Чернігів часто асоціюється із церквами, соборами та іншими релігійними пам’ятками. Проте це місто може здивувати туристів не лише історичною спадщиною. Ми вас у цьому переконаємо!


Маршрут

Поїздка машиною чи автобусом від київської станції метро «Лісова» до Чернігова займає близько двох годин. Також можна подорожувати приміською залізницею, що є найдешевшим варіантом, проте найдовшим – поїздка коштуватиме близько 80 гривень і триватиме 3,5 години.

Залізниця прибуває на вокзал, який німецькі та угорські військовополонені побудували після Другої світової війни.

Якщо ви подорожуєте машиною, Чернігів зустріне вас церквою Святої Катерини. Вона була побудована у стилі українського козацького бароко. Церкву звели у 18 столітті на честь захоплення козаками на чолі з гетьманом Яковом Лизогубом.

Історичний центр міста

В’їзд у місто веде прямісінько до центральної вулиці. За декілька кроків від церкви Святої Катерини знаходиться історичний центр міста – Дитинець (або Вал, як його зараз називають). За часів Київської Русі він слугував укріпленням міста і захищав його від ворогів.

Дитинець складається з адміністративних будівель та будинків, де раніше мешкали бояри та церковна влада. Там багато історичних пам’яток: Святопреображенський собор, собор св. Бориса і Гліба, резиденція полковника Якова Лизогуба (а потім гетьмана Івана Мазепи), будинок архієпископа, колегіум та 12 гармат.

Багато будівель вже не виконують своїх початкових функцій. У колегіумі, де студенти навчалися три століття тому, зараз проходять виставки ікон та старовинних артефактів. Варто відвідати виставку «Чернігів та мешканці Чернігова 100 років тому». Вас супроводжуватимуть звуки грамофона.  Можна закрити очі і слухати, як звучало місто за часів Російської імперії.

Протягом 17-20 століття резиденція Лизогуба принаймні п’ять разів змінювала власників. Спочатку вона належала полковнику Якову Лизогубу. Після його смерті вдова продала резиденцію Мазепі, але історики кажуть, що він там не мешкав.Після цього, у різні часи між 18 і 21 століттями, будівля використовувалася як полкова канцелярія, архів, а тепер це склад артефактів Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.

Однак головною визначною пам’яткою міста є композиція з 12 гармат на пагорбі. Не вірте тим, хто каже, що їх 13 – це легенда для туристів. У місцевому фольклорі кажуть, якщо дівчина домовляється про побачення з хлопчиком біля 13-ої гармати. Це означає, що вона не хоче зустрічатися з ним, оскільки 13-ої не існує. Немає єдиного пояснення, звідки взялися ці гармати. Деякі кажуть, що російський цар Петро Великий подарував їх козакам на честь їх мужності у Північній війні. Інші, що частина гармат походила з бастіонів Чернігівської фортеці.

Розваги

Можна пройти від церкви Святої Катерини до Красної площі, яка веде до Алеї Героїв та трьох фонтанів. Влітку тут проводять фестиваль «Зелена сцена». Організатори заходу запрошують співаків на концерти та експертів на лекції, а майстри та художники продають там свої роботи. Вночі гості насолоджуються кінопоказами на відкритому повітрі.

Із площі відкривається панорамний краєвид на драматичний театр імені Тараса Шевченка, Апеляційний суд Чернігівської області, будівлю ОДА та аптечний музей.

Красна площа – це також початок так званої «100-метрової доріжки» – парку, який оточений історичними будівлями. За ним простягається інший парк, який веде до великого торгового центру та нового скейт-парку, де відпочиває молодь.

Місто Легенд

Девіз Чернігова –  «Місто легенд», оскільки майже кожне місце має свою легенду.

Наприклад, за однією з легенд, тунель від Антонієвих печер веде до Києво-Печерської лаври.

Щоб краще пізнати історію Чернігова, варто звернутися до професійних екскурсоводів. Наприклад, Ервін Міден, який організовує як безкоштовні, так і платні екскурсії. Він став відомим завдяки динамічним та театралізованим екскурсіям, що відрізняє його від нудних історичних розповідей інших гідів. Можна замовити тур англійською, німецькою, російською чи українською мовами.

Гастротур

У Чернігові туристів причаровує не лише архітектура, а й гастрокультура. Це місто неможливо покинути голодним. Найбільша концентрація кафе, ресторанів та барів розташована між Красною площею та Валом. Перевагою чернігівських кафе є доступні ціни – від 100-150 грн за обід.

Тут є як сімейні ресторани, так і місця для вечірок. Більше того, місцеві ресторани пропонують страви різних національностей. Наприклад, можна скуштувати страви грузинської кухні в «Buba», італійські страви в «Pasta Basta», а українські – в «Baluvana Galya». Також варто відвідати кондитерське кафе «Актент», щоб спробувати десерти з мусу, або магазин «Gelateria Sandro», де готують морозиво власного виробництва.

Що стосується м’ясних страв, то краще відвідати гриль-будинок «Сенатор» (вул. Магістратська, 1) або ресторан «Хряк» (вул. Київська, 12). Щоб скуштувати східних солодощів, варто відвідати «Чайхану Ковер»  (вул. Коцюбинського, 53).

Якщо хтось сумує за старими часами – варто їхати до «Bazis», найстарішої мережі піцерій в Чернігові. Хоча компанія була зареєстрована в 1994 році, першу піцу тут зробили в 1987 році за часів СРСР. Маленька «Маргарита» з помідорами та сиром коштує всього 18 грн. Однак вона більше нагадує маслянистий корж з начинкою, ніж італійську піцу з тонкого тіста.

Багато туристів також приїжджає до Чернігова, щоб випити місцеве пиво. Хоча майже кожен українець знає про торгову марку «Чернігівське», варто також спробувати крафтове пиво, виготовлене в Чернігові на пивоварні «Bierwelle». Зараз вона має понад 20 основних та 10 сезонних видів пива.

А якщо взяти склянку пива, шматок «Маргарити» та прогулятися із друзями вздовж Красної площі і аж до 12-ої гармати, то точно запам’ятаєш легендарне місто Чернігів.

Дарина Антонюк