20 років. Проте мріям маркіза не судилося втілитися в життя. До правління прийшла Дона Марія І і звільнила його. Усі проекти було знищено, усе, що не встигли добудувати ⸺ зруйновано. Іменем маркіза Помбала названа ще й найголовніша площа Лісабона. Для португальців він є справжнім героєм. Віріат був ватажком племені лузітан проти Римської імперії. А Нуну Алвареш Перейра відігав важливу роль в утвердженні незалежності Португалії від Кастилії.

Також варто відвідати монастир Жеронімуш

Адже він входить до семи чудес Португалії й перебуває під охороною ЮНЕСКО як пам’ятник Всесвітньої спадщини людства з 1983 року. Католицький монастир символізує епоху Великих географічних відкриттів. Саме в ньому молився Васко да Гама перед тим, як вирушав до Індії. Там він і похований.

«Особисто для мене Лісабон став справжнім приокеанським відкриттям. До подорожі туди я думала, що це тільки історичне старе місто, яке має величну архітектуру та безліч пам’яток. А в момент перебування я зрозуміла, що це місто має і драйвові ночі. У старій столиці є Pink Street ⸺ рожева вулиця, яка з усіх сторін має найрізноманітніші заклади: від звичайного пабу до рок-клубу або джазової вечірки. А ще варто проїхатись маршрутом 28 трамвая. Це місто захоплює з першого погляду та закарбовує назавжди в пам’яті ці щасливі дні», – розповідає про свої враження від міста Анастасія Вознюк, студентка Інституту журналістики.

Про 28 трамвай говорять ледь не всі відвідувачі Лісабона

Чим він такий особливий? Та принаймні тим, що трамваї компанії Remodelado, дизайн яких був розроблений ще в 1930-их, уже самі по собі є пам’ятками. Крім того, маршрут пролягає через усі найвизначніші історичні місця столиці Португалії. Трамвай стартує від Martin Moniz. Під час поїздки можна з вікна побачити більшість пам’яток Лісабона: замок святого Георгія, оглядовий майданчик Санта Лузія, Кафедральний собор Лісабона, Площа Комерції, вулицю Аугушту з Тріумфальною аркою, будівля португальського Парламенту, площа Шиаду, площа Камоенса і березні Моніж та багато іншого. Найкраще вирушати в поїздку вдень, бо ввечері Вам навряд чи пощастить зайняти місце біля вікна.

Кажуть, краще один раз побачити ніж сто разів почути. Можна прочитати безліч книг, у яких описуватимуться вузенькі вулички, жинжа, трамваї й Атлантичний океан. А потім приїхати до Лісабона й зрозуміти: це зовсім не так, як я собі уявляла. Це в рази краще й красивіше. Так, Лісабон не славиться такими визначними пам’ятками, як Італія – Пізанською вежею, а Франція ⸺ Ейфелевою башнею. Немає у Лісабоні якихось загальновідомих страв, як в Італії – паста, а у Франції – круасани. Але це місто теж закохує й дивує. Потугальці ведуть меланхолійний спосіб життя, їм вдається якимось дивним чином отримувати від цього насолоду. Тому не сподівайтесь побачити там усміхнених людей. Але й не поспішайте називати їх диваками чи злюками. Натомість спробуйте зрозуміти, у чому суть їхньої меланхолії. До Португалії їдуть ще й для того, щоб відчути себе на краю світу. От стоїш біля найзахіднішого мису Європи і розумієш – за твоєю спиною цілий континент, а перед тобою лише безкраїй Атлантичний океан. І хіба має значення щось іще?

Інна Лебеденко