Які ми знаємо українські страви? Борщ, вареники і холодець? Насправді наша кухня дуже колоритна і різноманітна. Варто більше дізнатися про українські національні страви і знати, де їх скуштувати!
Раніше головною функцією їжі було задоволення життєвої потреби. Господині готували швидко, смачно, а найголовніше — поживно, адже робота в полі була важкою, і селяни витрачали багато сил та енергії. Проте в обрядові страви вкладали клопітку працю і дорогі продукти. До наших днів дійшли не всі рецепти, а деякі частування нині осучаснили і зробили «фішками» багатьох ресторанів.
Полтавські страви можна виокремити з української кухні. Жителі Полтавщини неабияк пишаються своєю кулінарною спадщиною. Навіть відкривають їм пам’ятники, музеї і проводять тематичні фестивалі. А письменники, які тут народилися полюбляють описувати ці страви у своїх творах.
Галушки
Галушки — коронна полтавська страва. Популярною вона стала ще за часів Північної війни на початку XVIII століття, коли за кілька годин цією смакотою нагодували всю імперську армію.
У 2006 році у самому центрі Полтави встановили пам’ятник присвячений галушці, а у 2008 році страву визнали офіційним символом міста. Також тут проходить міжнародний фестиваль «Полтавська галушка», де можна не тільки їх поїсти, а й навчитися готувати за старовинними чи авторськими рецептами.
Звідки така любов? Відповідь можна пошукати у творі Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки». Якщо серйозно, то ця страва — справжня знахідка для господинь. Адже вона швидко готується, ще й із продуктів, які завжди під рукою.
Відварені шматочки тіста із гречаного, а на свята — із пшеничного борошна, які власне і є галушками, раніше додавали до юшки, борщу або супу. Також чудово смакує як окрема страва з м’ясом й овочами. Сучасні господині постійно експериментують і змінюють рецепти, вигадуючи нові варіації. Та найкраще гостям смакують давні рецепти галушок із сиром, шкварками чи яблуками.
Спробувати цю смакоту можна в декількох закладах Полтави. Наприклад, в ресторані «Галушка», що в центрі міста. Вам запропонують галушки за автентичним рецептом, та за бажанням, ви зможете обрати будь-який варіант страви.
Ще одне популярне місце — «Комора», перша галушкова мануфатура. Тут оригінально поєднали українські й іноземні традиції, тому вийшло незвичайне меню. Крім класичного варіанту страви, можна спробувати галушки у вигляді піци чи ролів. А на десерт вам запропонують парові галушки з вишнями, галушковий штрудель або брауні.
Якщо хочете відчути справжній колорит української кухні, вам необхідно відвідати хутір поблизу Диканьки під назвою Проні. За легендою колись там жив Рудий Панько, якого описав Гоголь у своїй повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Зараз це етнокомплекс із мальовничим пейзажем і стилізованими українськими хатами. Спробувати традиційні страви можна в шинку.
У Диканьці також варто відвідати ресторацію «Кочубеївська садиба». Вона розташована поблизу Тріумфальної арки при в’їзді в селище. Гостям пропонують класичні українські й європейські страви. Це надзвичайно затишне місце з кількома залами і літнім майданчиком, де полюбляють влаштовувати весілля і відзначати свята.
Качана каша
Качана каша або крупці — це унікальна страва, яку вже три століття готують лише у двох районах Полтавської області — Диканському і Зіньківському. Інколи страву помилково називають затіркою, яку готують з яєць, молока і борошна. Чимось вони і справді схожі, але крупці вважають удосконаленим варіантом, а для їх приготування треба мати яйця, борошно і пшоно.
Раніше цю страву готували лише на свята, адже на її приготування треба витратити кілька годин. До того ж потрібно біле пшеничне борошно, а воно було на кухні тільки у панів — селяни використовували житнє. Яйця, масло і м’ясо, також були не такими доступними як нині. Тому інколи крупці називають «весільною кашею». Лише на те, щоб зробити однакові кульки з тіста, всередині якого пшонинки, вправні господині витрачали кілька годин, а ще три години каша повинна кипіти у бульйоні з півня.
Спробувати крупці ви зможете в Диканці в «Кочубеївській садибі». Але якщо у вас є трохи вільного часу — прямуйте до Опішні. Там, в етносадибі «Лялина світлиця», етнологиня і культурологиня Олена Щербань розповість вам усі секрети і проведе майстер-клас із приготування справжньої качаної каші. Опісля на вас очікує смачний обід і цікава розмова з пані Оленою про традиції наших предків.
Полтавщину часто називають найсмачнішою областю України. Тож запрошуємо вас у гастрономічний тур, де ви відчуєте яким було життя і побут українського народу, щоб спробувати страви такими, як їх готували наші предки.
Анна Сидоренко
