Волинь. Чудова і прекрасна. Що ви знаєте про неї? Обласне місто – Луцьк? Це ж не все! Сьогодні розповімо вам про Ковель. Місто невелике, тому і дуже затишне. У будь-якому його куточку відчуваєш себе як удома.
Ковель – це місто обласного значення і центр Ковельського району. Двічі перемагало у всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку» серед міст з населенням до 100 тисяч мешканців.
Дістатися до Ковеля досить легко: потягом Київ-Ковель або ж автобусом.
Невеликий історичний екскурс
Археологи довели, що стародавні стоянки на території міста відносяться до мідно-кам’яного періоду. А перша письмова згадка про місто була у 1518 році.
Кажуть, назва міста виникла завдяки ковалю, який жив тут колись. Поселення мало назву – Ковле, а згодом трансформувалося у сучасну назву. У 1518 Василь Сангушко, який володів селом, отримав дозвіл польського короля Сигізмунда I перетворити його на місто з наданням Магдебурзького права.
Символіка міста
У середині XVI століття на гербі Ковеля зображали замок з підковами. Він означав достаток громадян і їх безпеку.
Скоріш за все, так і було – у місті жили ремісники, знать і шляхта. Тут завжди проводили ярмарки. Управлінням займалися місцеві старости. Вони відповідали за наповнення королівської скарбниці, за порядок і благополуччя городян.
Сучасний герб створив львів’янин Андрій Гречило 6 вересня 1993 року. Герб увінчаний тризубцевою короною. На червоному щиті розташована підкова, оточена трьома хрестами.
Пам’ятки
Біля виходу з вокзалу, тебе одразу зустрічає паровоз. Паровоз СУ 253-25 височить на п’єдесталі поруч з воротами православного храму, який можна побачити за спиною знаменитої пам’ятки. Встановили реліквію залізниці на честь 40-річчя визволення Ковеля від німецьких окупантів. Урочисте відкриття незвичайного пам’ятника відбулося у 1984 році. Паровоз СУ 253-25 власним ходом в’їхав на бетонний постамент і став нерухомим на декілька десятків років.
Турія – головна річка Ковеля, протікає через усе місто та ділить його навпіл. У центрі міста можна помилуватися її чарівністю або ж прогулятися біля водосховища. Річка має невеличкі притоки – одна з них так званий “жаб’ятник” (так її звуть місцеві жителі). Це неначебто відокремлена маленька та мілка річечка, де відпочивають батьки з дітьми.
Одразу біля річки Турія стоїть величний бронзовий пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Він оглядає місто з 22 серпня 2005 року. «Один з найвищих пам’ятників присвячених українському кобзареві»,– запевняє волинський шевченкознавець Руслан Теліпський.
У місті розташовано дуже багато церков. Загалом їх тут більше двох десятків: Воскресенський собор, Благовіщенська церква, церква блаженнішого Миколая Чарнецького, церква великомученика Пантелеймона, церква Іоанна Предтечі…
Кожна по-своєму чудова. Вони неначе заворожують своєю унікальністю.
У Ковелі надихалися й творили свої шедеври Тарас Шевченко, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Михайло Драгоманов та Леся Українка. Кожен з них залишив тут частинку своєї душі.
Надихайтеся й ви. До зустрічі в Ковелі!
Анастасія Ткачук
