Місце, що своєю надзвичайною мальовничістю захоплює в полон найвіддаленіші закутки душі. Крапка на карті, у якої колись змінилась історія.
Дивовижний краєвид, розкриваючи свої обійми, постає перед очима захопленого туриста. Лише уявіть: лани, залиті сонячним промінням, безкрайній простір навколо та старезні скелі з загадковим монастирем посередині. Нагадує маленьку казку, чи не так? Та мало хто знає, що колишнє поселення, приховане під водами Дністровського водосховища, знаходиться зовсім недалеко від Кам’янця-Подільського.
Невеликий екскурс у зародження краси
Подорожуючи Україною, мандрівники ретельно обирають міста, куди варто поїхати. Кам’янець-Подільський не стане великим сюрпризом для туристів, адже кожен рік туди приїжджає близько мільйона українців. Однак туристичне місце відвертає увагу від неменшого дива – Бакотської затоки. Її виникнення безпосередньо пов’язано з часом, коли в долині Дністра було затоплено чотири села. Це сталося після закінчення будівництва Новодністровської ГЕС. Оточена скелями місцевість має власний мікроклімат, більш притаманний південним широтам – середньорічна кількість тепла на 1 кв. м тут рівнозначна ялтинській, проте характерної рослинності все ж немає.
Навіяні скелею спогади
Серед пам’яток цієї місцини досі зберігся скельний Свято-Михайлівський монастир, який трепетно оберігають місцеві жителі. Він виник приблизно в XII-XIII столітті всередині химерної скелі – Білої гори, утвореної з тонкошарового сланцю.
Стіни монастиря прикрашені великою кількістю яскравої тканини, що частково ховає породу від зацікавлених поглядів. Підлога встелена доріжкою зі свічок, які допомагають відвідувачам орієнтуватися в печерах.
Старше покоління тамтешніх сіл добре пам’ятає війну та все, що її супроводжувало, тому жителі, окрім ікон та різних прикрас, приносять сюди фотографії, статуетки та записки для загиблих родичів та знайомих. Мешканці цього району вірять, що за допомогою Білої скелі зміст побажань та листівок дістається померлих. Саме тому Свято-Михайлівський скельний монастир є не тільки історичним об’єктом, а і святим місцем Поділля.
Розваги зовсім поруч, гайда?
Улітку, окрім надзвичайних краєвидів, відвідувачі можуть насолодитися купанням у теплих чистих водах Дністра та сплавом на човнах. Найкращою годиною для такої активності вважається захід сонця, коли яскраве світило можна побачити крізь невеликий проміжок між горами. Скелі розступаються, щоб через декілька хвилин знову проковтнути ще один день.
До речі, на схилах гір знаходиться декілька джерел з мінеральними водами. Кожен мандрівник обов’язково має спробувати та обрати для себе найкращі. Подейкують, що джерела мають цілющі властивості, тому смакування дарів природи є невід’ємним ритуалом туристів.
Крізь лісисту місцевість веде безліч маленьких стежок, що змійками збігають додолу. Тож усім, хто бажає провести декілька ночей у наметі, буде де сховатися від набридливих туристів. А який же відкриється краєвид з-поміж барвистого шару рослинності – насолода! Однак за територією постійно стежать тамтешні мешканці, тож не варто залишати сміття чи полювати на звірів, тому що такі дії можуть призвести до досить неприємних наслідків.
Краще планувати заздалегідь
Бакотська затока розташована на річці Дністер між населеними пунктами Стара Ушиця і Колодіївка. Доїхати сюди можна автобусом із Кам’янця-Подільського до Старої Ушиці (приблизно 40-50 кілометрів). Варто пам’ятати, що поряд не буде магазинів з їжею та напоями, а місцевий транспорт не курсує після заходу сонця. Тому слід дізнатися точний час відправки назад та розуміти, що зворотний шлях до траси займе приблизно півгодини.
Загалом недалеко від Бакоти є декілька зручних готелей, де ви зможете зупинитися. Необхідно заздалегідь бронювати місця та дізнаватися чітке місцеположення, бо навмання знайти буде не так легко.
На жаль, не можу назвати себе ревізором, але гарантую, що ви не пошкодуєте, якщо потрапите до Бакоти. Це одне з тих місць, які є втіленням справжньої свободи просторів і якими щиро пишається Україна.
Марина Коваленко
(Головне фото з сайту: tripmydream.com)
