Місце сили та спокою – двір з Круками у Києві

Статті

Всі ми добре знаємо про Золоті ворота, які є однією з туристичних локацій міста Києва. Щодня до них приїжджають сотні відвідувачів, та мало хто знає, що поблизу, серед сусідніх вуличок заховався затишний та атмосферний двір з Круками.



Круки оселилися у звичайному Київському дворику ще на початку 90-х, відколи жителі прилеглих квартир почали піклуватися про одного травмованого ворона. Людям так сподобалося доглядати за ним, що вони побудували для крука цілі апартаменти та підселили кількох друзів.

Проте, це не єдина версія походження круків у цьому дворику. Хтось вважає, що круків тримав один із кримінальних авторитетів столиці, а хтось, що вони самі прилетіли. Дворик так сподобався усім відвідувачам, що до нього почали ходити цілі екскурсії, а круки стали народними улюбленцями.

Сьогодні, двір з круками відоме місце серед іноземців, місцеві екскурсоводи дуже люблять показувати його туристам, адже це одне з тих місць у якому можна вдосталь насолодитися, цією історичною та тихою атмосферою міста.

Самі Кияни знають про нього вкрай мало. Можливо через те, що без якого небудь путівника чи гіда знайти його важкувато. Можна довго кружляти поблизу, а навігатор радо змусить вас кілька разів обійти навколо двору між гаражами та будинками. Але якщо ж вам врешті решт пощастить віднайти вхід, ви будете приємно здивовані цій загадковій або навіть містичній атмосфері.

Навколо ви побачите трохи старенькі обшарпані стіни квартир, залатаний паркан та кілька гаражів. Молодь, яка грає в бадмінтон, спілкується за столиками та п’є ароматну каву. Це місце стало таким популярним, що у ньому навіть розмістилися дві ретро кав’ярні, барахолка та магазин з одягом, які ідеально вписуються в антураж дворика.

 

Раніше тут жили три ворона: Корбін, Карлуша та Кирил. Проте після тривалої хвороби 2015 року з життя пішла Карлуша. Усі з’явилися в дворі за різних обставин та у різний час, проте жоден з них більше не хотів залишати цей двір. Кілька разів птахів намагались випустити з клітки, чи то задля розваги, чи то з ціллю врятувати, проте що разу птахи поверталися назад.

Київський поет Олесь Ільченко так надихнувся цим місцем, що навіть присвятив цій трійці чорних воронів вірша: «Ті круки, що на Рейтарській живуть». Його навіть помістили у «Київському листі» – табличці з QR-кодом біля клітки з круками. Табличка є частиною столичного проєкту – “Читай Київ”, у якому цитати про Київ українських письменників розміщують у різних локаціях Києва, для того, щоб відкрити його по новому для гостей та жителів міста, а також заохотити людей до прочитання книжок.

 

У 2015 році, в період коли старі будівлі міста почали масово прикрашати муралами, харківський художник також не залишився осторонь та створив мурал – “Вісник життя”. На ньому стріт-артер зобразив багато чорних круків, серед яких лише один білого кольору. За словами автора чорні ворони це символ мудрості, а білий – уособлює в собі хороші вісті та народження нового життя. Мурах дуже гарно виглядає на ті цегляного пошарпаного будинку.

Також у дворі можна побачити дуже красивий ретро автомобіль, яскравого блакитного кольору, купу столиків та лавок. На яких можна посидіти відпочити та відчути всю атмосферу локації.

Круків заборонено торкатися, годувати та фотографувати, аби не завдати їм шкоди та не налякати. Знаходиться цей цікавий дворик у тихому, спальному районі на вулиці Рейтарській 9. У двір можна потрапити лише з одного боку, через ворота головного входу. Двір з Круками можна безкоштовно відвідати у будь-який день. Побачити круків можна лише в денний час, у вечері ворота двору зачиняються. Оскільки, це жилий двір і люди повернувшись з роботи хочуть відпочивати.

Дуже важливо подорожувати та пізнавати міста в яких ми живемо, цікавитися їх історією та відкривати їх для себе по новому. Не задовольнятися звичайними туристичними локаціями, а детально досліджувати місто, знаходити нові цікаві локації. Київ дуже багате на історію місто, в ньому дуже багато загадок і таємниць, які важливо розкривати. Для того, щоб місто було живим, жити повинна його історія, в нашим думках, наших книжках та пам’яті.

Ольга Камінська