Фото з інтернету

І назва його – Коломия, яка у суспільній свідомості є центром Гуцульщини, але для історії – центром Покуття. Знати про нього необхідно хоча б тому, що саме тут розташоване одне з 7 чудес України! Завітаймо разом, проведу невеличку екскурсію?


Місто, яке здатне оповити кожного своїм теплом та турботою, традиціями та звичаями, автентичністю та бажанням розвиватися, зберігаючи та примножуючи надбання.

Найцікавішим є те, що назва міста й досі лишається загадкою, адже версій настільки багато, що дискусія з цього приводу може затягтися на тривалий час. Але я наведу кілька: перша — Коломия від римського «Colonia», наступна — Коломия прийняла собі ім’я від потоку Коломийка, в якому люди омивали колеса від болота. Але це лише припущення.

Без порад від бувалого мандрівника не обійтися, тож пориньмо у подорож найпопулярнішими місцями цього вкрай патріотичного міста.

Перше з місць, яке точно варто відвідати — це коломийська ратуша, яка, на секундочку, входить до переліку найстаріших в Україні. Ця будівля багато що означала для життя міста, адже будувалася там, де немає магдебурзького права. Єдина в Україні — розташована на розі, на ній, до речі, встановлено веб-камеру, яка не розкриє усього шарму міста, але точно перенесе вас на головну площу.

Про кількість соборів, храмів та церков я змовчу, адже оминути їх не вдасться, але відвідати варто, хоча б тому, що кожна з них індивідуальна у своєму роді.

Місто швидко розвивається, тому якщо ви є поціновувачем театру, кіно та європейських смаколиків, які привозять з-за кордону — вам точно сюди!

А тепер повернімося до найважливішої та найпопулярнішої місцини цього міста.. Візитівка Коломиї — це єдиний у світі музей писанкового розпису, а саме: споруда у формі яйця, висота якого 14 метрів, де зібрано близько 12 тисяч писанок..

Це одне з міст, в якому дбайливіше готуються до Різдва, ніж до Нового року, де кожен знає, що таке кутя, дідух, коляда… Що не компот, а узвар, не вареники, а креплики, «Свята вечеря», а не «поїмо ввечері».. Де на Різдво з’їжджаються звідусіль, адже це традиція, яка дає можливість зібратися великою та дружною родиною, а наступного дня з давніми друзями.

Місто, яке точно не залишить байдужим, місто, у яке точно захочеться повертатися знову і знову.

P.s. не забудьте наробити світлин, надихатися на повні груди чистим карпатським повітрям та придбати кілька дерев’яних дощечок та вишиванок на місцевому базарі.

Єлизавета Кушнір