Славнозвісний базар, Кам’янець-Подільський і Бакота – найпопулярніші причини відвідати місто, що носить ім’я гетьмана Богдана. Яка туристична скупість! Повірте, Хмельниччина має більше захопливих місць, де перед очима не лише фантастична природа Поділля, а й справжня історія в камені.


Сьогодні вирушаємо не в обласний центр, великі міста й навіть не в містечка. Наші туристичні зупинки – хмельницькі села. Щоб встигнути все, треба надати перевагу власному транспорту, зручному одягу, їжі із собою та відмінному настрою – куди без нього?!

МаліївЦІ (Дунаєвецький район)

Малієвецький палац

Це село – один із наймальовничіших куточків Поділля. Зовсім крихітне, із населенням майже 700 мешканців, воно приваблює туристів з усієї України.

Історія Маліївців тісно пов’язана з Яном Орловським, який був фаворитом останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Наприкінці XVIII століття граф заклав розкішний палац, що й донині за витонченістю та гармонією форм не має рівних серед численних подільських резиденцій. Для зведення мистецького шедевра Орловський запросив відомого архітектора з Італії, Доменіко Мерліні, та його учня Кубицького.

Палац збудований у стилі раннього французького класицизму. Через розташування на косогорі, із парадної (північної) сторони він має два поверхи, а з паркової (південної) – три. Фігури чотирьох могутніх атлантів тримають на плечах центральний балкон другого поверху. Колись власники резиденції зібрали в її стінах найбільшу колекцію польського та західноєвропейського живопису, бібліотеку та ціні архівні матеріали. Однак згодом уся розкіш була втрачена. Нині в палаці функціонує дитячий протитуберкульозний санаторій.

Малієвецький водоспад

На північ від маєтку розташована ще одна цікава споруда – водонапірна вежа, стилізована під замкову башту. На її даху знаходився оглядовий майданчик із флагштоком. Там досі збереглися навісні бійниці.

Поблизу маєтку розкинувся фруктовий сад, висаджений Орловським. Трохи південніше густіє ландшафтний парк площею понад 17 га. Там висаджено 84 види деревних рослин. Серед унікальних місцевих порід –трьохсотрічний ясен. Окрім кількох ставків, острівця, величних скульптур і джерела питної води з барельєфом лева, у парку є ще одна цікавинка – самотня скеля, із якої падає рукотворний водоспад.

Це дійсно мальовниче місце, тому черга для фото біля нього зазвичай чимала. У скелі є двоповерхова печера, яку пов’язують із давнім монастирем та народним героєм Устимом Кармалюком. За легендою, саме тут він ховався від переслідувачів. Уже кілька століть поспіль вода стрімко стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняючись ні на мить, а в монастир регулярно приїжджають паломники. Не даремно місцеві жителі називають печеру осередком особливої енергетики.

КоржівЦІ (Деражнянський район)

Це «смачне» село славиться трьохсотрічним чоловічим монастирем Різдва Пресвятої Богородиці. Побудований в оборонному стилі, храм мав дві церкви, корпус келій, розгалужені підземні ходи та високий мур. Окрім цього, монахи володіли лісом, угіддями, клином і пасікою. Сюди з’їжджалися паломники звідусіль.

Час забрав багатства і велич релігійного місця. Зараз єдиний мешканець монастиря – його настоятель.

ЧорнокозинЦІ (Кам’янець-Подільський район)

Чорнокозинський замок

Старовинне село в славному районі Хмельниччини відоме насамперед двома пам’ятками: однойменним замком і костелом Святого Йосипа.

Чорнокозинський замок належить до найдавніших на Поділлі. Він був зведений на межі XIV та XV століть; тричі знищений татарами й турками – нині перебуває в занедбаному стані. Замок був чотирикутний з чотирма вежами. Грубо збудований з мармурового каміння. Дотепер з усієї планувальної структури замку фрагментарно збереглися два палацові корпуси, що утворювали північну частину замку, та залишки південно-західної круглої оборонної вежі, що разом із втраченою південно-східною утворювали південну частину замку.

На південному схилі замкового пагорба досі височіє костел Святого Йосипа Обручника – ще одна давня пам’ятка в Чорнокозинцях, яка є справжньою архітектурною старовиною.

БожиківЦІ (Деражнянський район)

Місцина унікальна хоча б тим, що стара панська садиба на її території збереглася якщо не в ідеальному, то в дуже хорошому стані. Подібного випадку на Поділлі й не знайдеш. Зведений із червоної цегли, просторий, із аркадою ошатних галерей і розкішно декорованими вікнами, маєток зачаровує туристів із першого погляду. Архітектурну велич оточує густий парк, серед якого бовваніє флігель для слуги та господарська будівля.

СутківЦІ (Ярмолинецький район)

Село славиться унікальною оборонною спорудою – Покровською церквою.

Свято-Покровська церква

Ця пам’ятка є гармонійним поєднанням фортеці та храму. Первинно споруду збудували для захисту, а в XVI столітті – розписали фресками. Однак згодом під час реставрацій частину з них було втрачено. Церкву вважають витвором будівельного мистецтва, що за плануванням не має аналогів у країні. Найближчий подібний шедевр знаходиться у Франції! Сьогодні Покровська церква – це і храм, і музей.

Отож, радимо не обмежувати свої подорожі загальновідомими місцями і змінювати банальні маршрути, аби побачити не менш привабливі місця. До того ж із меншою кількістю туристів.

Юлія Андряник