Найвище село в Україні – Дземброня – розкинулося на схилах Чорногірського хребта. Якщо глянути на нього з висоти, здається, ніби хтось навмання розклав мініатюрні хатки серед смерекових лісів. Широкі дороги ще задовго до села перетворюються на стежки, що ведуть на вершини гір, до хмар.
Як дістатися?
Найпростіший варіант – з міста Верховина, куди можна доїхати потягом чи автобусом з Івано-Франківська. Шлях з Верховини до Нижньої Дземброні займає десь годину їзди. Автобус ходить раз на день – о 12 ранку, а його вартість становить приблизно 20 гривень з людини. Звідти до пункту призначення ще 4 км, які можна пройти пішки або зловити попутку.
Інший варіант – з Івано-Франківська сісти на автобус до села Ільці. Далі ще 12 км – попуткою чи спеціально організованими автобусами на шість людей. Вартість – 300 гривень на всіх. Увесь закручений маршрут бездоріжжям вартий того, щоб зрештою опинитися там, де слова зайві.
Де жити?
Дземброня – рай для інтровертів. Усього тут живе понад дві сотні людей, які, втім, раді бачити мандрівників. Найкращий спосіб повністю відійти від повсякденної метушні – проситися до когось із місцевих.
За демократичну ціну Ви отримаєте не лише місце для ночівлі, але й добру порцію карпатських оповідок до чаю. Для більш вибагливих мешканців здають в оренду цілі будинки чи окремі кімнати – вартість залежить від умов. Але якщо жити за місцевим ладом не хочеться, то можна оселитися в готелі. Вибір – не великий, а точніше його взагалі немає: у Дземброні готель один – «Білий слон». Вартість проживання – приблизно 200 гривень з людини за ніч.
Будьте впевнені, що де б Ви не зупинилися, це не вплине на відпочинок, адже краса за вікном усюди однакова.
Що робити?
У селі добре побути наодинці з думками, пізнати колорит через розмови з місцевими. Але найголовнішим є те, що звідси стежки ведуть на популярні туристичні маршрути. Один з них – на гору Піп Іван (Чорна Гора) через Вухатий Камінь. Кілометраж великий, орієнтовно 20 км, втім навіть для непідготовленого туриста він не буде занадто складним. Пройти весь шлях туди й назад можна за 10 годин через гору Смотрич. Саме на горі Піп Іван знаходиться обсерваторія Білий Слон, яка припинила свою роботу ще у 1941 році. Таємнича будівля слугує для мандрівників пунктом відпочинку, адже там можна сховатися від різких високогірних вітрів.
Інший маршрут – на гору Менчул. Час у дорозі займає теж приблизно 10 годин. Як бонус, у цьому поході можна пройтися рідкісним для Карпат кедровим лісом.
У Дземброню їдуть також для того, щоб пошукати водоспади. Недалеко від села – потік Мунчіль, що славиться своїми захопливими каскадами водоспадів. Висота найбільшого сягає 10 м. На північ від села простягаються полонини Косарище та Степанський, звідки відкривається неймовірний вигляд на Чорногірський хребет.
Свого часу надихатися у Дземброню їздили Леся Українка, Василь Стефаник і Михайло Коцюбинський. Не дивно, що їхні твори пронизані містичною магією гір.
Гірська природа вабить могутністю, як і тисячі років тому – та не втомлюється демонструвати це своїм гостям. Гори – це ідеальне місце для того, щоб відновитися, забути про тривоги та буденні клопоти.
Коли їдете у Дземброню – залишайте зайве вдома, бо тут вже є все, що може зробити людину щасливою: свіжість і краса природи, магія звуків і світанків, тиша та сила. Хіба могли хмари оселитися в іншому місці?
Олеся Парфан
