Історична мандрівка: дивовижні палаци й замки України

Культурна спадщина України формувалася протягом тисячоліть на основі власних звичаїв та під впливом інших народів. Справжньою окрасою країни є зразки палацової та замкової архітектури — споруди, у яких закарбована історія, свідки видатних подій нашого строкатого минулого. Пропонуємо Вашій увазі добірку палаців і замків України, які варто відвідати поціновувачам історичних пам’яток.

Палац-Садиба Курісів

Ця архітектурна пам’ятка з понад двохсотрічною історією розташована в селі Курісове, що на Одещині. Його перший власник —військовий і дворянин Іван Онуфрійович Куріс — був начальником канцелярії О. В. Суворова. За Причорноморську кампанію його нагородили статусом кавалера Георгіївського хреста. Іван Куріс тоді ж й отримав землі, на яких вирішив звести палац та Покровську церкву — пам’ять про перемогу над турками, одержану під час Кінбурнської битви.

Споруда нагадує середньовічний замок, збудований у стилі еклектики. У декорі простежуються елементи готики, а також домішки мавританського й ренесансного стилів. Будівництво маєтку тривало з 1810 по 1892 рік і проводилося в два етапи. Східна частина була зведена протягом 1810-1820 рр., а західна — протягом 1891-1892 рр. У часи розквіту територію садиби прикрашали штучні озера, квітники, фонтани, альтанки, а також парк із кам’яними та мармуровими скульптурами.

За радянського періоду пам’ятка піддавалася актам вандалізму. Маєток розграбували, реорганізувавши його в сільськогосподарську школу, а родинний склеп Курісів понівечили. Значних збитків споруда та прилеглі території зазнали під час Другої світової війни, а також внаслідок пожежі в 1990 році. До наших часів частково збереглися руїни палацу, фрагменти парку й господарський корпус — свідки колишньої величі маєтку.

СадибаРеїв

Ця споруда, розташована в селі Приозерному Івано-Франківської області, є пам’яткою архітектури національного значення. До складу садиби входять двоповерховий цегляний палац, побудований в еклектичному стилі, в’їзна брама, зерносховище, стайні та паркова зона. Остання має площу 30 гектарів і складається зі ставків, оточених різними деревами.

Історія палацу починається в другій половині XVIII століття. Тоді споруду в класичному стилі звели за наказом Юзефа Яблоновського, який був власником села. По смерті польського магната маєток успадкувала його правнучка, графиня Вільгельміна Рей. За її розпорядженням тут звели нову садибу, а старий палац розібрали. Будівництво «графського гнізда» завершилося 1882 року.

За радянських часів палац спершу використовували в господарських цілях. Потім будівлю облаштували під психіатричну лікарню, а пізніше — під гуртожиток для студентів. Після відновлення Україною незалежності тут функціонував жіночий монастир. У 2005 році споруда стала власністю церкви, а 2008 року її продали на аукціоні приватним особам.

Час наклав помітний відбиток на зовнішній вигляд маєтку: будівля палацу занедбана й поступово руйнується, а ставки в парку заросли. Та незважаючи на це, пам’ятка не втрачає своєї видовищності, привертаючи увагу поціновувачів історичних місць України.

Шарівський палац

Білосніжна споруда, зведена в неоготичному архітектурному стилі в кінці ХІХ століття, своїм зовнішнім виглядом нагадує казковий замок. У народі пам’ятку ще називають «Шарівською перлиною» або «Цукровим замком». Розташована вона в смт. Шарівка Харківської області. На території палацу простягається парк зі старовинними дубами, блакитними ялинами, ясенами та липовою алеєю.

За всю історію свого існування замок належав різним власникам. Найбільшого розквіту маєток зазнав за часів Леопольда Кеніга. Він був одним із найзаможніших підприємців тогочасної Російської імперії, зокрема займався цукровою промисловістю. Леопольд Кеніг не шкодував коштів на розбудову палацового комплексу. Для цього він запрошував відомих майстрів та садівників. Зусиллями власника було зведено низку нових будівель, а також розширено паркову зону, яку доповнили новими видами рослин, у тому числі й екзотичними.

Замок зберігає свою величність та вишуканість і дотепер. До того ж, він відкритий для відвідування туристами. Тут можна помилуватися дивовижною архітектурою, насолодитися прогулянкою парком, а також побувати всередині споруди, розглянувши розкішні зали палацу.

Свірзький замок

Ця історична пам’ятка розташована у селі Свірж, що на Львівщині. Замок був закладений як оборонна фортеця ще в 15 столітті представниками впливового польського роду Свірзьких. Сучасного вигляду споруда набулавXVII столітті, коли її викупив граф Александр Цетнер, після чого значно розбудував та зміцнив маєток.

Колись фортецю оточували непрохідні болота та ставки. Біля підніжжя мурів були вириті рови й споруджений розвідний міст. Нині пам’ятка відкрита для відвідування. Стародавній замок оточений мальовничими краєвидами, які вражають кожного, хто сюди приїздить. Щотижня в суботу й неділю тут проводять екскурсії, на які варто записуватися заздалегідь.

Садиба Терещенків-Уварових

У центрі села Турчинівка Житомирської області видніє маєток, пов’язаний із родиною Терещенків, відомих українських підприємців та меценатів. До наших часів збереглися палац у стилі неоренесансу, господарський корпус та огорожа з брамою. Навколо садиби розбитий парк зі ставком.

Маєток збудували в 1899-1900 роках як посаг для наймолодшої доньки Федора Артемовича Терещенка Наталії. Вона була дружиною Сергія Уварова, представника дворянства Бердичівського повіту. На задній частині садиби до сих пір зберігся родинний герб Уварових у формі букви «У». А всередині палацу можна побачити ліпнину, якою оздоблені стеля та стіни кімнат.

Маєток перебував у власності його господарів недовго — до 1918 року. Після подій Жовтневої революції садибу націоналізувала нова влада, облаштувавши споруду під навчальний заклад. По завершенні Другої світової війни тут організували сільськогосподарський технікум. Згодом його перейменували в ПТУ № 30, яке й досі функціонує в будівлі.

Червоногородський замок

Ця оборонна споруда розташована на Тернопільщині, поблизу сіл Нирків та Нагіряни. Історія замку сягає часів Київської Русі. Тоді на його місці стояла дерев’яна будівля, яка згодом була зруйнована. У XVIIстолітті тут звели величний замок із вежами, оточений оборонним муром із в’їзною брамою. А в 1820 році новий власник наказав звести палац на замковому фундаменті. У часи розквіту палац мав вишукану терасу в італійському стилі, колонаду та ландшафтний парк із фонтаном.

Ми можемо хіба що уявити колишні велич та розкіш замку. У ХХ столітті споруда зазнала великих руйнувань під час двох світових воєн. Роботи з реставрації історичної пам’ятки не проводили. Нині від замку залишилися лише руїни, зокрема дві значно пошкоджені вежі.

Червоногородський замок вважається одним із найзагадковіших у регіоні. Він сподобається поціновувачам віддалених й усамітнених місць: споруда височіє на стрімкому пагорбі, до якого веде лише одна ґрунтова дорога.

Деякі із замків збереглися доволі добре — від інших залишилися руїни. А втім, кожна споруда приваблює по-своєму, розповідає мандрівникам власні, не подібні до інших легенди.

Анна Іванченко