Найзахідніший, найєвропейський за видом і духом обласний центр України, який часто називають “маленький Париж”, – місто з тисячолітньою історією, місто старовинної архітектури, запашних кав’ярень, найдовшою липовою алеєю, милими та зворушливими міні-скульптурками. Так, це Ужгород, і його особливий шарм відчуваєш одразу.


Парк – пам’ятка

Одна з родзинок Ужгорода – найдовша в Європі і  найпрекрасніша липова алея. Вона має довжину 2 км 200 м, починається від колишнього Губерніума, сьогодні це лінгвістична гімназія, та тягнеться уздовж берега річки Уж за двома набережними – Студентською та Незалежності. Липова алея милує око у будь-яку пору року. Тут висаджено близько трьохсот дерев різних сортів,  кожен із яких має свій період цвітіння, завдяки чому солодкі квіткові запахи відчутні в Ужгороді з травня і до середини літа.

Цікавий провулок “Гірчичне зерно” – реконструйований куточок старого міста у самому серці Ужгорода, створений у 2010 році. Атмосферний, колоритний торговый пасаж із невеличкими крамничками та кав’ярнями.  Провулок, спроектований відомим ужгородським архітектором Михайлом Колодко, відтворює атмосферу Ужгороду 20-х – 30- років минулого століття.

Унікальність міста

Михайло Колодко також відомий багатьом як творець серії міні скульптурок, які за короткий час стали однією з невід’ємних туристичних родзинок Ужгорода.

З-під руки майстра вийшли маленькі копії Святого Миколайчика, Ейфелевої вежі, Джона Лорда із «Deep Purple», Гаврила Глюка, Енді Ворхола, композиторів Ференца Ліста, Вольфганга Амадея Моцарта, Гаррі Гудіні та найбільш відомої скульптурки – маяка Свободки.

Жодна екскурсія не оминає ці дивовижні витвори мистецтва,  що гармонійно вписалися в ландшафт міста. Усі міні-скульптурки освячують, кожна з них має свою історію або приурочена до якоїсь особливої події.

Ліхтарник, що вмикає затишок

Є в Ужгороді ще одна цікава скульптура Михайла Колодко. Про неї, без сумніву, знають усі ужгородці. Біля неї зупиняються екскурсоводи, щоб розповісти гостям міста про людину, яка щодня в один і той же час сумлінно виконувала свій обов’язок.

Обов’язок цей дуже “теплий” – вмикати у місті затишок. Як у кімнаті, коли тільки-но спускаються сутінки. Це пам’ятник ліхтарнику дяді Колі, реальному ужгородцю Михайлу Дерев’янко, що мешкав у місті у середині ХХ  століття.  Бронзова скульптура була встановлена в Ужгороді на розі вулиць Волошина та Корзо у 2010 році. Скульптура не торкається землі, а просто закріплена на стіні будинку.

Автор зобразив ліхтарника у звичайній позі: піднявшись драбиною, дядя Коля вмикає черговий ліхтар. На землі під скульптурою стоїть бронзовий портфель – постійний супутник ліхтарника. Меморіальна вивіска двома мовами: українською та англійською: ” В пам’ять про    ліхтарника дядю Колю, який протягом десятиліть бездоганно виконував свою роботу”.

Львівська чи  ужгородська?

А ще в Ужгороді можна скуштувати особливої кави та поласувати оригінальними десертами. Навть повітря у місті насичене ароматом кави. Закарпатська кава дуже міцна, з оксамитовим смаком.

Закарпатці жартують, що прокидаються саме для того, щоб випити філіжанку ароматної кави. Чия кава смачніша? Львівська чи ужгородська? Це вічна суперечка. Суперечка між містами та городянами, які по-доброму жартують одне з одного, намагаючись вирішити це питання.

Але вічні питання не вирішуються, і мешканцям цих міст доводиться вдосконалювати мистецтво приготування кави знову і знову. Еспресо, флет-вайт, мокачино, лате, американо, лунго, рістрето – видів кави сьогодні так багато, що всіх їх і не перелічити.

Ужгородські ласощі

Візитівкою Ужгорода є популярний у місті кондитерський дім ” Valentin & Valentina”. Відкрили цей заклад брат і сестра  Валентин і Валентина Штефаньо, відомі в Європі кондитери. Саме Валентин Штефаньо автор солодкого символу міста –  торту “Ужгород”. Неймовірно атмосферне кафе “Байрон” – кав’ярня дуже популярна у молоді.

Тут смачні синнабони, фанки з шоколадом та фісташками, ввічливий і привітний персонал, оригінальний інтер’єр та завжди гарна музика.

У історичній частині міста,  недалеко від ужгородського замку, знаходиться кафе «Під замком», в інтер’єрі якого безліч старовинних предметів, картин відомих у Закарпатті художників, рідкісні книги. У кафе часто влаштовують літературні вечори та концерти. А кава по-віденськи, може сперечатися навіть із самим Віднем.

Ужгород – унікальне місто. Місто кохання,  щирих почуттів та гостинності. Але щоб відчути його  зсередини, краще приїхати і поринути у  неповторну атмосферу Ужгорода.

Влада Юрченко