Екстрим для принцеси або «Поїхали, мала, до лісу!»

Статті

Немає планів на літо? Маєте бажання вільні від навчання місяці присвятити жорсткому виходу з зони комфорту та саморозвитку (як моральному, так і фізичному)? Та й на додачу підзаробити трохи було б непогано, так? Любите дітей та бажаєте отримати неоціненний досвід спілкування та роботи з ними? Тоді вас зацікавить ця ідея!


Діти-літо-заробіток – думаю ви вже здогадались, що мова піде про дитячий табір та роботу вожатим/вожатою. Ну і що тут оригінального, спитаєте ви? Анічогісінько! Класика жанру, а проте дуже корисна в будь-якому випадку. До того ж, якщо відкинемо класичні дитячі табори на морі чи в горах й спробуємо себе, наприклад, у наметовому таборі серед величезного густого лісу?

Для тих, хто любить природу, але не звик до польових умов та постійного проживання в наметах – така поїздка стане справжнім викликом, а якщо додати ще й опіку над дітьми, то вважайте пригоди вам забезпечені. А щоб ви переконались, що нудно аж ніяк не буде, а, може, й навпаки, раз і назавжди вирішили, що подібна діяльність – не для вас, поділюсь своїми враженнями та досвідом роботи в подібному таборі.

Отже, одразу варто сказати, що до цього досвіду роботи з дітьми (саме з групою) у мене не було. Утім, це не було перешкодою, оскільки при таких таких таборах працюють Школи керівників дитячих груп (Школи вожатих). Тому спершу я пройшла навчання.

У цій школі вивчають особливості поведінки дітей різних вікових груп, їхні потреби та можливі труднощі у роботі з ними. Окрім цього, усім необхідним навичкам вожатого саме в наметовому таборі, ви навчитеся згодом. У процесі навчання було дуже багато практики й зовсім трошки теорії, що неймовірно тішило. Навіть те, як спілкуватися з дитиною в тій чи іншій ситуації, як з нею домовитись, ми програвали через сценки з іншими учасниками курсу. Після закінчення школи я відчувала як виросла у власних очах. З таким багажем знань, (а я дійсно багато чому навчилась) я була впевнена, що впораюсь з будь-якими перешкодами, зможу підкорити всі вершини і мені тепер море було по коліна!

А потім приїхали до табору. І дуже скоро я затямила, що всі знання, педагогічні виверти та здобуті навички, якими я так пишалась, навряд чи мені допоможуть. Бо коли ви потрапляєте у «світ» табору з реальними дітьми, раптом розумієте, що вони аж ніяк не дотримуються (й не будуть дотримуватись) вашого сценарію вирішення проблем. Тому можна сміливо сказати, що в Школі вожатих урешті-решт розглядають далеко не весь спектр дитячих «родзинок».

Насправді, коли я опинилась у таборі, а на декілька гектарів навколо – тільки ліс, лише тоді до кінця усвідомила, що жити мені (людині, яка кемпінгом раніше взагалі не захоплювалась) у наметі просто неба доведеться аж цілих два тижні. «Захотіла гострих відчуттів? – думала я. – Насолоджуйся!». Умови проживання в таборі можна було сміливо замінити словом «виживання»:

Намети, у які кожний вечір приповзали гігантські павуки (до речі, павуки там файні – товстенькі такі, різнокольорові); а навколо тих самих наметів повзають якісь зміючки та інші плазуни (посеред відносної нічної тиші моторошне шарудіння їхніх хвостів дуже чутно), здавалось, що вони чатують доки я засну, щоб потім мене зжерти;

До того ж вдень намет ​​нагрівається до +45 градусів, тому в цей період в ньому дуже спекотно, а вночі навпаки – холодно, як в Антарктиді.

Душ, на який в нас було максимум 7 хвилин, приймали раз на три дні (до того ж, іноді води не вистачало: «все найкраще дітям, а тому вожаті помиються якось іншим разом, може бруд сам відпаде, не біда!»).

Їжа: до того ніколи не куштувала тушонки, це було не найгіршим, чим нас ще частували, але мені хліб з чаєм все одно був більш до вподоби.

Тож, якщо ви зніжена «принцеса» (або ж «принц»), живете у місті, і природа (включно з братами нашими меншими) трохи далека від вас – буде непереливки, але, боже ж мій, скільки пригод на вас чекає! І ось, як висновок, переваги та недоліки роботи вожатою в дитячому наметовому таборі.

Переваги:

  • Величезний педагогічний і життєвий досвід (нові вміння та навички);
  • Нові знайомства та друзі;
  • Чудова можливість перевірити себе на міцність, відкрити себе з зовсім інших сторін або взагалі виховати нові риси характеру, які раніше були тобі не притаманні;
  • Хоча й невелика, але заробітня плата;
  • Активний спосіб життя.

Недоліки:

  • Важкі умови проживання;
  • Ненормований робочий день (доводиться працювати ледь не 24 години на добу упродовж 14 днів, ранній підйом і відбій). Шалений темп життя;

Робота з дітьми, догляд за ними – не єдине, що викликає стрес. Керівництво, яке не тільки ніяк не підтримує своїх працівників морально, а навпаки, давить на них, а інколи навіть принижує або ж вчиняє несправедливо щодо тебе – ось, що дійсно вбивало бажання продовжувати боротися й перебувати там далі; тому керівництво та колектив основного складу табору – велика лотерея, і якщо вони є приємними людьми, то можна вважати, що вам пощастило.

Юлія Линова