Кременець – перли міста на Дівочих скелях

Статті

Кременець, наче дівчину, природа наділила неабиякою вродою, тому у нього часто закохуються. Простий і красивий, без зайвого пафосу, але й не без гордості у характері.


В Україні існує безліч потаємних куточків, які приховані від очей туристів. Маленькі містечка, селища, нікому невідомі озера та річки, сади, яких немає на жодній з карт. Цнотлива природа приваблює нас своєю загадковістю, але лише справжні поціновувачі можуть насолодитись її красою.

Прикладом цього стало містечко Кременець, що в Тернопільській області. Мальовничий край з величною історією, який багатьом туристам здається лише «перевалочним пунктом». Та місцеві, які не забули своє минуле (а тут таких багато) зможуть зачарувати вас оповідками та легендами старого міста.

Кременець — економічний і культурний осередок волинської частини Тернопільської області. Можна довго і нудно переповідати вікіпедичні факти про це місто, але головне, про що дійсно варто розповісти — місця-перли. Поділитися розповіддю про них з вами зможуть лише місцеві жителі.

Гора Бона

Перше, що слід згадати — гора Бона. Її ще називають Замковою горою, оскільки там досі можна знайти руїни палацу, побудованого в ХІІІ столітті. Ні місцеві, ні історики не впевнені на сто відсотків, кому належала будівля. Точно можна сказати лише те, що деякий час, зокрема за набігів орди Хана Батия, вона слугувала кам’яним укріпленням. Після Люблінської унії замком ненадовго заволоділи поляки, та у результаті тривалої облоги у жовтні 1648 року він був зруйнований козацькими загонами під орудою Максима Кривоноса. З того часу будівлю не відбудовували, але башта з брамою й оборонні мури збереглися до сьогодні.

Кременецький ботанічний сад

Друге місце, якого немає у довідниках — Кременецький ботанічний сад. Сюди варто приїхати у період цвітіння, взяти з собою теплу ковдру, каву, солодощі, аби відпочити від міського шуму, у повні легені вдихнути запах весняного вересу. У саду, як і у багатьох історичних місцин, є своя незвичайна історія. Його почали будувати 1754 року в якості аптечної плантації Єзуїтського колегіуму. Вже 1809 року завдяки професору Вілібальду Бессеру чисельність дерев та кущів зросла до 12 тисяч, що згодом допомогло йому стати одним з найбільших ботанічних садів. У 1832—1834 роках найцінніші рослини перевезли до саду університету святого Володимира, який сьогодні відомий усім як ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна.

Дерев’яна санна траса

Перлиною цього міста без сумнівів можна назвати єдину в Україні дерев’яну санну трасу. Ідеальне місце для зимового відпочинку з дітьми та друзями. Вона була побудована ще 1970 року як частина спортивної бази СРСР. Зараз об’єкт є власністю місцевої школи. На ньому щороку відбуваються міжнародні санкороликові перегони.

Кременець — місто протилежностей. Поруч з місцями, які вражають своєю величною історією, пролягають занедбані старі вулиці, та це ніяк не псує враження від старого міста, а іноді навіть додає йому шарму та колориту.

Вікторія Хмілевська