У центральній частині Туреччини знаходиться цікава та ні на що не схожа земля. Каппадокія – країна красивих коней, підземних міст, яскравих повітряних куль, дивовижних неземних ландшафтів та численних інстаграмних локацій. Тут немає моря і звичних для нас готелів, що працюють за системою “все включено”, немає розкішних замків і величних мечетей, але по кількості фотографій в інстаграмі Каппадокія, без сумніву, виривається на перше місце, залишивши позаду популярне Середземноморське узбережжя.
Творіння природи
Місцевість Гереме в Каппадокії утворилася під час вулканічних вивержень. Вивергаючись, три вулкани – Гюллюдаг, Хасандаг та Ерджієс мільйони років поспіль заповнювали долину лавою та попелом. Сніг і дощ сотні років точили в нетвердих вулканічних породах глибокі вибоїни.
Потім скульптор Вітер рік за роком шліфував їх, перетворюючи на шедеври. Вже б зупинитися йому. Але, мабуть, увійшов у смак, а зупиниться лише перетворивши ці скелі на пісок. І найімовірніше, настане час, коли вони взагалі зникнуть з поверхні землі.
З часом лава та попіл ущільнювалися, утворивши м’який туф та, як результат, з’явилися ті самі долини та ущелини, форма яких вражає уяву людини. Здається, це чарівне творіння самих фей. Саме тому химерні пагорби Каппадокії називають “peri bacaları”, що в перекладі означає «димові труби фей».
Долини Кападокії
А долин у Каппадокії безліч! Долина Монахів (Пашабаг), Долина голубів, Долина Уяви (Деврент), де, якщо придивитися, можна побачити верблюда і шапку Наполеона, і півня; Рожева Долина, що отримала назву за кольором скель, прекрасна, мов повітряне безе. Долина Кохання – найеротичніша долина Каппадокії.
М’якість вулканічного туфу сприяла появі різноманітних будівель. Жителі цих місць швидко збагнули, що витовкувати в туфі житла набагато простіше, ніж зводити їх на поверхні землі. Так і з’явилися підземні будинки та цілі міста, багаторівневі мегаполіси, що занурюються глибоко під землю.
Ченці витовкували в скелях численні церкви та храми. Підземні печери стали притулком для християн, що ховалися від гонінь. «Інфраструктура» була дуже розвиненою: приміщення складалися з кімнат, колодязів, винних льохів, систем вентиляції, стаєнь, майстерень та навіть каплиць.
Місткість просторів Каймакли, найвідомішого підземного міста Каппадокії, вражає: тут могли одночасно ховатися п’ятнадцять тисяч людей. Тому місто вважається одним із найбільших об’єктів такого плану в Каппадокії.
Оригінальні готелі
Звичайно, зупинитися в готелі, номери якого знаходяться в туфових печерах, – це особлива фішка Каппадокії.
Кожен такий готель, як правило, має терасу на даху, оснащену красивими меблями та альтанками, з якої відкриваються неймовірні пейзажі.
Місто Гончарів
Повернемось на поверхню землі. Каппадокія має чим здивувати ще. На одному з берегів річки Кизилирмак розташувалося місто Аванос, відоме, як місто гончарів.
По довгому навісному мосту можна потрапити до старої його частини. Вулички стають вужчими, життя – повільнішим. У гончарних лавках воно зовсім зупиняється, повертаючи туристів на пару століть назад. Те ж саме гончарне коло, що було колись, яке приводить у рух сам скульптор. Руки майстра забруднені глиною.
Готовий глиняний виріб вручну прикрашається яскравими хитромудрими візерунками, перетворюючись на шедевр, настільки гарний і колоритний, що хочеться забрати з собою все і відразу.
Родзинки Кападокії
Мальовничий каньйон Іхлара, глибиною близько ста метрів і протяжністю п’ятнадцять кілометрів, що зберіг стародавні поселення та церкви з фресками – ще одна особливість Каппадокії.
Як і вулканічне озеро Нар, розташоване у жерлі вулкану на висоті близько 1370 метрів над рівнем моря.
Неймовірне видовище
Але не тільки за цими визначними пам’ятками прямують сюди тисячі туристів на рік. Щоранку, на світанку, коли промені сонця прикрашають горизонт рожево-жовтими фарбами, десятки повітряних куль одночасно здіймаються в небо. Саме за цим незвичайним видовищем прямують до Каппадокії.
Саме з повітряними кулями асоціюється вона у всьому світі. Політати над казковими неземними ландшафтами, зустріти схід сонця на висоті сімсот метрів, зробити мільйон фотографій на прекрасній терасі готелю на тлі повітряних куль – ось мета, що тягне сюди, наче невидимий магніт.
І з якою б метою не прагнув потрапити сюди мандрівник, він у жодному разі не буде розчарований. Адже Каппадокія – неймовірно гарне місце!
Влада Юрченко